Як виглядає ставлення до дітей в американських лікарнях
У зовсім недалекому 2017 році, перебуваючи на той момент в Україні, мої близнюки почали хворіти.
Стеноз ІІ ступеня виявили у одного з малюків. Негайна госпіталізація в дитячу лікарню, в якій час зупинився дуже давно. Ми пройшли, напевне, всі кола пекла, як мені здавалося тоді...
❌ Неорганізована належним чином медична допомога: дитині треба було часто робити інгаляцію, а нам зробили лише один раз на день, недоступність аналізів під час вихідних днів.
❌ Використання недоказових практик: українські педіатри 11-ти місячній дитині виписували величезні списки ліків, які годиться давати згідно з інструкціями дітям від 12 років!
І тут не обійшлося без славнозвісного "Декасану", який доказова медицина не визнає взагалі. Ніде не написано дихати цим розчином для лікування респіраторних захворювань у маленьких дітей.
"Декасану", який використовують як розчин для знезараження ран, гнійників на шкірі, для дезінфекції рук та інструментів.
❌ Неналежні інфраструктура та умови перебування: задушлива палата вщент забита хворими дітьми різного віку з їх мамами та відвідувачами.
Саме в ці наші 11 місяців почалися прояви харчової алергії, яка до моменту потрапляння в лікарні і застосування всіляких лікарських можливих і неможливих засобів на дитині, не проявлялася жодного разу.
8 разів дитина мала прояви алергії з викликами швидких і потраплянням в лікарні під крапельниці.
Зокрема, одного з цих злощасних разів годину (!) дитині не могли знайти вену аби поставити крапельницю.
За всі ці рази нам ніхто не встановив вірного діагнозу і лише після повернення в США вдалося виявити явну причину наших харчових алергій і власне відтоді ми вже знали, як вона проявляється і чому.
Всі ці поневіряння і досвід відвідування українських та американських медичних закладів підштовхнули мене до цього опусу.
 |
| Важливо, щоб лікарі робили все для того, щоб дитина не відчувала страху і почувала себе як вдома. Фото luckybusiness/Depositphotos |
То як лікують маленьких пацієнтів у США?
Перш за все, поняття "дитячого здоров'я" включає в себе емоційну, соціальну, навчальну, психологічну та духовну складові.
Дитячі емоції, дитячі відчуття, переживання, біль – це найвищий пріоритет для лікарів.
Саме тому в медичних закладах США важливу роль відіграють ігри, розваги, гумор та посмішки.
Медичний персонал ладен перевтілюватися, одягати кумедні костюми, виступати фокусниками, жонглерами, аніматорами чи клоунами – будь-які ролі доречні, аби лише дитина почувалася комфортно і затишно, не переймалася процесом медичного огляду.
Все робиться для того, щоб дитина не відчувала страху і почувала себе як вдома.
Педіатричний огляд ґрунтується на сімейних відносинах та цінностях. До кожної дитини медичний персонал ставиться з повагою та емпатією.
Велика увага приділяється комунікації та співпраці між медичним персоналом та родиною дитини для досягнення найкращого обстеження та ефективного результату лікування.
Здоров’я пацієнта ставиться на перше місце і стоїть вище потреб лікаря у процесі лікування.
Існує навіть спеціальний документ, на який орієнтуються американські заклади охорони здоров’я – так званий Білль про права дітей та підлітків, в якому прописані такі істини як:
👶 повага та особиста гідність пацієнта "...ти важливий і ми хочемо познайомитися з тобою ближче; ми розповімо тобі про себе і знайдемо час вислухати тебе; ми поважаємо твою приватність...";
👶 догляд, що спрямований на підтримку пацієнта та його родини " ...ти і твоя родина – важливі; ми будемо працювати разом, аби ти відчував себе у безпеці та щоб тобі було комфортно; всі родини різні, ми хочемо знати, що важливо саме для тебе і твоєї родини...";
👶 надання доступної для розуміння інформації, якісного медичного огляду та емоційної підтримки;
👶 врахування потреб на розвиток, гру та навчання.
Сам процес комунікації з маленькими пацієнтами теж дуже відрізняється від українських лікарень.
Відчуття дитини як рівноправного учасника процесу починається з самого знайомства з приміщенням дитячої лікарні.
Зазвичай вхід розділено на дві зони: окремий вхід для здорових пацієнтів та окремий – для хворих пацієнтів.
Так само для кожної групи є своя відокремлена зона, окремі зали очікування.
Максимальне розділення здорових і хворих дітей враховує права здорових дітей бути захищеними від небажаних вірусів та бактерій.
У залах очікування створено доволі привітну атмосферу: стіни прикрашені красивими дитячими фотокартками чи картинами улюблених мультиплікаційних героїв.
В очікуванні пацієнти можуть переглянути мультфільми на встановлених телевізорах у фойє.
