Підприємництво у школі. Як Німеччині це вдалося
Освіта – найкраща інвестиція в майбутнє.
Якою вона буде за 10–15 років?
Яких навичок вимагатиме ринок, щоб побудувати успішну кар'єру?
Аналітики World Economic Forum прогнозують, що за п'ять років зміниться 35% затребуваних сьогодні компетенцій.
І головною необхідною компетенцією стане вміння вирішувати складні завдання (complex problem solving).
Саме на розвиток креативності, аналітичного мислення та на перехід від теорії до практики націлене соціальне шкільне підприємництво (далі – СШП).
Ця модель освіти на наших теренах є поки що маловідомим явищем.
Раніше ми розповідали про те, що таке соціальне шкільне підприємництво і як воно зароджується в Україні.
Для просування ідеї СШП Фонд Східна Європа разом із ChildFund Deutschland e.V. створили посібник "Соціальне шкільне підприємництво: твій перший стартап" для учнів 8–11 класів, який уже незабаром стане частиною варіативної складової освітнього процесу.
У ньому прості та зрозумілі кожному рекомендації щодо заснування соціальних шкільних підприємств, організації їх діяльності та юридичного оформлення СШП в Україні.
Ми спирались на один із найбільш успішних кейсів впровадження СШП – досвід Німеччини, де зареєстровано понад сім тисяч шкільних підприємств.
Підлітки від 12 до 18 років створюють у навчальних закладах фірми з виготовлення продукції або з надання послуг.
Діти самі генерують бізнес-ідеї, аналізують ринок, формують структуру підприємства, підбирають персонал, створюють логотип, здійснюють виробничий процес.
В учнівських фірмах усе – як і у "дорослому" бізнесі, навіть фінансова звітність, де учні самостійно зараховують виторг на банківський рахунок, зводять дебет-кредит, складають звіти та проводять аудит.
Подібні пілотні соціальні шкільні фірми уже зараз запустилися в Україні.
То якими є особливості роботи шкільних фірм у Німеччині?
Щоб відповісти на це питання, ділимось із читачами фрагментами посібника.
[BANNER1]
Державна підтримка та план Євросоюзу
Держава повинна стати каталізатором всієї цієї екосистеми, адже приватний бізнес розвивається там, де для нього створюють умови.
Уся програма соціального шкільного підприємництва Німеччини працює в межах інструкції Міністерства економіки та енергетики Німеччини щодо шкільного підприємництва.
Шкільне підприємництво на рівні країни регулюють два документи: Vereinbarung über die Schularten und Bildungsgänge im Sekundarbereich – угода про типи шкіл та курсів освіти на початковому та середньому рівні – і Rahmenvereinbarung über die Berufsschule – рамкова угода про професійно-технічні коледжі.
Держава підтримує розвиток підприємницьких навичок на рівні як формальної, так і неформальної освіти. Федеральне міністерство освіти та досліджень (Bundesministerium für Bildung und Forschung, BMBF) фінансує національний молодіжний конкурс стартапів (Jugend gründet).
Учні розробляють бізнес-план і реалізують його.
Конкурс може бути запроваджений у школах як частина навчальної програми (економіка, профорієнтація, соціальне навчання), однак учні можуть обрати участь у змаганнях і поза школою.
Федеральне міністерство з питань економіки та енергетики (Bundesministerium für Wirtschaft und Energie, BMWi) просуває низку програм для зміцнення підприємницьких навичок учнів.
Це – програма "Підприємницький дух у школах" (Unternehmergeist in die Schulen), завдяки якій учні можуть здобути свій перший практичний досвід у бізнес-проєктах та взяти на себе відповідальність за власні шкільні фірми, і частково комерційна програма JUNIOR (JUNIOR – Wirtschaft erleben), яка надає учням старшої та молодшої школи правові та організаційні рамки для створення шкільних фірм.
[BANNER2]
Юридичні тонкощі
Якщо словосполучення "шкільна фірма" досі асоціюється з розвагами, то в Німеччині до цього виду бізнесу ставляться максимально серйозно.
Завдяки законодавчим повноваженням федеральних земель у галузі освіти різні землі мають різні програми.
Залежно від умов школи учнівські підприємства реалізуються як у межах обов'язкових шкільних предметів, так і як окремі гуртки і проєкти, що не є частиною обов'язкової програми.
У Німеччині існують чотири основні форми можливого юридичного статусу шкільної фірми:
- шкільна фірма як окремий вид шкільного проєкту, у цьому разі вона не має окремого юридичного статусу;
- шкільна фірма під егідою спонсорської асоціації школи;
- шкільна фірма у партнерстві з компанією;
- шкільна фірма як самостійне комерційне підприємство.
Бізнес-ініціатива дітей може бути підтримана батьками, вчителями або підприємцями, проте це – справа самих учнів.
Педагогічне завдання полягає у тому, аби надати відповідний простір для створення та провадження шкільного підприємництва.
Як правило, шкільні компанії не мають власного юридичного статусу, отже, такий формат є найпоширенішим способом провадження шкільного бізнесу.
Такий проєкт з юридичної точки зору еквівалентний іншим шкільним проєктам із будь-якого предмету і має освітні цілі, а не отримання прибутку, хоча його наявність допускається у певних обмежених обсягах.
Недоліком такого статусу фірми є належність права власності на проєкт школі й те, що в будь-який час за певних умов його може бути закрито.
Другий тип шкільного підприємства передбачає певні обмеження щодо використання прибутку – він має бути обов’язково реінвестований у розвиток фірми, а не розподілений у будь-який інший спосіб.
Водночас, якщо шкільна фірма створюється під егідою некомерційної організації, не потрібно дотримуватися обмеження продажів і прибутку.
Шкільна фірма у партнерстві з компанією створюється згідно з умовами, встановленими компанією, і розпускається за рік (винятково формат навчального проєкту). Всі юридичні питання вирішує компанія. Школярі в межах реалізації такого проєкту застраховані так само, як і під час занять.
Найвідомішим прикладом такої співпраці є Junior – проєкт співпраці з Інститутом німецького бізнесу в Кельні, який почав реалізовувати такий формат співпраці зі шкільними фірмами після консультацій із різними міністерствами.
І останній тип учнівської фірми – самостійне комерційне підприємство. Така шкільна фірма діє в межах національного законодавства про підприємництво, не користується захистом школи та повністю незалежна у всіх питаннях.
Як же обирати?
Найважливіше – визначити цілі, на яких ініціатори зосередяться у проєкті: навчання учнів соціальної відповідальності, розвиток ініціативності, орієнтація учнів на самостійну зайнятість у майбутньому, досвід реалізації реальних проєктів із визначеними ризиками та результатами, створення власних додаткових ресурсів для школи та шкільних проєктів, заробіток кишенькових грошей для учнів.
[BANNER3]
Учнівська фірма як проєкт: що потрібно знати
Найбільш розповсюджений у Німеччині формат існування шкільного підприємства – відсутність окремого юридичного статусу та реалізація як шкільного проєкту.
І все-таки воно є.
Одна з головних умов існування такого проєкту – закріплення відносин зі школою.
Важливість закріплення відносин зі школою полягає в тому, що провадження проєкту зі шкільного підприємництва призводить до низки юридичних наслідків, як-от при укладанні договорів із контрагентами.
Тому необхідно, щоб школа була не тільки поінформована про такий проєкт, а й узяла відповідальність за нього.
Такі відносини закріплюють у статуті фірми, який відіграє важливу роль у податкових питаннях.
У статуті має бути чітко зазначено, що шкільна фірма є визнаним шкільним проєктом (на основі укладеного договору), який має освітні цілі та значною мірою не конкурує з іншими комерційними компаніями на вільному ринку.
Освітня мета учнівського бізнесу – з'ясування економічних, соціальних і екологічних наслідків своєї діяльності та взаємозв'язків економічних процесів.
Хоча учнівська фірма є шкільним проєктом, мета полягає в тому, аби працювати максимально реалістично.
Аби посилити практичну значущість і забезпечити взаємообмін, рекомендується співпраця з "реальним" бізнесом, що також закріплюється у статуті такої шкільної фірми.
Шкільне підприємство "Porsche-Junior-Team Falkensee" (Молода команда "Порше" у Фалькензе) при школі "Am Akazienhof" поблизу Берліна скуповує старі трактори Porsche, реставрує їх і продає.
Учні консультують власників тягачів марки "Порше" щодо ремонту та догляду.
Шкільна фірма співпрацює з банками, бізнесом та громадськими організаціями.
Шкільні фірми намагаються працювати максимально наближено до умов реального бізнесу, тож обирають реалістичну організаційно-правову форму, на яку ця фірма планує спиратися.
Найбільш розповсюджені варіанти – товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство та кооператив.
Від вибору організаційно-правової форми залежить, хто може зробити внесок для стартового капіталу, хто відповідає за які завдання і як розподіляється прибуток (у разі його розподілення).
Шкільна фірма згідно з умовами законодавства не підлягає реєстрації, але з причин прозорості рекомендується повідомити про її існування торгово-промислову палату.
Окрім того, існує обов'язкова вимога: завжди додавати до абревіатури обраної форми компанії (приміром, GmbH, AG, eG) слово "учнівська", щоб ясно дати зрозуміти, що це – шкільний проєкт, а не справжня компанія.
Це особливо важливо для клієнтів і людей за межами школи, щоб ніхто не сплутав шкільну фірму з реальною компанією і розумів, що вибір організаційно-правової форми шкільної фірми не має юридичного значення для третіх осіб.
Керівником фірми стає вчитель, обізнаний у законодавчих вимогах щодо реалізації таких проєктів. Базові знання можна здобути онлайн.
А чи залучені батьки до створення учнівських фірм?
Зазвичай реалізація проєкту інтегрована у шкільний процес, але часом дещо доводиться робити поза школою або брати участь у додатковому навчанні поза межами шкільного процесу.
Оскільки учні ще не досягли повноліття, їхніх батьків необхідно проінформувати про реалізацію такого шкільного проєкту і дістати письмову згоду з тим, що дітям дозволено працювати в межах такого проєкту.
Із цього випливає і питання суб’єктності шкільних підприємців. Оскільки шкільна фірма не є юридично незалежною, договори та інші документи, що мають юридичне значення, завжди укладають від імені адміністрації школи.
Однак якщо це – учнівська фірма, що працює під егідою спонсорської асоціації школи, призначається особа, уповноважена радою директорів, що матиме право діяти від імені асоціації.
Важливо, щоб керівництво школи заздалегідь узгодило форму, в якій можуть бути укладені договори від імені шкільної фірми.
[BANNER4]
Популяризація: конкурси та гранти
Німеччина активно сприяє популяризації шкільного підприємництва, перетворюючи його на новий тренд.
Для цього у країні щорічно відбуваються конкурси на найбільш інноваційне шкільне підприємство за підтримки як федеральних міністерств, так і місцевої влади та класичних підприємств. Переможці отримують гранти на розвиток своєї фірми.
Торік понад 60 шкільних підприємств із шести країн взяли участь у 9-ому міжнародному ярмарку шкільних підприємств у Берліні (9 Internationale Schueller Firmen Messe), що відбувся 26–27 лютого 2019 року.
Багато стендів на ярмарку представляли продукцію, виготовлену за допомогою 3D-принтерів, деревообробного обладнання та обладнання із лазером.
Цю продукцію команди шкільних підприємств виготовляють під час уроків технологій у своїх навчальних закладах.
Серед учасників були українські школярі – майстерня "Май Fox" із Лисичанська, де виготовляють сумки та пуфи зі вживаного одягу.
Найбільш популярними серед учнів є перероблення вторинної сировини та виготовлення з неї інновативних предметів ужитку (сумки, прикраси, маленькі меблі, інструменти тощо), видання книжок, тюнінг або ремонт велосипедів, торгівля, різноманітні послуги (консультації, допомога у громаді, догляд за літніми людьми, кур’єрська доставка).
У компанії Wasserwanderrastplatz Finowfurt учні відкрили пункт прокату каяків (човнів) на озері.
Згодом після запуску підприємства учні на уроках розробили прототип та почали кріпити на човни сонячні панелі з двигунами.
Після цього команда підприємства обладнала невеликий будинок на плоту, який є цілком автономним завдяки сонячній енергії. Цей будинок можна орендувати та вирушити у мандрівку озером.
Деякі фірми займаються створенням інноваційних продуктів. У InfoFlect учні налагодили виробництво електронного дзеркала, на яке виводиться прогноз погоди, годинник та інша інформація.
Тепер вони прагнуть розширити ринок збуту і зберегти ціну настільки низькою, щоб продукт не вважали предметом розкоші.
Але що ще більш важливо – учні прагнуть вирішувати важливі соціальні проблеми. Фірма Benndorfer Holzbau займається виготовленням садових меблів із дерева. Серед продукції – столи та лавки, які потім встановлюють у парках міста.
У Mee(h)r leben створюють соціальні браслети з мотузок човнів, на яких біженці потрапили до Європи.
10% від прибутку підприємство перераховує організації SOS Mediterranee (європейська морська гуманітарна організація з порятунку життя на морі, яка зараз діє у Середземному морі у міжнародних водах на північ від Лівії).
Українська молодь – надзвичайно креативна. Але кілька успішних кейсів – це лише старт розвитку СШП в Україні.
Ця модель навчання може розкрити потенціал учнів, даючи їм можливість втілювати сміливі ідеї в життя, підвищити інтерес до навчання, а найголовніше – закласти жагу до змін і цікавість до підприємництва в Україні ще у молодому віці.
Ольга Шаварова, менеджерка проєктів Фонду Східна Європа, спеціально для УП.Життя
Співавтор Анна Гладка, юристка, тренерка
Проєкт "Заснування соціальних шкільних підприємств у сільській місцевості та малих містах України для заохочення молоді до соціального підприємництва у Iвано-Франківській, Житомирській та Донецькій областях" впроваджується Фондом Східна Європа спільно з німецькою неурядовою організацією ChildFund Deutschland e.V. за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Титульна світлина realinemedia/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Домашнє завдання і школа: де межа батьківської відповідальності
Адаптація до Нової української школи: як батькам і вчителям допомогти дитині
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.