Онлайн поглиблюватиметься: як не завалити внутрішнію комунікацію

548
20 травня 2020

Останні місяці соціальні мережі, новинні сайти переповнені інформацією про пандемію коронавірусу. 

З одного боку – це дані про кількість нових випадків зараження, статистика смертей та одужань, але з іншого боку – розміроковування про те, як вплине на світ (на спільноти людей, взаємини між країнами, діяльність інституцій, бізнесів) неминуча криза, яка лише починає загострюватися. 

Перед нами два варіанти дій.

Використати кризу як чергову причину для нарікань та культивування і без цього притаманного нам мислення в стилі безглуздо-іронічного "у якій країні ми живемо".

Або ж зрозуміти нарешті, що будь-яка криза – це можливість для росту, для пошуку нових інноваційних рішень, для створення нових потрібних продуктів, для перезавантаження інституцій та цілих країн. Це як хвиля, яку важливо вчасно опанувати, інакше вона неодмінно затопить.Такі закони природи.

Криза завжди веде за собою певні ознаки, тренди, у теперішній ситуації, один із – заглиблення у ще більший онлайн, що впливатиме на внутрішню та зовнішню комунікацію організацій

Відтак слід очікувати, що криза, викликана пандемією коронавірусу, спонукатиме компанії перезапускати принципи, методи, канали комунікації тільки з однієї причини – старі підходи не діятимуть, не приведуть до ефективності. 

Першочерговим є перезапуск внутрішньої комунікації, адже без доброї комунікації всередині не можна говорити про реальну ефективність інституції, про сприйняття та затребуваність результатів її діяльності (навіть дуже доброго продукту) суспільством, тобто клієнтами. 

І майже завжди зовнішні комунікації не приносять результату, через попередньо провалені внутрішні. 

Простіше кажучи, коли люди комунікують продукт на зовні, але не вміють комунікувати між собою (а тепер це доводиться робити ще й в умовах переважно онлайну) – з цього не народиться омріяна ефективність.

Очевидно зараз з’являтимуться нові технічні рішення, які дозволятимуть працівникам будувати внутрішню комунікацію у компанії в режимі повного онлайну, але найбільше комунікаційне питання, яке ставить перед нами сучасна криза звучить приблизно так: чи переважна онлайн-комунікація, тобто зміна у природі взаємин людей та нестача живого спілкування, не вплине на нашу здатність довіряти, адже від цього залежить якість внутрішньої комунікації? 

Це сьогодні відкрите питання, але можемо припускати, що з поглибленням цифрових комунікацій тільки зростатиме потреба чіткої артикуляції цінностей, місій організації, розуміння своєї персональної ролі в організацій, які очікувано підтримуватимуть довіру працівників до інституції і один до одного. 

Чим глибше ми закорінюватимемось у продукті цифрового світу –  онлайні, тим необхіднішими будуть продукти природного світу людей – цінності довіри та розуміння ідей, місії інституції

Якщо ви представник менеджменту далекоглядних та прогресивних організацій,  які перейшли в онлайн, то мабуть уже за місяць карантину помітили, наскільки зросла потреба у різні способи підтримувати довіру та емоційний зв’язок всередині організації як умови ефективності. 

Коли раніше підсвідомо чи свідомо працівники могли частково підмінювати потребу довіри дружнім спілкуванням за кавою, перебуванням в одному робочому просторі, тімбілдингах і так далі, то зараз усе лягло на плечі внутрішньої онлайн-комунікація.  

Тому роботи чимало, але почати раджу з двох речей. 

По-перше, якщо у вашій організації ще не має, то необхідно створити мережу для внутрішньої онлайн-комунікації, скажімо Workplace від Facebook, – це закрита корпоративна соцмережа, яка допоможе швидко і безпечно спілкуватися, створювати групи, чати по проектах та легко доносити ті чи інші речі до усіх. 

Тут працівники матимуть особливо цінну сьогодні можливість отримувати зворотній зв’язок. 

А, по-друге, не забувайте про регулярні корпоративні онлайн-наради (з допомогою того ж zoom), в яких ви могли б обговорювати готовність органазації до кризи, можливу зміна пріоритетів, виклики, можливості тощо. 

Ці зустрічі сприятимуть включеності кожної людиною в органазації у процеси, яка часто послаблюється, через фізичну відсутність. 

Не економте час на внутрішні комунікації – від них залежить успішність вашої організації у світі пост- (чи то, радше, перманентної) кризи та очікуваного поглиблення онлайну. 

Не надійтеся, що із закінченням карантину ми зможемо повернутися до тої точки, з якої зайшли у нього, адже запустилися процеси, котрі не зупиняться з припиненням пандемії. 

Оксана Левантович, журналістка, очільниця відділу інформації та маркетингу Українського католицького університету, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина everythingposs/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Вирус страха, или Почему не стоит доверять прогнозам "Как изменится мир после коронавируса"

Що вам варто зробити одразу після закінчення карантину? Пройдіть ТЕСТ

Як люди проводять карантинні будні. 15 кумедних ілюстрацій

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua