Виживе гнучкіший: антикризовий план для університетів
Сьогодні між університетами є багато розмов, як виглядатиме система освіти після такої кризи.
Один лише перехід навчання у повний онлайн – уже неабиякий виклик для освітян.
Українському католицькому університету вдалося перелаштуватися.
Не все гладко. Після місяця карантину ми розуміємо, наскільки нам бракує комунікації та спілкування, і це чи не найбільший виклик.
Тож школи й університети шукають різних можливостей, як залишатися на зв’язку.
Не менш проблемним буде питання грошей для освіти. Однією із популярних моделей фінансування для багатьох університетів у США були ендавменти. Це коли університет інвестує у так звані сталі фонди, і користуєтеся не основною сумою, а дивідендами від цієї інвестиції.
Зараз цінність ендавментів знижується через падіння фондового ринку.
Багато американських вишів уже заявили, що суттєво втратять на своїх інвестиціях, до прикладу, католицький університет Нотр-Дам має 11 млрд в ендавментах, такі потужні університети як Гарвард – майже 40 млрд, Єль – 30, Стенфорд – більше 27, Прінстон – 26, MIT (Масачусецький інститут технологій) – 17 мільярдів.
Тож питання, які фінансові моделі будуть використовувати університети, і як планують надолужувати свої економічні втрати, щоб вижити?
Наприклад, криза 2008 року серйозно вплинула на зростання вартості навчання, але самі виші кажуть, що це не вихід, тому що дорога освіта змушує випускників залазити у великі борги.
 |
| Кампус УКУ під час карантину. Це фото та всі інші з УКУ Лесик Урбан |
Загалом освіті, особливо приватній, зараз буде непросто у фінансовому плані. Освіта, як і медицина – складні сфери для інвестування, адже результати цих інвестицій видно у довготривалій перспективі.
Студентові потрібно чотири роки вчитися на бакалавраті, потім два роки на магістерці, тоді ще для науки піти в докторантуру, або для професійного розвитку – на управлінську програму чи сертифікацію.
Наскільки якісна освіта у державі і як вона виявляє усі наші болі та проблеми, ми бачимо тоді, коли з'являються серйозні суспільні виклики.
Наприклад, якщо на виборах більшість голосує за популістів, або коли знову немає з кого вибирати.
У багатьох розвинених країнах громадські освітні організації інвестують великі кошти у якість, бо її дуже складно втримати і це недешево.
Український католицький університет, будучи приватним закладом і не маючи фінансування від держави, працює саме завдяки інвестиціям від меценатів і людей доброї волі.
На щастя, з кожним роком, і за кордоном, і в Україні все більше людей розуміють цінність освіти, і охоче підтримують університет.
Сподіваємося, в час кризи ця підтримка не зменшиться, бо зараз вона важливіша, ніж будь-коли.
Також, зважаючи на економічну кризу у світі, ми з командою шукаємо творчі і малозатратні рішення.
Кожен продукує такі ідеї, про які ще пів року тому і не думав. Якщо ми зуміємо ці навики зберегти якомога довше після кризи, то у нас з’явиться набагато більше шансів на успіх.
[BANNER2]
Як онлайн доповнить 600-літню університетську традицію?
Останніми роками точилося багато дискусій про те, яка роль традиційних університетів із поширенням онлайн-освіти.
Попри популярність дистанційного навчання, статистика свідчить, що лише 5-7% людей реально завершують повноцінні онлайн-курси. Це вкрай низька ефективність.
Зараз, коли усі перейшли вимушено в онлайн, студенти є в дещо інших умовах, бо мусять проходити матеріал, і добре, що є школи та університети, які змогли цей процес забезпечити.
Однак ця криза дала усім розумінням, що спільнота і спілкування дуже важливі і наші студенти, за даними опитування, за цим сумують чи не найбільше.
Прийшло розуміння, що класичні університети, маючи багато гарних традицій, повинні точно змінюватись, і саме зараз формується чіткіше розуміння, як саме.
І викладачі, і студенти проходять зараз шалену трансформацію: треба багато та швидко вчитися, засвоювати значно більше інформації, ніж до карантину, практикувати нові формати та способи взаємодії, усі зробили великий крок щодо цифрової грамотності.
В УКУ нам вдалося швидко переключитися на онлайн, і для цього були передумови.
Уже кілька років усі викладачі працювали на платформі Moodle, і мали там щонайменше базовий формат свого курсу.
Також ми почали завчасно готуватися до повного переходу в онлайн, адже вже наприкінці лютого, зважаючи на швидке поширення COVID-19 світом, стало зрозуміло, що карантин в навчальних закладах неминучий.
Тож, з його оголошенням, навчальний процес в Католицькому університеті не зупинився, а плавно перейшов у інший формат.
 |
| Студентка переглядає семінар «Сорок джерел» Бориса Єґіазаряна і «Лібрето для пустелі» Сони Ван |
Після трьох тижнів такого навчання ми зібрали відгуки студентів.
66% кажуть, що всі дисципліни перейшли у дистанційний формат, 24% – що частина дисциплін у дистанційному, а частина переведена у формат самостійних завдань.
Лише 10% зазначили, що частина дисципліна була перенесені, що частково пов’язано із практичними заняттями.
68% загалом задоволені якістю онлайн-викладання, і 80% студентів знає та радіє з приводу відкритого доступу до Coursera.
Щотижня університет отримує детальний звіт від Coursera: скільки людей вже завершили курси, скільки у процесі, хто записався на нові.
Студенти діляться в соцмережах своїми успіхами, викладають фото сертифікатів про завершене навчання.
Водночас, є певні труднощі, з якими зіткнулися не лише в УКУ, а й у інших університетах.
Перш за все, це технічні проблеми: поганий інтернет-зв’язок, інколи відсутність світла, гарнітур в комп’ютерах, низька потужність мобільних, щоб ними замінити комп’ютери тощо.
Тому викладачам обов’язково треба записувати і виставляти лекції у доступі, щоб за потреби можна було переглянути їх пізніше.
Студенти також втомлюються, дехто скаржиться на болі в очах і спині. Багато нарікань на обсяг матеріалів, який різко зріс (близько 60% зізналися, що відчувають перевантаження), 1/5 студентів висловила, що має потребу духовної та психологічної підтримки.
Саме тому священики, духівники університету весь тиждень протягом робочого дня по телефону консультують студентів, допомагають вирішити труднощі, з якими вони зіткнулися у часі карантину.
На факультеті наук про здоров'я у ці дні також працюють психологічні порадні в онлайні. А викладачі магістерської програми "Фізична терапія та ерготерапія" запустили внутрішній флешмоб, щоб заохотити колег до фізичної активності та спілкування: викладають відео, на якому займаються фізичними вправами, і передають естафету іншим колегам.
[BANNER4]
Як зміниться студент?
Криза відкриває фантастичні можливості для студентів і всіх, хто прагне розвитку – багато провідних світових університетів проводять безкоштовні заходи, вебінари.
Coursera відкрила вільний доступ до своїх курсів для вищих навчальних закладів.
Так усі студенти УКУ можуть вчитися у найкращих викладачів світу. Тому навіть якщо ви не студент і на карантині у вас з’явився час, інвестуйте його в освіту.
Багато освітніх установ взялися допомагати урядам у боротьбі з пандемією.
Наприклад, Maastricht University у Нідерландах запустив серію відкритих вебінарів, у яких пояснюють функціонування їхньої державної системи охорони здоров’я у світлі COVID-19 та способи боротьби з тривогою і стресом через пандемію.
Більше того, президент цього університету Мартін Пол, який також є клінічним фармакологом, завів свій блог, щоб застерегти від фальшивих новин, пов’язаних з темою коронавірусу, особливо якщо мова йде про фейкові медичні поради, які, на жаль, поширюються ще швидше, ніж сам вірус.
Британський Ессекський університет сфокусувався на ментальному здоров’ї студентів і підготував серію онлайн занять: як зменшити стрес і зберігати спокій.
Багато наукових інститутів та лабораторій, які діють при університатах, скерували свої ресурси на боротьбу з коронавірусною інфекцією.
Водночас, через пандемію COVID-19 знизилася мобільність.
 |
| Кампус УКУ під час карантину |
Цього року абітурієнти, швидше за все, обиратимуть університети за принципом "який ближче до дому".
Наприклад, УКУ вже отримав кілька запитів на переведення із Польщі. Через невідомість поширення коронавірусу ми не знаємо, якими будуть можливості для міжнародних студентів.
У США молодь починає змінювати рішення щодо університетів на користь ближчого до дому.
Тому є гіпотеза, що це може вплинути на вступну планку. Тож, за доброї підготовки і готовності ризикнути, є шанс потрапити у хороший виш.
Як зміниться сам студент?
Очевидно, що схема "прийшов послухати пару" вже не працює, бо виявляється, аби її послухати, не обов’язково приходити в аудиторію.
Український католицький університет у пошуку нових форматів. Можливо, після карантину запровадимо чотириденне або триденне навчання в кампусі, а день або два в онлайні, щоб студент використав цей час для "роботи в полі".
Змінити мислення із "я – слухач" на " я – менеджер свого навчання" – ось завдання для студентів після карантину.
Це означає використовувати лекцію не просто для споживання інформації, а щоб знайти їй прикладне застосування.
[BANNER5]
Карантин – не спринт, а марафон
Центр навчальних та інноваційних технологій УКУ (ЦеНІТ) провів цікавий аналіз про особливості викладання у дистанційному форматі.
Один із його підсумків, що карантин – не спринт, а марафон.
Оксана Пасічник, авторка і викладачка курсу "Е-дидактика та змішане навчання" каже, що у цій дорозі важливо не виснажити себе занадто рано.
Викладачі діляться думками, як балансувати у новій освітній онлайн реальності, ось кілька їхніх порад:
👉 Час: усім викладачам і студентам зараз критично бракує часу, тому кожному треба постійно вправлятися у персональному тайм-менеджменті та збалансовано підходити до організації свого часу.
👉 Будуйте реалістичні очікування. Не варто очікувати, що студенти будуть весь час вчитися, працювати самостійно, читатимуть, переглядатимуть купу відео, опрацюють усі презентації, а потім напишуть есей.
Їм також непросто після трьох-чотирьох півторагодинний онлайн лекцій.
👉 Взаємопідтримка. Ми не обирали дистанційного формату навчання заздалегідь, а опинилися повністю у онлайні вимушено, а отже, треба швидко пристосовуватися до нової реальності.
Викладачам слід вправлятися, але не варто очікувати від себе, що кожного разу заняття будуть ідеальними.
Усі і так у непростих обставинах, тому викладачам варто думати як про психологічний стан студентів, так і про свій власний.
👉 Рухайтеся марафоном із гідністю. Саме на викладачах лежить велика відповідальність, наскільки якісно буде організований процес онлайн навчання.
Важливо, аби він був налагоджений не на тиждень чи два, а з прицілом на довготермінову перспективу.
І мета навчання не просто закінчити навчальний рік, а й підтримати одні одних. Така підтримка – між викладачами, студентами, працівниками та університетами – вкрай важлива.
Наша сила у єдності
Криза оголила ще один важливий аспект – ми усі діти світу.
Вона відкрила нашу крихкість, якщо ми не почнемо об'єднуватися, вирішувати проблеми разом не лише на рівні міст, а й на рівні країн – ми не зможемо врятувати планету.
Нинішні проблеми й виклики, криза сучасного лідерства в Україні та світі сталися через те, що ми дозволили такому лідерству відбутися. Обставини показали, що таке лідерство не дає ради з масштабними викликами.
У своїй великодній проповіді Urbi et Orbi Папа Франциск зазначив, що після Другої світової війни Європа змогла воскреснути завдяки духові солідарності, який дозволив подолати суперництво минулого, і важливо, аби це суперництво не повернулося.
"Сьогодні Європейський Союз стоїть перед епохальним викликом, від якого залежатиме не лише його майбутнє, але й майбутнє всього світу. Не можна втратити чергову нагоду підтвердити солідарність, також і вдаючись до інноваційних рішень", – наголосив Папа вітаючи вірних з Воскресінням.
Криза та карантин рано чи пізно закінчаться, і мабуть, це не станеться швидко.
Питання, чи ми зробимо висновки як для своїх організацій, так і для суспільства загалом?
Той шлях, яким ми пройшли до кризи, НЕ той, котрий допоможе нам із неї вийти.
Успішні університети, організації, мудрі керівники і менеджери скористаються моментом, щоб вийти з кризи, взявши з неї найважливіші уроки і цінні практики, поєднати з тим кращим, що було до кризи, але НЕ повернутись до попереднього стану.
Софія Опацька, проректор з науково-педагогічної роботи Українського католицького університету, декан-засновник Львівської бізнес-школи, спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити:
Змінили закон про вищу освіту: ефективність ректорів, плагіат та інші новації
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.