Інженери без кордонів: як освітянам зацікавити учнів наукою

Мабуть, усі чули про незалежну міжнародну медичну гуманітарну організацію "Лікарі без кордонів", яка в грудні цього року відзначатиме своє 50-річчя.

А про "Інженерів без кордонів"?

Перша організація із цією назвою з’явилася у Франції в 1980-х роках. Трохи пізніше в Іспанії, Італії та Канаді.

Сьогодні Міжнародна асоціація Інженерів без кордонів об’єднує організації із 62 країн, що дає змогу командам обмінюватися досвідом та навчати один одного.

Зазвичай команди складаються зі студентів та професійних інженерів. У багатьох країнах саме студенти були ініціаторами створення цих організацій.

Здебільшого інженери без кордонів займаються вирішенням проблем на локальному рівні.

Наприклад, цього року американська команда допомагала боротися з поширенням коронавірусу в Уганді за допомогою створення та просування інфраструктури для миття рук.

Інженери встановили 200 станцій для миття рук на міських ринках. Фото з сайту "Інженери без кордонів"

Вони встановили двісті станцій для миття рук на міських ринках та в районах із великою інтенсивністю руху. Станції містять інформацію про миття рук та обладнані дзеркалами.

Першу таку було встановлено біля кіоску з фруктами місцевої продавчині Табіти Кавалу.

"Тепер наш ринок модернізовано, – каже вона. – Ми перші, хто має такий тип станції для миття рук. І ми пишаємося цим".

Ще одна продавчиня підказує: "Ми показуємо людям, як користуватися нею, коли вони підходять".

Це рішення не було технологічно складним для самих інженерів, але було необхідним для мешканців цього регіону.

Ще один проєкт, який реалізувала команда інженерів без кордонів, – відбудова зруйнованого мосту під час виверження вулкана Фуего в містечку Сокорро, що розташоване у двох годинах від столиці Гватемали.

Інженери відбудували зруйнований міст у Гватемалі. Фото з сайту "Інженери без кордонів"

Виверження відбулося 3 червня 2018 року. Багато жителів навколишніх сіл не встигли евакуюватися. У результаті загинуло щонайменше 194 людини і 234 вважаються зниклими.

Вулкан Фуегро є одним з найактивніших у Центральній Америці. Гарячий попіл від цього виверження поширився в радіусі 19 кілометрів і торкнувся приблизно 1,7 мільйона людей.

Також пірокластичні потоки (потік суміші гарячих вулканічних газів, попелу та скельних уламків, який рухається з великою швидкістю, зазвичай близько 700 км/год) зруйнували міст, який з’єднував Сокорро із Гватемалою, столицею країни.

Це все на власні очі бачив ветеран "Інженерів без кордонів" із 15-річним досвідом Майк Паддок, який тоді вже вів декілька проєктів у Гватемалі.

У відбудові мосту, якою керував Майк, узяли участь понад 50 місцевих добровольців. Переважно жінки – від дівчат-підлітків до жінок похилого віку, оскільки чоловіки в той період були зайняті на жнивах.

Відбудова мосту тривала майже два місяці. Сьогодні цей міст забезпечує надійний проїзд понад 10 000 людей, які користуються ним, щоб дістатися до закладів охорони здоров’я, шкіл та ринків.

[BANNER1]

Чим освітянам може бути корисний цей досвід?

Більшість проблем, які оточують нас, насправді потребують саме інженерних рішень. І не завжди для цього варто залучати досвідчених інженерів, часто знайти рішення під силу і початківцям – таким, як ваші учні.

Під час цьогорічного Інженерного тижня учні із задоволенням виготовляли саморобні маски та санітайзери, відчуваючи себе частиною рішення такої великої проблеми, як COVID-19.

Також конструювали автоматичні системи поливу квітів – актуальні в період переходу на дистанційне навчання, яке може тривати тижнями тощо.

Аналогічно ви можете запропонувати учням проаналізувати спочатку приміщення класу й подумати, що вони могли б удосконалити.

Можливо, на підлозі валяються рюкзаки, бо їх немає куди повісити. Тоді можна розробити креслення гачка й роздрукувати необхідну кількість пластикових гачків на 3D-принтері або ж виготовити їх у більш класичний спосіб.

Знайшовши, що можна вдосконалити в класі, і зробивши це, подумайте разом: "А що ж у самій школі? Що тут можна й варто покращити?"

Крок за кроком ваші учні вийдуть і за межі школи. Ідучи вулицями міста чи села, вони більше не будуть просто спостерігачами, їхній мозок аналізуватиме, шукатиме оптимальні рішення наявних проблем.

Навколо нас десятки ідей, як зробити вивчення фізики, хімії, математики чи будь-якого іншого предмета практичним та захопливим.

[BANNER2]

Чому це створює додаткові можливості й для учнів з особливими освітніми потребами?

Така діяльність спрямована на результат, адже учні будуть працювати над розв’язанням реальних проблем.

👉 Розв’язання чи виконання конкретних завдань із чіткими умовами та очікуваннями щодо результату дається більшості учням з особливими освітніми потребами легше, ніж робота з абстрактними поняттями.

А необмежений рамками уроку час дасть учням можливість працювати в комфортному ритмі й позбавить їх відчуття тиску.

👉 Переважна частина учнів, не тільки з особливими освітніми потребами, сприймає помилки як поразки й підтвердження власної неспроможності.

Але для інженерів помилка – це просто один із кроків у пошуку, тестуванні та оцінюванні рішення або його редизайні.

До того ж такий формат роботи є командним і допомагає набувати навичок спілкування не в змодельованих ситуаціях, а в реальному житті.

👉 Найефективнішими є ті заняття, коли учні з особливими освітніми потребами не виконують завдання відокремлено від класу з учителем чи асистентом, а стають частиною мінігруп.

Це створює можливість для соціалізації одних та розвитку навичок емпатії інших – навчає працювати разом та налагоджувати зв’язки.

ВАС ТАКОЖ МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ: Як бути з гідністю вчителя? Показова історія з одного столичного ліцею

Окрім того, що навчання через дію є більш ефективним, для одних це може стати реальним шансом побудувати інженерну кар’єру, для інших перетвориться на досвід, який нагадуватиме, що світ змінює кожен із нас.

Щоб познайомитися ближче з роботою "Інженерів без кордонів" у різних куточках світу, радимо відвідати їхній сайт.

Якщо ж ви вже працюєте над подібними проєктами, розкажіть нам про це, і ми поширимо вашу історію на сторінках Інженерного тижня, щоб надихнути нею ваших колег.

Дізнатися більше про Інженерний тиждень і як зацікавити учнів наукою та дати їм поштовх до розвитку власного інженерного потенціалу можна на фейсбук-сторінці проєкту.

Олена Шульга, координаторка "Інженерного тижня", спеціально для УП.Життя

Всі світлини з сайту "Інженери без кордонів"

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Промоція інклюзивних практик у Новій українській школі через залучення дітей з особливими освітніми потребами до STEM-освіти".

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Громадянська освіта - це про компетенції, які допомагають будувати успішну країну

Як і навіщо виховувати в дітей громадянську позицію

Радянські громадяни жили в тоталітарній системі, де за правду карали. Яке виправдання маємо ми?

Як у США будують громадянське суспільство на безоплатній праці

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".