Зазвичай у наявності також дитячі кольорові меблі та ігри.
Все це допомагає подолати страх і не думати про візит до лікаря.
Жодного разу за всі роки мого проживання в США я не бачила лікаря з телефоном у руках – ні сімейного лікаря, ні педіатра. Лікар і його телефон – це тут ніби різні світи.
Медсестри чи медбрати зустрічають своїх юних гостей і супроводжують в окремі кімнати огляду. Вітаються, знайомляться, посміхаються, тиснуть руки тощо.
Спершу медсестра чи медбрат розпитує та нотує причину візиту, індикатори розвитку, скарги тощо.
Наступний етап – лікар.
До кімнати огляду лікар не увійде, не постукавши попередньо в двері та не попередивши, що він на порозі й готовий до зустрічі.
Привітно привітається, блисне посмішкою, назве своє ім'я/прізвище, запитає як справи і потисне руку, в першу чергу, своєму пацієнтові.
Вітання відбувається в ігровій формі. Лікар жартуватиме аби викликати довіру до себе і підняти настрій, розвеселити відвідувача. Ігри бувають доволі кумедні і незвичні, посміхатимуться навіть батьки (лікар може бути віднесеним вітром від дмуху пацієнта, може жонглювати).
Перевірка стану здоров'я та розвитку пацієнта теж відбувається у формі гри. Лікар може надати пацієнту свій стетоскоп, аби той прослухав як б'ється серце лікаря; може дати паличку для перевірки горла, одягнути рукавички для огляду на дитину.
Здійснюючи огляд, лікар обов'язково запитає, чи можна дитині зняти підгузок. Приватність і повага – понад усе.
За подвиги та відвагу під час огляду дитина часто отримує винагороду: цукерки, стікери. Спогадів та емоцій від візиту вистачає надовго.
Важливо відмітити, що під час огляду батьки залишаються в кімнаті з дитиною.
Елементи ігор – це база у встановленні контакту та побудові відносин між лікарем та дітьми-пацієнтами. В офісах спеціалізованих лікарів оздоблення кімнат огляду пацієнтів та фойє відіграє велику роль у забезпеченні емоційної безпеки та комфорту дитини.
Наприклад, кабінет дантиста може бути декорованим під острів пригод з різними драбинами, нірками, гніздами, кімнатами з комп'ютерними іграми та телевізором, все робиться, аби переключити увагу на приємні моменти радості та забави.
Деякі лікарі мають цілі арсенали іграшок і починають свій огляд із "задарювання маленькими подарунками" пацієнтів і тим самим отримують моментальну довіру від дітей.
Як не дивно, але тут діти люблять лікарні. Ось, наприклад, в деяких медичних закладах з візитом приходять баскетбольні команди і діти мають змогу гратися зі своїми кумирами.
В лікарнях часто організовують спеціальні святкування та забави для дітей. А для тих дітей, які змушені бути ізольованими в своїх палатах деякі госпіталі навіть закупили роботів, щоб діти мали зв'язок через високі технології із зовнішнім світом (зі своїх ліжок пацієнти можуть керувати роботами, які переміщуються по госпіталю, і спілкуватися з іншими дітьми та персоналом). Звичайно, це приносить радість і задоволення дітям.
Деякі заклади практикують заспокійливу терапію завдяки спеціально тренованим собакам (чотирилапі друзі допомагають дітям проходити лікування, забезпечуючи зменшення стресу через контакт).
Ми живемо в мегаполісі. Дитячі лікарні нашого міста надають пацієнтам окремі палати, які мають, зокрема, окремі санвузли.
Є невеликі дивани в палатах та зручні крісла, де можуть розміститися батьки, перебуваючи поруч з дітьми та доглядаючи за ними.
Жодного разу моїм дітям не виписували величезних списків медикаментів.
Рекомендації лікаря для збиття температури вище 38,5 – це рясне пиття та прохолодне повітря при респіраторних захворюваннях.
При розладах шлунку та кишкових інфекціях, наприклад, рекомендують напої з електролітами. Це все лікування.
Якщо дитині встановлено важкий діагноз, то, зазвичай, у лікарні працюють спеціально навчені соціальні працівники, які допомагають батькам у підготовці дітей до сприйняття такого діагнозу.
До таких лікарів і лікарень діти просяться самі! З таким медичним персоналом, інфраструктурою ти дійсно відчуваєш себе частиною великої медичної родини, невід'ємною частиною медичного процесу і системи.
Анна Руда, член ГО PH Capital, мама чудових близнюків, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина Bork/Depositphotos
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Гроші загубили пацієнта: що насправді відбувається на другому етапі медреформи
То ходять гроші за пацієнтом чи ні? Що відбувається із сімейною медициною насправді
"Не вийшло": Зеленський про другий етап медреформи
Не будемо ліквідовувати лікарні та звільняти медиків – новий прем'єр про долю медреформи
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.
Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".