Освітній метод, який допомагає здобувати Нобелівську премію
Останніми тижнями у соціальних мережах серед молоді світу шириться новина: скаутинг номіновано на Нобелівську премію.
Ту саму, на яку в 2021 році водночасі висунули лідерку білоруської опозиції Світлану Тіхановську, російського опозиціонера Олексія Навального, рух BLM, президентів Володимира Путіна та Дональда Трампа.
Щорічно на премію миру висувають понад 100 номінантів (торік було 300), список яких тримається у таємниці.
Ініціатива щодо відзначення скаутингу пішла від депутатки парламенту Норвегії Солвейг Шиц (Solveig Schytz) – членкині Ліберальної партії, яка з 8-річного віку виростала у дівочому скаутському (гайдівському) русі.
У повнолітньому віці Солвейг стала виховницею для дівчат-гайдів і водночас займалася політичною діяльністю.
Нобелівська премія може присуджуватись як визначним особистостям, так і організаціям, які зробили значний внесок для порозуміння між народами та для досягнення миру.
За понад столітню історію цієї премії її отримало більше 20 структур, зокрема ООН, ЮНІСЕФ, Європейський союз, Червоний хрест та інші.
"Я сама маю за що подякувати скаутському руху, – розповідає Солвейг Шиц.
З дитячого віку я мала багато обов'язків та багато можливостей.
З того часу у своєму спинному мозку я пам’ятала останнє звернення Бейден-Поуелла до скаутів: "Спробуй залишити цей світ трохи кращим, ніж ти його знайшов".
Я завжди була залучена у суспільну діяльність, а з повноліттям стала теж політично активною. Думаю, що я б не стала політиком, якби не була в скаутингу".
Це не перша спроба номінувати скаутський рух на Нобелівську премію.
У 1927 і 1939 роках на неї претендував вище згаданий основоположник світового скаутингу Роберт Бейден-Поуелл.
Однак у першому випадку премію отримали французькі інтелектуали, які працювали над французько-німецьким порозумінням, а у другому – через початок світової війни премія не присуджувалась.
У 1957 році професор Кембриджського університету Патрік Дафф уже номінував на Нобелівську премію миру Світову організацію скаутського руху за те, що скаутинг серйозно доклався, щоб зруйнувати бар'єри між расами та віросповіданнями.
На його думку "Рух зробив усе можливе, щоб налагодити дружнє взаєморозуміння серед молоді світу у справі миру".
Однак у тому році премію отримав канадієць Ластер Пірстон за подолання гострої кризи навколо Суетського каналу.
Українські дівчата-пластунки. Фото rossandhelen/Depositphotos |
"Настав час визнати внесок дівчат-гайдів, скаутів та молодих людей у всьому світі", – заявляє в наші дні Солвейг.
Формально на Нобелівську премію миру 2021 року номіновані дві найбільші скаутські організації світу.
Однією із них є Світова асоціація дівчат-гайдів і дівчат-скаутів (World Association of Girl Guides and Girl Scouts – WAGGGS), до складу якої входить і норвезька організація, до якої належить Солвейг.
Саме ці норвежки вже понад 20 років постійно допомагають розвитку скаутингу в Україні через Асоціацію гайдів України (АГУ).
АГУ також є офіційним членом WAGGGS. Від часу свого заснування, тісно співпрацює із Пластом – Національною Скаутською Організацією України.
Між обома організаціями є дружня угода, якою взаємно визнаються цінності, скаутський стаж членів і т.д.
Таким чином в разі позитивного рішення Нобелівського комітету фактично визнаватиметься й Пласт – український скаутинг.
Те, що цьогорічна номінація походить із Норвегії – обнадіює. Найбільший молодіжний рух світу цього разу цілком може отримати премію.
Попри те, що Альфред Нобель був шведом, він заповів, щоб комітет із визначення лауреатів формувався парламентом Норвегії.
[BANNER1]
Зазвичай, номінації збираються до 1 лютого, а переможець стає відомим у жовтні. Тож невдовзі дізнаємось, яким буде рішення цього разу.
Однак незалежно від результатів 2021 року скаутський рух, по-факту, уже давно визнається Нобелівським комітетом. Та ще й із завидною регулярністю.
Моє невелике дослідження виявило, що серед лауреатів премії є щонайменше 16 вихованців скаутингу та гайдингу (гадаю, що в дійсності, таких є десятки).
І, що цікаво, найбільше із них хіміків та фізиків.
Першим Нобелівську премію отримав волонтер-виховник скаутингу ще в рік заснування цього найбільшого сьогодні освітнього руху.
У 1907 році лауреатом премії з літератури став Редьярд Кіплінг. Він не лише був особистим приятелем Р.Бейден-Поуелла, а надав йому дозвіл на використання "Книги джунглів" для базової легенди у виховній роботі з дітьми.
Також Кіплінг у 1923 році видав казки для скаутів і гайдів ("Land and Sea Tales for Scouts and Guides").
Першим вихованцем скаутингу, який отримав Нобелівську премію був Ернест Лоуренс. Лауреатом він став 1939 року у номінації з фізики.
Можна вважати, що це була сатисфакція за ненадану того року премію основоположнику скаутингу Р. Бейден-Поуеллу.
У 1950 році премію миру отримав Ральф Банче, який відомий теж і тим, що здобув найвищу відзнаку бой-скаутів США.
У 1978 році Нобелівську премію миру отримав вихованець скаутингу, який певний час був громадянином УНР та Української Держави: Менахем Бегін – один з батьків-засновників держави Ізраїль.
Юнаком він виростав в єврейському скаутингу посеред українського етнічного моря в Берестейщині.
Лауреатами Нобелівської премії з хімії стали щонайменше 7 вихованців скаутингу: Дадлі Гершбах (1986), Томас Чех (1989), Єнс Скоу (1997), Пітер Агре (2003), Роджер Цієн (2008), Вільям Морнер (2014).
Перший і останній в цьому списку здобули у бой-скаутах Америки ступінь "ігл-скаута" – найвище можливий у юнацькому віці.
У Пласті його аналогом для юнаків є ступінь "пластуна-скоба", а для юначок – "пластунки-вірлиці".
"Озираючись назад, – відзначає Роджер Цієн вплив скаутингу на свій шлях до Нобелівської премії, – я вражений тим, (як мої юнацькі експерименти)… зробили мене достатньо впевненим у собі, що коли мені довелося здобути свою першу скаутську вмілість (а мені порадили вибрати щось справді легке), то я обрав хімію.
Більш жорсткі вмілості, такі як "Мандрівництво", з вимогою пройти двадцять миль за один день, я здобув пізніше".
[BANNER2]
Пітер Агре, який і сьогодні активний у скаутингу, згадує: "Ми з братом… були членами нашого місцевого куреня.
Скаутинг був для нас особливо важливою діяльністю, і завдяки щедрим вказівкам наших виховників… ми засвоїли винахідливість, необхідну для таборування навіть взимку в Міннесоті.
Один з наших найщасливіших часів був у 1964 році, коли ми разом отримали нагороди Eagle Scout Awards – тато носив цей знімок у своєму гаманці до кінця свого життя".
Нобелівськими лауреатами з фізики є принаймні 5 вихованців скаутингу: Ернест Лоуренс (1939), Джеймс Кронін (1980), Фредерік Рейнс (1995), Роберт Річардсон (1996), Петер Грюнберг (1997).
Більшість із них ще в юнацькому віці здобули ступінь "ігл-скаута". У своїй офіційній біографії на сайті Нобелівської премії Р.Річердсон зафіксував суть спостережень, які гарно ілюструють суть скаутської освітньої програми і скаутської методу:
"У сільській Вірджинії, де виріс мій батько, не було скаутського осередку. У молодості він завжди заздрив хлопцям з великих міст, які могли брати участь у скаутингу…
З його допомогою я став "ігл-скаутом" у найкоротший термін, дозволений правильниками. Мені найбільше подобалось життя в природі: мандрівки, таборування і навіть спостереження за птахами…
Хоч я і дальтонік, але запам’ятав їх описи в посібнику для птахів".
Звісно, що скаути отримували Нобелівську премію і в інших номінаціях.
Показовим є історія про премію в галузі економіки 2019 року. Двоє з трьох лауреатів виявились вихованцями скаутського руху із різних країн: Естер Дуфло із Франції та Абхіджіт Банерджі з Індії.
Перша була скауткою в протестантській організації EEUdF та лідеркою місцевої групи в Буа-Коломб, другий – активним членом 24-ї скаутської групи Асока у Південній Калькутті.
Досвід командної співпраці, цінність допомоги іншим (набуті у скаутингу) допомогли їм разом отримати премію за унікальний експериментальний підхід до боротьби з бідністю.
"Я в значній мірі зобов’язана (скаутському) руху, – заявила Естер Дуфло у 2011 році.
За непохитну впевненість у ідеї, що світ може бути більш справедливим, більш братерським і більш придатним для життя усіх людей, навіть найбідніших; а також за віру в те, що ми можемо робити світ кращим".
Юрій Юзич, голова наглядової ради "Пласту", спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
8 методів Пласту – Національної скаутської організації України
Як працює пластова освітня програма
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.