Яка допомога дійсно потрібна дітям в інтернатах і що їм не треба

912
16 грудня 2020

Напередодні Дня святого Миколая в одній із київських шкіл директорка роздала класним керівникам список сімей, що потребують допомоги.

Класні керівники, у свою чергу, мали скинути його у вайбер-чати батькам свого класу і запропонувати благодійну акцію. "Грошей не збираємо. Тільки речі".

І начебто нічого поганого в бажанні допомогти нема, якби не кілька але...

По-перше, в списку, після повних ПІБ матерів і їх мобільних телефонів зазначалась "категорія вразливості" кожної сім’ї – опікунська, багатодітна, дитина з інвалідністю, одинока мама, вдова, "виховує тато, мати позбавлена батьківських прав", а далі – інформація про дітей.

Виклад всієї цієї інформації в публічний доступ є неприпустимим, оскільки порушує права дитини на конфіденційність.

Це також є порушенням етичних принципів благодійності організацією, яка такий список надала керівництву школи.

По-друге, виявилось, що коли представниця батьківського комітету зателефонувала одній з мам у списку, та почала перераховувати їй бренди, речі яких вона хоче в подарунок для своїх дітей...

Це неприємно вразило батьків. "Професійна вдова" – так називає таких мам знайома волонтерка.

Ще один приклад подібної "благодійності" мав місце у Facebook.

У месенджері розсилалося прохання допомогти придбати теплий одяг (куртки і взуття) для дітей з дитбудинків. Добре, що не цукерки.

Але при цьому зазначалося, що "на одну дитину необхідно 2600 грн". Тобто, якщо ви можете викласти таку суму, то спіть спокійно – ви долучилися до різдвяної фабрики чудес. А якщо для вашого бюджету – це занадто, то маєте відчути себе лузером?

Чи справді потрібно так допомагати дитбудинкам? І чи загалі потрібно?

З року в рік громадські організації і волонтери, які захищають права дитини, говорять, що подарунки в дитбудинки збирати не потрібно. І з року в рік перед кожним святом знаходяться ті, хто подібні збори оголошує.

Між тим, на утримання 700 інтернатних закладів у 2019 році із державного бюджету було виділено майже 11 млрд грн.

Це майже на 4 млрд грн більше ніж у 2016 році.

Більше 70% із загального фінансування іде на оплату праці персоналу, 14% – на оплату комунальних послуг та утримання будівель, 13% – на харчування дітей, менше 2% – на придбання одягу і менше 1% – на лікування дітей.

В середньому вартість утримання однієї дитини у школах-інтернатах становить близько 80 тисяч грн на рік, а в будинках дитини – понад 160 тисяч грн.

Фактично кошти платників податків йдуть на утримання стін та оплату персоналу, а не забезпечення потреб дітей.

Дітям потрібна турбота і спілкування, а ще допомога в отриманні знань
чи формуванні життєвих навичок

Через пандемію коронавірусу навесні, на початку карантину, 42 тисячі дітей повернулися з інтернатних закладів у свої родини.

Щоб провести моніторинг умов проживання сімей, визначити потреби дітей у цих родинах та відреагувати на їх запити, Мінсоцполітики, ЮНІСЕФ та громадська спілка "Українська мережа за права дитини" ініціювали проект "Оцінка та реагування на виклики щодо захисту дітей під час пандемії COVID-19".

Моніторинг, який провадився в рамках проекту в п’яти областях (Полтавській, Харківській, Миколаївській, Волинській та Дніпропетровській), дозволив визначити основні передумови потрапляння дітей до інтернатних закладів.

Тільки 7 740 дітей з 96 557 дітей, що знаходяться в інтернатах по всій країні, – діти-сироти чи діти, позбавленні батьківського піклування.

88 837 мають батьків. В інтернатах вони опинились через бідність сім’ї чи неспроможність батьків виховувати дітей, через порушення розвитку, особливі освітні потреби і відсутність соціальних послуг в громадах.

Інтернати "вербують" дітей доволі агресивно, спокушаючи батьків п’ятиразовим харчуванням, навчанням та "полегшенням життя". А віддають назад в сім’ю – дуже неохоче.

То чи потрібно допомагати інтернатам? Чи замінить дитині справжня чи умовна цукерка люблячу родину

За умов комплексного підходу до подолання бідності серед сімей з дітьми, підвищення батьківського потенціалу, розвитку інклюзивної освіти, наявності спеціалістів і послуг з підтримки дітей і сімей за місцем проживання, можна запобігти влаштуванню більшості дітей до інтернатів і забезпечити їх виховання в сім’ї і в громаді.

От лише кілька успішних історій проекту, коли завдяки небайдужості і наполегливій роботі дітей вдалося повернути додому або навіть попередити їх потрапляння в інтернат.

У мами з Харківської області п’ятеро дітей. Через відсутність постійного доходу та житла двох з них мама планувала оформили в спеціальну школу-інтернат.

Однак вчасно відреагував районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Громада села, в якому проживала сім’я, допомогла з пошуком будинку за мінімальну орендну плату, оформленням дітей до школи, одягом, канцелярією. Мамі знайшли роботу в громаді. А місцева школа зацікавлена в дітях.

Вразливі сім’ї потребують допомоги у навчанні та розвиткові, а також гуманітарної

В сім’ї з Волинської області – шестеро дітей, четверо з них – дівчата. Кімната "малосімейки", в якій вони всі проживають, розділена на дві частини: в одній – хлопці, в другій – дівчата з батьками.

Батьки довгий час зловживали алкоголем. Мати не працювала. Родина жила переважно за рахунок дитячих виплат. 

Старші хлопці відвідували загальноосвітню школу. Дівчата близько двох років перебували в інтернаті. Але на всі вихідні та канікули мама забирала дітей додому.

Фахівці соціальної роботи працювали з сім’єю. Врешті батьки пролікувалися и припинили пити. Заробляють гроші, і забрали дівчат з інтернату.

Завдячують цьому поверненню кропіткій і наполегливій роботі фахівців служби у справах дітей, в якій родина перебувала на обліку близько п’яти років. Життєва ситуація в родині виправилася і її зняли з обліку.

В грудні родина отримала заплановану проектом благодійну допомогу, згідно з визначеними потребами – двохярусне ліжко з ортопедичними матрацами та комплектами постільної білизни.

Крім того, благодійний фонд подарував дітям портфелики, іграшки та канцтовари.

Допомогти може кожен. І допомога може бути різною. Не обов’язково матеріальною. Адже справжня любов не в цукерках.

Не віддавайте гроші і подарунки сумнівним організаціям

Дар’я Касьянова, голова правління ГС "Українська мережа за права дитини", програмна директорка СОС Дитячі Містечка Україна, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина harishmarnad/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Чому не варто під Новий рік згадувати про дітей в інтернатах та купувати їм подарунки

Чому відвозити цукерки в інтернати – не найкраща ідея, або як допомагати, щоб допомогти

Врятувати дитину від інтернату: три успішні історії, які варто масштабувати в Україні

Інтернати продовжать набирати дітей – ВР ухвалила зміни до закону

Повернення дітей з інтернатів. Спростовуємо породжені міфи

Коли на першому місці – дитина: пояснюємо реформу інтернатів в Україні

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua