Суспільство сучасне VS пострадянське: що не так з нашим уявленням про взаємодію людини та держави

426
6 серпня 2020

Ми вже звикли до того, що у нашому суспільстві кожен знає, ще не так у нас в державі/місті/районі, проте коли доходить справа до реалізації змін – всі "порадники" кудись зникають. 

У нас прийнято у випадку будь-якої проблеми апелювати до держави: "Куди дивиться держава", "Потрібне державне фінансування", "Сильна державна рука наведе лад" і так далі.

При цьому, зазвичай, люди уявляють, що всі потрібні рішення приймаються десь у столиці якимись невідомими могутніми мудрецями і оплачуються з невідомої бездонної скарбниці.

А ми самі – люди маленькі, ні на що не впливаємо, тільки і можемо, що скаржитись та сподіватись.

Ці уявлення успадковані нами від авторитарної радянської, ба навіть царської системи.

У сучасному світі ці уявлення є застарілими і просто нереалістичними.

Успішні сучасні суспільства розвиваються на інших принципах: принципах самоврядування та ринку, завдяки яким місцеві мешканці активно впливають на життя своєї громади.

Наша благодійна організація відстоює та захищає інтереси дітей у світі вже понад 70 років.

Спілкуючись із іноземними колегами, ми бачимо цю кардинальну різницю у мисленні та підходах.

На жаль, ми застрягли на декілька десятиліть позаду, а найгірше, що через установки дорослих недоотримають діти.

Ми бачимо як успішні сучасні суспільства розвиваються на інших принципах: доступність, відкритість, конкурентність, контроль громади, законність, гарантована державою.

На практиці це виглядає так:

відкритість: переважна частина суспільно-значущих рішень приймаються на рівні самоврядування через механізми місцевої демократії, в яких і прийняття рішень, і бюджетні потоки є набагато прозорішими;

конкурентність: втілення прийнятих рішень реалізується на ринкових засадах, де державні, комерційні та громадські організації змагаються між собою в ціні та якості; при цьому використання грошей є ефективнішим, бо гіршого виконавця швидко витісняє кращий;

контроль громади: місцеві мешканці не страждають на "навчену безпорадність", а активно впливають на своє життя: самі обирають місцеву владу, самі сплачують їй податки, самі слідкують за розподілом бюджету, самі оцінюють якість отриманих за свої гроші послуг;

законність: централізований державний апарат слідкує за дотриманням законодавства і рівністю прав учасників процесу, та фінансово підтримує окремі напрямки, які уряд вважає політично важливими.

Соціальна сфера: як все працює у інших країнах

Ті самі принципи відкритості, конкурентності, контролю громади та законності, гарантованої державою, у країнах з високим рівнем активності та свідомості суспільства присутні й у сфері соціальних послуг.

Наша організація працює в 136 країнах світу і ми переконались, що якісні і людяні послуги для дітей можуть бути організовані лише на місцевому рівні, де кожна дитина та сім’я знайома та зрозуміла – у централізованих масових інституціях цього досягти неможливо. 

Ми кажемо не "більше держави", а "більше людини", більше самоорганізації на рівні громади.

Саме так налаштована соціальна сфера в Західній Європі та Північній Америці. Наші колеги з тамтешніх асоціацій міжнародної федерації "СОС Дитячі Містечка" надають багато різноманітних послуг дітям та сім’ям на замовлення громад.

Наведемо приклади успішної взаємодії у соціальні сфері некомерційних організацій та держави.

Латвія

– Послуги соціальної реабілітації (або програма Відземе – Vidzeme). Спеціаліст є сімейним помічником. Він відвідує сім'ї, навчає, допомагає вирішувати проблеми, відповідно до планів, які отримує від соціальної служби.

Для цього "СОС Дитячі Містечка Латвія" укладає угоди з місцевими муніципалітетами. Фактично оплачується один-два дні роботи фахівця на тиждень на муніципалітет, плюс транспортні витрати.

– Повний соціальний супровід для 86 сімей з дітьми у Ризі.

"СОС Дитячі Містечка Латвія" мають контракт із фіксованою ціною супроводу сім'ї в місяць. У розрахунок входять такі витрати, як зарплата персоналу, оренда приміщення, середня вартість годин додаткових фахівців і т. д.

– Робота з підлітками, які вперше з порушили закон.  Поруч з соціальними працівниками з цими дітьми працюють фахівці, що займаються підтримкою молоді. Охоплення – 25 сімей.

Литва

– "СОС Дитячі Містечка Литва" займається соціальним супроводом родин відповідно до індивідуальних потреб кожної із них в трьох муніципалітетах (це близько 300 сімей і 500 дітей), а місцева влада покриває повну вартість послуг.

Така форма соціальної підтримки передбачає надання сім'ї комплексу послуг, враховуючи потреби кожного члена родини та характер самих проблем.

На початку здійснення супроводу соціальний працівник відвідує сім'ю для оцінки потреб, далі розробляється індивідуальний план, за яким і надається подальша підтримка (наприклад, хтось з членів родини потребує соціально-медичних послуг – лікування від алкозалежності, комусь необхідні консультації психолога, комусь треба допомогти впорядкувати побут і т. д.).

Болгарія

– "СОС Дитячі Містечка Болгарія" отримують від муніципалітетів опис необхідних послуг і, в залежності від потреб, продають муніципалітетам консультаційні послуги.

Соціальні послуги в Україні – що можна зробити

та які інструменти є?

Ми в "СОС Дитячі Містечка Україна" бачимо високий потенціал реалізації принципу "більше людини" в нашій державі.

Адже більшість різних фінансово-організаційних механізмів, які забезпечують це у світовій практиці, описані і в українському законодавстві.

А саме:

💪  Підтримка з бюджетів всіх рівнів організацій, що визнані такими, які приносять суспільну користь країні.

У країнах ЄС, наприклад, фінансування таких організацій виділяється з бюджетів міністерств, служб соціального забезпечення тощо.

Ці кошти покривають витрати на виплати заробітної плати працівникам таких організацій, оплату комунальних послуг та інших адміністративних витрат.

💪  Соціальне замовлення та закупівля соціальних послуг (місцева влада на підставі глибинної оцінки потреб своєї громади планує бюджет закупівлі таких послуг від 3 до 5 років, а надавачі (державні, приватні, громадські, індивідуальні) пропонують себе як виконавців, змагаючись в ціні та якості.

💪  Проєкти співпраці між благодійним та комерційним секторами – коли бізнес вкладає кошти в місцеві соціальні проекти та благодійність заради підвищення своєї впізнаваності у громаді та формування довіри до себе.

Для європейців вже давно одним з критеріїв відбору при придбанні товару чи послуги є рівень корпоративно-соціальної відповідальності бізнесу, тобто, що саме бізнес прагне змінити на краще.

Найчастіше саме на цьому базується вибір покупця при придбанні товару чи послуги; 

💪  Державно-приватне партнерство в питаннях надання соціальних послуг та управління соціальними закладами (найбільше успішних прикладів при будівництві та управлінні закладами охорони здоров’я, дитячих садочків та навчальних закладів).

Даний вид партнерства передбачає повернення державою інвестицій, що були зроблені приватним партнером у будівництво, реконструкцію та розвиток закладу.

💪  Заохочення бізнесу займатися благодійністю і офіційно це декларувати, шляхом законодавчих ініціатив, податкових стимулів та знижок.

Українське суспільство за тридцять років незалежності вже відійшло від державної монополії на споживчі товари та побутові послуги.

Ми всі вже звикли до різноманіття вибору товарів, забули по диктат державного постачальника та постійний ризик дефіциту.

А от в сфері соціальних послуг ми залишилися практично в тій самій радянській системі, де левова частка послуг залишається в руках централізованих державних інституцій.

І тут ані індивідуальний споживач, ані місцева громада практично не має вибору, яку саме послугу і якої якості вони хочуть отримати.

Процес децентралізації, який, сподіваємось, призведе до створення спроможних об’єднаних територіальних громад, потенційно є великим кроком до створення місцевих соціальних послуг: добрих, сусідських, зрозумілих, фінансово прозорих.

Наступним кроком має стати податкове заохочення підприємців до благодійності, та впровадження процедур соціального замовлення послуг громадами на ринкових засадах.

Ми, "СОС Дитячі Містечка", готові брати участь і вкладати власні ресурси в пілотування ринку соціальних послуг, бо віримо, що він принесе користь нашому суспільству в цілому і дітям зокрема.

Сергій Лукашов, національний директор МБО "БФ "СОС Дитячі Містечка Україна", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина tarik_vision/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

В Україні запускають проєкт підтримки дітей, які повернулися з інтернатів через пандемію

Інтернати продовжать набирати дітей – ВР ухвалила зміни до закону

Чи варто повертатися у такі школи? Або чим дихають українські діти в навчальних закладах

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua