Ступінь Phd у Принстоні відкриває багато можливостей. Чому я повернувся до України

2157
25 червня 2020

Чим відрізняється здобуття вищої освіти в Україні і США? 

Де здобути якісну вищу освіту з економіки? 

Після першого курсу магістерської програми у Київській школі економіки я довго думав, чим далі хочу займатись. Вирішив подаватися на Phd і бути науковцем. 

На початку другого року магістратури у КSE подав документи приблизно у десяток американських університетів. 

Принстон був, мабуть, найкращим варіантом. І мені пощастило туди потрапити.

Сам підготовчий процес досить довгий та складний. 

Потрібно скласти кілька іспитів: наприклад, TOEFL (Test of English as a Foreign Language, іспит з англійської як іноземної мови), тест (GRE) – англійська мова і математична частина, плюс написати аналітичну роботу. 

Також потрібно зібрати рекомендаційні листи.

Далі, щоб податись в університет, треба витратити $100-150 на те, щоб надіслати результати тестів та сплатити адміністративний збір

Тому й неможливо податися у велику кількість університетів. Десять – це, можливо, верхня межа для українського студента зі звичайним доходом.

Я отримав багато відповідей із так званим wait-list – це коли тебе не беруть, але якщо хтось відмовиться (а таке часто трапляється) – то тобі запропонують вступити в цей університет.

У мене був wait-list з Пенсильванського університету та університету Міннесоти. 

Потім прийшло запрошення із Північно-Західного університету (Northwestern University), але із листом очікування на стипендію. 

Була пропозиція з університету Вірджинія. 

Також було багато відмов. І коли я врешті отримав запрошення від Принстонського університету, то вже довго не думав – я його просто прийняв, а всім іншим університетам сказав, що на цьому все.

Коли опинився у Принстоні, то відчував себе досить впевнено (з точки зору підготовки). Я не був там відмінником, але в мене були добрі оцінки. 

Не можу сказати, що мені було важко вчитись, готуватися до іспитів чи складати їх. Впевненості надала підготовка у КSE та яку я сам отримав раніше, навіть у школі, коли їздив на олімпіади з економіки та математики. Цього було цілком достатньо.

Водночас, під час навчання у США, гостро відчувалася різниця з процесом навчання в Україні. 

Перше, якщо порівнювати українські університети з Принстоном, у нас вивчають економіку, що дуже відстала від економічної науки у провідних університетах світу

Це стосується теорії (мікротеорії, макротеорії) та економетричних моделей. В Україні вони вивчаються слабко або взагалі не вивчаються. 

У Принстоні вже на третьому курсі студенти активно вивчають економетричні моделі, методи. Тоді ж вони пишуть велику курсову роботу, де застосовують якийсь економетричний інструмент для відповіді на питання, поставлене у дослідженні. 

Це один момент. Він стосується виключно знань, які даються тут і там: вони суттєво відрізняються.

Інший аспект – культура освіти і спілкування. У США студенти і викладачі набагато ближчі, ніж в Україні. Це стосується і бакалаврів, а магістрів та аспірантів – тим паче. 

Там вважається нормальним, якщо викладач запросить до себе додому студентів пограти в мафію. Або після завершення курсу – у бар на пиво (якщо студентам вже є 21 рік, звісно). Це після навчання. 

Але й під час занять набагато простіше, ніж в Україні, поставити питання, підійти до професора поговорити.

Ще одна відмінність стосується списування, "чітингу" та плагіату у широкому сенсі. У Принстоні діє так званий honor code або "кодекс честі". Його суть полягає в тому, що викладачі довіряють студентам, а студенти виправдовують довіру. 

Під час іспитів там ніхто не наглядає за студентами. В аудиторії 100-200-300 людей пишуть екзамен. Професор приходить на початку, щоб сказати вступне слово, і потім, можливо, повертається ще кілька разів, щоб відповісти на запитання.

У Штатах студенти не намагаються списати чи отримати чиюсь допомогу. Навіть слабкі студенти, яким важко вчитись, цього не роблять. 

Коли третьокурсники пишуть свої невеличкі наукові роботи, вони це роблять абсолютно самостійно, не намагаються скопіювати інформацію з інтернету. Тобто 20-30-40 сторінок – це повністю їхня робота.

В Україні такої культури немає. В багатьох наших університетах, коли студенти пишуть реферати, контрольні, дипломні роботи – є дуже багато способів "чітингу". Вони або пишуть роботи не самі, або списують на екзаменах.

Попри те, що ступінь Phd у Принстоні відкриває багато можливостей, я обрав Україну. 

Чому? 

Зараз ринок економістів, які закінчують докторантуру в Сполучених Штатах і в світі загалом, досить конкурентний і перенасичений. 

Кількість студентів, які випускаються, більша за кількість місць, на які їх згодні взяти. Це тенденція останніх багатьох років. 

Зараз доволі важко знайти роботу у хорошому університеті. Я літав в університет Мельбурну – це один із найкращих університетів в Австралії, і досить сильний у світі, – але мені не пощастило отримати пропозицію працювати там професором. 

Також я літав до КSE і НБУ. Мені зробили досить привабливу пропозицію з точки зору вільного часу, щоб проводити дослідження, а у фінансовому плані – привабливий контракт. Тому я вирішив погодитись. 

Те, наскільки ти успішний науковець, наскільки в тебе класні наукові статті та ідеї, дуже залежить від того, чи маєш ти змогу спілкуватися з іншими науковцями. 

Колеги можуть давати поради, підкидати ідеї, допомагати у разі складнощів. Це дуже важливо. 

Науку дуже важко робити самотужки. Просто сидіти і писати наукові статті – можливо, але набагато ефективніше, коли є інші люди, з якими можна постійно обмінюватися ідеями, чимось допомагати і при цьому самому вчитися.

В Україні є певний прогрес, тенденція покращення дослідницького оточення. Наприклад, у НБУ і КSE останнім часом ми винаймаємо макроекономістів з міжнародного ринку праці, в тому числі іноземців й українців, які працювали за кордоном. 

Наприклад, дослідницька команда НБУ за останні два роки розширилась і стала набагато сильнішою.

Загалом, якщо людина хоче займатися економічною наукою, я б радив намагатися потрапити на Phd в топові університети світу. 

Щоб робити цінні дослідження, треба отримати принаймні магістерську освіту в КSE, як максимум – Phd.

Середній варіант – це якась топова магістерська програма у Європі чи у Сполучених Штатах.

Сергій Кіяшко, Phd Принстонського університету, професор КSЕ, головний експерт відділу досліджень департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина sharafmaksumov/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як вступити до американського вишу і вчитися безкоштовно 

Випускники Гарварда та Стенфорда розкажуть, як вступити до західних університетів. Коли? 

Українець вступив у 10 вишів США, обрав Гарвард і вчиться на курсі з дочкою Обами 

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua