Про дистанційне навчання, закінчення навчального року, фінансування та плани: інтерв’ю з очільницею МОН Любомирою Мандзій

202326
13 квітня 2020

Онлайн-інтерв’ю з Любомирою Мандзій, яка тимчасово виконує обов’язки міністра освіти і науки, "Українська правда. Життя" провела у Facebook (відео вмонтоване нижче у тексті).

Ви дізнаєтеся:

  • Чи обов’язково всі школярі сидітимуть до 1 липня у школах.
  • Коли діти матимуть змогу наздогнати матеріал, який недостатньо засвоїли під час карантину.
  • Чому трансляцію телеуроків проводять, зокрема, проросійські канали.
  • Чому немає телеуроків для учнів початкових класів.
  • Чи вистачатиме грошей на зарплати вчителям.
  • Чи збережуть субвенцію на НУШ у змінах до бюджету.
  • Які зміни чекатимуть на освіту і науку після карантину.
 Любомира Мандзій: "МОН подало пропозицію щодо плану дій уряду, і там передбачено продовження наших розпочатих реформ"

Ви були частиною команди Ганни Новосад. Вона пішла, зокрема, через те, що не отримала відповіді на деякі запитання від прем'єра. Наприклад, які з розпочатих реформ він буде підтримувати, яке його ставлення до радикальних змін у вищій освіті, чи буде фінансова підтримка тощо.

Вам, як члену команди, було важливо знати відповіді на ці питання, чи ви отримали їх від прем'єра і які запитання були у вас?

– Сьогодні я працюю лише тимчасово виконуючою обов'язків міністра освіти.  Для мене важливо, щоб всі реформи, які впроваджувало до цього Міністерство освіти і науки, були збережені та продовжені.

Але чи була у вас розмова з прем'єром і чи ви обговорювали питання, які постануть опісля карантину?

– Міністерство освіти і науки подало пропозицію щодо плану дій уряду, і там передбачено продовження наших розпочатих реформ: Нової української школи, автономії закладів вищої освіти, реформи дошкілля.

Одне з питань, яке досі турбує батьків та освітян: якщо навчання до 1 липня, чи означає це, що всі школярі будуть сидіти до цієї дати за партами?

– Все залежить від того, коли закінчиться карантин.

Якщо його скасують, наприклад, у травні, то до закінчення навчального року дуже важливо провести так зване коригуюче навчання, щоб вчителі змогли знайти час і продіагностувати, як учні освоїли матеріал під час карантину, щоб потім будувати свій подальший план роботи з учнями.

Але це зовсім не означає, що аж 1 липня ці учні вийдуть зі шкільного подвір'я.

Зараз учні працюють з учителями дистанційно. Для того щоб зрозуміти, чи всі школярі мали можливість опанувати матеріал, потрібен час, і він залежить від карантину.

Такий час буде передбачений учителями в червні або у вересні. Його визначатиме сама школа і виключно вона в праві регулювати цю ситуацію.

Тобто, якщо діти приходять в школу, наприклад, в кінці травня, і вчителі бачать, що діти добре знають матеріал, вони спокійно йдуть собі на канікули?

–   Так.

– Скільки максимально в учнів є часу, щоб наздогнати матеріал?

–   Це визначатиме безпосередньо кожна школа, її керівництво і вчителі.

– Через карантин у батьків з'явилося тепер більше відповідальності, оскільки вчителі не можуть дистанційно проконтролювати вчиться дитина чи ні.

Але частина батьків працюють з дому або ходять на роботу і, відповідно, між ними і вчителями почастішали конфлікти, оскільки вони не можуть поділити цю зону відповідальності.

Що в цій ситуації робити батькам і що вчителям? На жаль, не всі діти достатньо самостійні.

– Всім складно – і батькам, і дітям, і вчителям. Це виклик, з яким маємо усі разом впоратися. Наші діти найбільше потребують підтримки і від вчителів, і від батьків.

– А от якщо, наприклад, вчителі просять допомогти батьків у навчальному процесі, а вони не можуть? Як бути в цій ситуації?

– Тут немає уніфікованих рецептів. Треба виходити індивідуально з роботи учня чи вчителів з учнями.

– Тобто зараз ні батьки, ні вчителі не можуть вимагати один від одного якогось повного контролю над дитиною і весь успіх залежить саме від їхнього рівня домовленостей?

– Так, від їхнього рівня взаємодії.

І не треба вимагати від них зараз контролю одне за одним, це не кращий варіант розвитку подій.

Ми всі в однакових умовах, і маємо насамперед думати і перейматися нашим майбутнім – це збереження здоров'я і життя всіх учасників освітнього процесу і всіх громадян України.

  Любомира Мандзій: "Нам важливо створити Національну освітню електронну платформу. Поки є  труднощі в реалізації цього проекту"

Як має виглядати оптимальний навчальний день під час карантину в наших реаліях? 

І чи є у вас дані про те, скільки учнів не мають можливості вчитися дистанційно?

– Ми розуміємо, що є учні, які не мають технічної можливості здійснювати дистанційне навчання. Тому був запропонований додатковий інструмент для учнів та вчителів – це телеуроки.

Кожен учитель готує свій день індивідуально. Зазвичай вони мають свої графіки, за якими працюють з учнями.

– Чи були платформи, які були рекомендовані саме МОН для дистанційного навчання?

–  Ні, МОН не дає рекомендацій. Кожен вчитель обирає ті інструменти, які для нього та учнів технічно доступні. 

Нам важливо створити Національну освітню електронну платформу.

Поки є  труднощі в реалізації цього проекту, ми обговорюємо це з Комітетом освіти й науки. Це справді важливий напрямок роботи і ми будемо активно над цим працювати.

Що це за платформа і чому виникають труднощі з її реалізацією?

– Труднощі пов’язані з технічними можливостями реалізації цього проекту.

Це має бути електронна платформа, яка дозволить використовувати такий ресурс як для закладів освіти, так і для учнів, вчителів та батьків. Найближчим часом ми оприлюднимо концепт.

Ми публікуємо текстову розмову, де залишили найнеобхіднішу інформацію.

– Питання щодо каналів, на яких транслюються дистанційні уроки для учнів. Чому деякі з них відверто проросійські?

– Канали самостійно зголошувалися на трансляцію телеуроків. Залежало від ефірного часу, який виділив для цього канал.

Тобто це не ви пропонували каналам, а просто ті, хто зголосилися, отримали можливість?

– Так. Всі телеканали були поінформовані про важливість такого соціального проекту. І канали, які погодилися, мають можливість ретранслювати телеуроки.

– Тобто у вас характеристик щодо каналів, які повинні транслювати ці уроки, не було?

– Нам було важливо, щоб це була трансляція з 10 години ранку. Це була основна вимога.

Чому немає телеуроків для початкових класів?

– Учні початкової школи мають свої вікові особливості.

Ми прекрасно розуміємо, що на початковій ланці дуже важливий саме живий контакт вчителя з учнем.

Тому найкращим варіантом є організація дистанційних уроків з тим вчителем, до якого звикли учні і з яким їм комфортно навчатися.

  Тобто учням початкової школи поки має вистачати вчителя і батьків удома?

– Так.

  Любомира Мандзій: "Карантин – це не канікули. Це відповідальність і самоорганізація"

– МОН перевірятиме чи моніторитиме вчителів під час карантину?

Це не компетенція Міністерства освіти і науки. Тому жодних перевірок з боку МОН здійснюватися не буде.

– На вашу думку, хто найбільше постраждає від карантину: дошкільнята, учні, студенти, вчителі, викладачі чи науковці? 

Розкажіть про втрати, які чекають на кожного з них.

Давайте ми будемо розглядати карантин не тільки як втрати. Так, це виклик, з яким зіштовхнувся весь світ і Україна.

Але освітяни опанували і продовжують опановувати інструменти дистанційного навчання. Так само як і учні. Тому давайте розглядати це як нові можливості, а не як втрати.

– Я розумію, що це нові можливості, але все одно наша система не була на 100% готова до того, щоб повністю одразу перейти на дистанційне навчання, і проблеми можуть бути.

– Ми розуміємо проблеми, які пов'язані з дистанційним навчанням. 

Перше – це технічні можливості, це доступ до інтернету учнів, студентів і освітян. Ми розуміємо, що це виклик, з яким ми маємо впоратися.

– Але ми зараз говоримо суто про технічні можливості. А як щодо проблем, які потім переростуть в успішність чи результати навчання?

Вчителі зможуть діагностувати проблеми, і у них буде час пояснити матеріал для тих учнів, які не змогли опанувати його під час карантину.

– А як щодо університетів і наукових установ?

– Університети були набагато більше готові до дистанційного навчання, і насправді швидко справилися з такими викликами, адже мали більше інструментів для використання.

Все залежить від свідомості та дисципліни кожного учасника освітнього процесу – учня, студента, освітянина. 

Карантин – це не канікули. Це відповідальність і самоорганізація.

– Ви раніше говорили про те, що у вступників буде 2 варіанти сценаріїв і, зокрема, вони будуть пов'язані з тим, коли закінчиться карантин.

А як щодо дітей з окупованих територій і Криму, оскільки через закриті кордони вони не можуть зараз потрапити в Україну, щоб вступити в українські виші. Яка процедура вступу має бути у них?

Буде така ж сама процедура, але вона здійснюватиметься тоді, коли закінчиться карантин.

Також ми в цьому році розширили кількість закладів, в які можна буде вступити абітурієнтам з окупованих територій.

  Любомира Мандзій: "Педагогічні працівники закладів освіти отримують заробітну плату з освітньої субвенції, розрахованої з контингенту учнів станом на 5 вересня 2019 року"

–  Тепер питання щодо фінансів. Що буде із зарплатами вчителів?

Була інформація, що 23 мери написали листа, де стверджують, що через зміни у податковому законодавстві "органи місцевого самоврядування не зможуть виплачувати навіть мінімальні зарплати, зокрема, вчителям та вихователям". 

Чи відповідає це дійсності?

– Педагогічні працівники закладів освіти отримують заробітну плату з освітньої субвенції, розрахованої з контингенту учнів станом на 5 вересня 2019 року.

Окрім закладених грошей в держбюджеті, додатково освітню субвенцію було збільшено на 2,2 млрд гривень у 2020, тому з виплатою заробітної плати педагогічним працівникам точно не має бути проблем.

Ми рекомендували виплачувати середню заробітну плату педагогічним працівникам у період карантину. Відповідні листи були скеровані керівникам закладів освіти та органів управління освіти.

Щодо інших працівників, то відповідно до галузевої угоди між Міністерством освіти і науки та Центральним комітетом профспілки працівників освіти і науки, їм буде виплачуватись середня заробітна плата.

– Також зараз багатьох турбує те, що може відбутися значне скорочення фінансування освіти і науки. Раніше йшлося про скорочення на 5 млрд грн.

На щастя, ці зміни поки не прийняли, однак щодо цієї ситуації є два питання: які програми, на вашу думку, чіпати зовсім не варто і чому; і що станеться, якщо їхнє фінансування таки скоротять?

– Вважаю, що бюджет 2020 року був досить збалансований.

Ми розраховували на програми, які пов'язані з розвитком, зокрема, це субвенція на Нову українську школу.

І я знаю про те, що вона збережена в бюджеті 2020 року.

Для нас важливо продовжити реформу НУШ, бо карантин закінчиться, і учні повернуться до шкіл.

Щодо інших програм бюджету, то дуже важливо залишити фінансування Національного фонду досліджень, це пов'язано з реформою фінансування науки.

– Чи є у вас нові цифри щодо ймовірних скорочень?

– Зараз над цим працюють у Бюджетному комітеті Верховної Ради.

Ми скерували листа МОН спільно з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій щодо важливості збереження програм, які пов'язані з розвитком галузі, і я думаю, що нашу позицію буде підтримано на рівні Бюджетного комітету.

– Але все-таки скорочення передбачають. Чи могли б ви розповісти, які скорочення МОН би підтримало?

– Ми розуміємо ситуацію, яка пов'язана з коронавірусом і карантином, але для нас важливо зберегти пріоритет у розвитку освіти та науки, щоб залишилися всі програми.

Карантин впливає на багато процесів, які відбуваються в Україні, зокрема і на бюджет.

Давайте зачекаємо на рішення Бюджетного комітету, на рішення Верховної Ради і тоді будемо коментувати. Ми свою позицію висловили і про нашу позицію знає прем’єр-міністр.

 Любомира Мандзій: "У нас немає міністерства карантину, тому міністром протягом карантину я точно не буду"

– Яка імовірність того, що ви будете міністром тільки протягом карантину?

– У нас немає міністерства карантину, тому міністром протягом карантину я точно не буду. 

Я працюю тимчасово виконуючою обов’язків міністра освіти і науки України, розумію міру відповідальності і те, наскільки важливо закінчити навчальний рік, провести ЗНО та вступну кампанію, а також прийти 1 вересня в заклади освіти і розпочати новий навчальний рік.

– Чи відбувалися у вас якісь розмови щодо пріоритетів наступних з прем’єром? 

Оскільки, наприклад, Ганна Новосад розповідала, що коли вона йшла на посаду, то вона мусила зрозуміти, що їй можуть гарантувати, а що ні.

– Наші пріоритети подані до програм дій уряду, там вони знайшли своє відображення.

– А чи могли б ви детальніше розповісти, що це за пріоритети?

– Це продовження реформи Нової української школи, реформа дошкільної освіти, автономія закладів вищої освіти і їхня реформа.  

– Ганна Новосад розповідала про те, що наступними змінами до закону про середню освіту мають, зокрема, стати зміни щодо зарплат вчителів. Чи можливо це зараз?

– Ми зараз працюємо над новим підходом до оплати праці педагогічних працівників. Але впровадження цієї концепції очікується трохи пізніше.

– А як щодо освіти дорослих, оскільки зараз це питання може стати дуже актуальним?

Ми внесли зміни до підходів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, але поки що не до кінця зможемо їх реалізувати.

Також працюємо над змінами до цього документу, який буде в подальшому трансформований у новий підхід до освіти дорослих.

–  Який буде ваш наступний крок після того, як карантин закінчиться?

– Давайте доживемо до того дня, коли закінчиться карантин, і від того будемо відштовхуватися та розуміти, як розвивається ситуація.

Перед нами дуже багато викликів - потрібно закінчити навчальний рік, організувати проведення ЗНО, гарантувати безпечність шкіл і  навчання в них, провести вступну кампанію і далі продовжувати життя.

Тобто, планів, які не стосуються карантину і вступних кампаній, ви поки не складали?

– Ми продовжуємо роботу, ми задекларували свої пріоритети і ми над ними працюємо. Серед них: 

  • концепція та закон продошкільну освіту,
  • імплементація закону про повну загальну середню освіту,
  • положення про організацію інклюзивного навчання,
  • фіналізація розробки державного стандарту базової середньої освіти,
  • концепція старшої профільної школи,
  • реформа фінансування та управління ЗВО. 

 Катерина Хорощак, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

"Якщо ми хочемо змін – маємо брати відповідальність на себе": фінальне інтерв’ю Ганни Новосад

Школа життя: як дистанційне навчання та уроки по телевізору виявили, що в Україні немає освіти

Освіта без школи: історії трьох родин, які обрали домашнє навчання

Як варто змінити освіту старшокласників у селах

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua