Змінили закон про вищу освіту: ефективність ректорів, плагіат та інші новації

14332
18 грудня 2019
  • Вимірювання ефективності роботи ректорів, 
  • скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей, 
  • відповідальність за академічну недоброчесність. 

Ці та інші зміни впроваджує законопроєкт щодо змін у сфері вищої освіти, який  18 грудня підтримав 321 депутат Верховної Ради у другому читанні.

Закон вносить точкові зміни одразу в кількох важливих напрямах, пояснюють у Міністерстві освіти і науки.

Один із ініціаторів проєкту Сергій Бабак – голова освітнього комітету ВР, якого нагородили титулом "Плагіатор 2019 року".

Фото: lightpoet/Depositphotos

З усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, підпишуть контракти із

  • зазначенням цільових показників ефективності (KPI),
  • строками їхнього виконання 
  • та механізмами перевірки. 

Формуванням KPI займатиметься МОН на базі програм кандидатів, які ті подаватимуть в пакетах документів на конкурс. 

Цілі в програмах керівників вишів стануть індикаторами ефективності, а  невиконання програм – підставою для розірвання контракту.

Ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази.

Це зробить процес прозорішим та допоможе уникнути низки бюрократичних процедур, стверджують у МОН.

Ліцензування скасують для майже 100 спеціальностей.

Відтепер ліцензуватимуть "регульовані професії", а також освітню діяльність вишів на певному рівні вищої освіти.

"Регульовані професії"  – це спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються.

Деякі зміни відбудуться і у структурі вишів.

Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.

Тепер не буде поняття "диплом державного зразка".

Замість нього МОН пропонує вишам видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою.

Однак видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.

За недотримання академічної доброчесності студенти нестимуть більше відповідальності.

Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.

Закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, здобутих на першому (бакалаврському) рівні, та їх використання для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.

 

Серед інших новацій – укладання договору зі вступниками, яких зараховуватимуть як на контракт, так і на бюджет. 

Предметом цих договорів буде не плата за навчання, а саме  права та обов'язки студентів та закладів вищої освіти .

Крім того, під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційні листи.

Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору.

Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, складатиме 1% від конкурсного балу. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватись перед початком сесії складання ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.

Вас також може зацікавити:

Набули чинності умови вступу у виші на 2020 рік. Що нового

"Совість вищої освіти": як плагіаторів найняли забезпечувати якість науки

Як змінити якість вищої освіти в Україні? Допоможе британський досвід

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua