Пластик: відмовитися, не можна ігнорувати

945
28 листопада 2019

За даними National Geographic, виробництво пластику з 1950 року до 2015 року зросло з 2,3 мільйона до 448 мільйонів тонн. І що найгірше – цей показник продовжує зростати.

Чому це страшно?

А хоча б тому, що кожен рік у Світовий океан потрапляють приблизно 8 мільйонів тонн пластикових відходів.

Щоб краще зрозуміти масштаб проблеми, уявіть, що в Тихому океані плаває цілий "материк" із пластику. Його приблизна площа – від 700 тис. до 15 млн км². А це від 0,41% до 0,81% загальної площі Тихого океану.

Це руйнує екосистему та вбиває її мешканців. І якщо ми продовжимо в тому ж дусі, то проблеми з морепродуктами перестануть бути такими ефемерними.

Якщо ж проблеми океану здаються вам дуже далекими, то подивімося на ситуацію в Україні. Зокрема, в Одесі та Чорному морі.

За підтримки Європейського Союзу було реалізовано проєкт "Покращення моніторингу навколишнього середовища в Чорному морі" (EMBLAS). Його результати невтішні – неймовірно велика частка морського узбережжя забруднена пластиком – простим, звичайним і дуже повсякденним.

Є навіть така цікава статистика того, що забруднює пляжі:

  • 14% пластикові кришки,
  • 6% обгортки,
  • 5% пляшки,
  • 2% соломинки та мішалки.

До речі, ми не тільки плаваємо у пластику, а ще й п’ємо його. Адже в нас майже 96% усіх відходів, включно з пластиком, відправляють на полігони, де звичайний поліетиленовий пакет розкладається 500 років, а пластикова пляшка – 1000 років. Результат такого "природного" розпаду — мікропластик потрапляє у ґрунтові води, які ми та наші діти потім п‘ємо.

Усе це провідні країни світу намагаються виправити вже понад 10 років.

Наприклад, на Корсиці проводили загальний референдум, щоб заборонити пластик.

На ньому було запропоновано три варіанти заміни: великі багаторазові пластикові пакети, паперові пакети або торбинки на біологічній основі. Із 30 488 учасників голосування, більшість – 61% – обрала пластиковий пакет багаторазового використання.

У Румунії взагалі існує податок на кожен пластиковий пакет, що не розкладається.

А на Мальті ще у 2005 році запровадили плату за обіг звичайного поліетиленового пакета, тоді як для біорозкладаних – ні.

Настала черга України. Нарешті ми робимо перші впевнені кроки назустріч екомайбутньому.

У першому читанні Верховна Рада прийняла закон про обмеження обігу пластикових пакетів на території нашої країни.

Згідно з цим документом, із 1 січня 2022 року в торгівлі та ресторанній сфері забороняється розповсюдження пластикових пакетів. Тоді можна буде використовувати тільки біорозкладаний пластик.

Давайте з’ясовувати, що це таке.

Біорозкладаний пластик виробляють із таких цілком природних рослинних матеріалів, як кукурудзяна олія, апельсинові шкірки або крохмаль. Їх із допоміжними компонентами плавлять і розливають у різні форми: пакети, пляшки та посуд.

На відміну від звичайної пластмаси, у складі біорозкладаних пакетів немає одних лише хімікатів, що шкодять довкіллю, навіть якщо їх переробляти.

Щороку від спалювання пластику в атмосферу у всьому світі викидається приблизно 400 мільйонів тонн СО2, що сприяє глобальному потеплінню.

Проте біорозкладана пластмаса вигідна не тільки екологічно, а й економічно. Так, за даними європейської організації з оцінювання користі біопластику, показники прямої та непрямої зайнятості в сфері становлять від 3 000 до 6 000 робочих місць для виробничої потужності 100 000 тонн біополімерів. Сюди входять усі етапи виробництва: від сільського господарства та пов’язаної з цим діяльності до продажу кінцевого продукту.

З огляду на природні можливості нашої країни – родючі ґрунти та заборону використання звичайного пластику в усіх країнах ЄС, – галузь біорозкладаних продуктів дуже приваблива для іноземних інвестицій.

Відтак, цим законопроєктом ми не тільки зменшимо або зведемо нанівець середньостатистичне використання пластикових пакетів, що на сьогодні сягає неймовірних висот – по 500 штук на кожного українця, а й запровадимо нове привабливе та вигідне виробництво. Адже його головна мета – надати можливість українським виробникам стати на шлях глобальних європейських і світових тенденцій та зайняти провідне місце у світовому виробничому ланцюгу.

Звісно, все це відбуватиметься поступово, без шкоди для наявного ринку та бізнесу. Проте це нарешті станеться – ми почнемо дбати про свій дім.

Працюємо далі!

Олександр Горенюк, народний депутат, "Слуга народу", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Fotofabrika/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

На переробку можна здати майже все. Що, де і за скільки

Бессарабський ринок відмовляється від пластику та поліетилену

Що насправді відбувається з пластиком, який ми викидаємо – відео TED

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua