Всесвітній день гуманітарної допомоги: відзначати важливо, але конкретні дії ще важливіші

231
19 серпня 2020

19 серпня у світі відзначають Всесвітній день гуманітарної допомоги.

Вшановується пам'ять Спеціального посланця Генерального секретаря ООН в Іраку Сержіу Вієйра ді Меллу та нашого 21 колеги, які загинули цього дня 17 років тому під час бомбардування штаб-квартири ООН в Іраку.

Цьогоріч у цю дату ми згадуємо героїв із реального життя (#RealLifeHeroes) і розповідаємо, що саме мотивує гуманітарних працівників продовжувати рятувати й захищати життя людей попри конфлікти, нестабільність та ризики.

Цей рік не схожий на попередні не тільки для мене, але й для багатьох із нас – тих, що працюють у сфері гуманітарної допомоги та розвитку в період спалаху COVID-19.

У 2003 році я дивом вижила під час вибуху в Багдаді.

Водночас працюючи пліч-о-пліч із кращими гуманітарними працівниками Лівану, Сирії, Іраку та України, а також інших країн, ми завжди керувались девізом: "Ми залишаємось і продовжуємо виконувати свою роботу".

Адже йдеться зовсім не про нас, а про людей, яким ми допомагаємо.

На першому місці стоять не наші пріоритети, а завжди пріоритети тих громад, яким ми допомагаємо, приділяючи особливу увагу найвразливішим із них.

Ми озвучуємо потреби тих, хто втратив засоби до існування, аби їхній голос був почутий.

Ми служимо людству, і докладаємо до цього всіх зусиль. І таким був Сержіу.

Сержіу Вієра ді Меллу, уродженець Бразилії, понад 30 років працював у різних гуманітарних місіях ООН.

Фонд, назнаваний його іменем, запропонував ідею встановити спеціальний день для вшанування пам'яті гуманітарних працівників, які загинули при виконання своєї місії.

Гуманітарні заходи нерідко є лише першими кроками на шляху до важливого, але складного етапу відновлення у більш гнучкий та стійкий спосіб.

Дуже часто умови, які зумовлюють потребу в гуманітарній допомозі, є лише симптомами глибших проблем, які необхідно вирішувати.

На жаль, короткострокове фінансування іноді обмежує можливості країн знову впевнено звестися на ноги – хоча ресурси, необхідні для раннього, ефективного та стійкого відновлення, часто тьмяніють при порівнянні з коштами, що витрачаються на повторні гуманітарні заходи.

Увага світової громадськості

З того часу, як Всесвітній день гуманітарної допомоги вперше відзначали в 2009 році, щороку під час конфліктів по всьому світу гине приблизно 100 гуманітарних працівників.

Конфлікт в Україні не є винятком: у 2014 році швейцарський працівник гуманітарної допомоги Лоран Дюпаск’є, який працював у Міжнародному комітеті Червоного Хреста (МКЧХ), загинув під час удару снаряду поблизу штаб-квартири МКЧХ на сході України.

А в 2017 році загинув громадянин США Джозеф Стоун – парамедик, учасник патруля спостереження Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ), а також отримали поранення двоє інших членів СММ, після того як їхній автомобіль зазнав серйозних пошкоджень внаслідок вибуху біля села Пришиб на непідконтрольній уряду території Луганської області.

Важливо відзначати День гуманітарної допомоги не лише для того, щоб згадати людей, які зробили найбільшу самопожертву заради допомоги іншим, а й для того, щоб привернути увагу світу до конфліктів і криз, які досі тривають.

У нинішньому динамічному, взаємопов’язаному та глобалізованому світі, де новинні стрічки змінюються впродовж кількох годин, фокус уваги швидко змінюється з однієї важливої події на наступну. 

За даними ООН, цього року гуманітарної допомоги і захисту потребуватимуть приблизно 168 мільйонів людей.

Це одна людина із 45 по всьому світу, і це найвищий показник за останні десятиліття.

ООН та організації-партнери мають на меті допомогти 109 мільйонам найбільш вразливих людей, для чого необхідне фінансування в розмірі 28,8 млрд доларів. І таке зростання потреб відбувається щогодини.

Затяжний конфлікт

Хоча конфлікт в Україні більше не фігурує на перших шпальтах світових видань, він триває, і його наслідки відчутні.

На території східної України знаходиться чимало наземних мін та нерозірваних боєприпасів, через що регулярно калічаться і гинуть мирні жителі, зокрема й діти.

Понад мільйон людей було переміщено з зони конфлікту, і їм довелося розпочинати нове життя в інших частинах країни.

Чимало людей втратили роботу, майно та засоби до існування, збідніли.

Загалом конфлікт триває з помірною інтенсивністю, призводячи до військових і цивільних втрат, пошкодження майна та життєво важливої інфраструктури, а також до політичної, економічної та соціальної нестабільності, яка стоїть на заваді розвитку і процвітанню всієї країни.

ПРООН, центральним напрямом діяльності якої є розвиток, – це передова організація ООН, яка реагує на конфлікт в Україні та співпрацює з іншими міжнародними партнерами для відновлення життєво необхідної інфраструктури на Донбасі, зокрема лікарень і шкіл у межах Програми раннього відновлення, яка фінансується Європейським інвестиційним банком.

ПРООН також працює над відновленням економіки на сході України, сприяючи створенню нових бізнесів на Донбасі та організовуючи онлайн бізнес-курси, де успішні підприємці діляться своїм досвідом, як розпочати бізнес, де шукати кошти, як залучати інвестиції, як креативний підхід може помножити прибуток, і як убезпечити бізнес перед майбутніми кризами.

На національному рівні ПРООН допомагає Україні відновлюватися та ставати більш стійкою, здатною реагувати на виклики та доброчесною шляхом просування доброго врядування та парламентської реформи, а також підтримки гендерної рівності, цифрової трансформації та прав людини.

Загострення через COVID-19

Спалах COVID-19 посилив нерівність у нашому суспільстві, через що найбільш вразливі категорії людей страждають неспівмірно більше за інших.

В Україні це жінки, люди літнього віку та представники маргіналізованих етнічних і соціальних груп.

Нам необхідно ефективно реагувати на невідкладні гуманітарні потреби тих, хто потерпає від нинішньої кризи найбільше, однак важливо також зосередитися на скороченні соціальної нерівності, яка стала першопричиною цих страждань.

Потрібно використати цю можливість, щоб подивитися на проблеми з нової перспективи, зосередитися на фундаментальних проблемах і планувати відновлення, особливу роль в якому відіграють стійкість, сталість і справедливість, аби ніхто не залишився без уваги.

У Всесвітній день гуманітарної допомоги ми вшановуємо тих, хто поклав своє життя заради інших, а також Героїв з реального життя (#RealLifeHeroes), які продовжують самовіддано працювати, аби допомагати людям, яких зачепила криза в Україні та в усьому світі.

Манал Фоуані, заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні, спеціально для УП.Життя

Титульное фото Олександр Ратушняк/ПРООН

Вас також може зацікавити:

Чому нам потрібен закон про засади національної гуманітарної політики

Відсутність гуманітарної безпеки – шлях до сепаратизму

Україна – найнещасливіша у Європі країна за версією ООН

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua