Якість медичної допомоги: що змінилося з пандемією COVID-19

З початком пандемії COVID-19 в Україні, заклади охорони здоров’я опинилися у кризі.

Система охорони здоров’я не була готова до несподіваного збільшення випадків інфікування ковідом.

Відсутність достатньої кількості засобів індивідуального захисту, ліжко-місць, кисневої терапії, знань про природу вірусу, особливості його впливу на людину та досвіду як діяти при небезпечному вірусі зробили своє.

Багато лікарів заразилися ковідом і не могли працювати, а ті, які лишалися в лікарні – виснажувалися від неймовірного навантаження та стресу.

З червня 2020 року й дотепер кількість хворих тільки зростає. Про це свідчить статистика ВООЗ.

СВІЖУ СТАТИСТИКУ ПО КОВІДУ ШУКАЙТЕ ТУТ: Пандемія COVID-19 в Україні

За час пандемії в Україні 1,8 мільйона людей захворіли на COVID-19. З них – 1,4 мільйона осіб вже одужало.

Частина хворих потребувала екстреної госпіталізації і спеціальних умов лікування – постійної чи періодичної кисневої терапії. На жаль, не всіх вдалось врятувати.

Незважаючи на те, що кількість померлих в Україні (2% від кількості хворих на COVID-19), не вища, ніж середні показники смертності у світі, надання медичної допомоги хворим з COVID-19, її якість не дозволяє нам заспокоїтись у пошуку ефективних рішень для поліпшення якості медичних послуг задля боротьби з пандемією.

Що таке якість медичної допомоги?

Якість медичної допомоги (далі – ЯМД) – основний критерій ефективної роботи закладів охорони здоров'я, важливий показник задоволеності потреб людей у медичній допомозі.

Аби медична допомога була якісною, вона має бути:

• ефективною – коли медикам вдається досягти запланованого клінічного результату в лікуванні пацієнта;
• безпечною: означає запобігання несприятливих подій, що можуть виникнути під час або після проведення діагностики чи лікування людини;
• орієнтованою на потреби окремих людей та населення: коли пацієнт може отримати необхідну медичну допомогу саме тоді, коли це є необхідним для нього.

Такі критерії для оцінювання якості медичної допомоги впровадила Всесвітня організація охорони здоров’я у 2018 році.

Аби медична допомога була якісною, вона має бути:ефективною, безпечною та орієнтованою на потреби окремих людей. Фото fantazista/Depositphotos

Чому якість медичної допомоги важлива під час пандемії ковіду?

Від якості медичної допомоги залежить очікувана тривалість життя людини, дитяча смертність, рівень передчасної смертності населення. А також інші показники, за якими традиційно оцінюють якість.

Загалом в країнах з низьким та середнім рівнем доходу щороку від 5,7 до 8,4 мільйонів смертей пов’язані з низькою якістю допомоги. А це – до 15% загальної смертності.

Якість – це та ступінь надання медичної допомоги, яка збільшує шанси пацієнта на досягнення бажаних результатів та зменшує шанс на небажані результати.

Тобто допомагає людині одужати, і водночас мінімізує ризик шкоди для здоров’я. Це твердження – справедливе за будь-якого співвідношення бажаних та небажаних результатів.

За умови ураження вірусом життєвоважливих органів та систем (серцево-судинна, дихальна та імунна системи), нестримного поширення інфекції між континентами та відсутності високо ефективного противірусного лікування очікувати 100% одужання всіх хворих не приходиться.

За таких обставин на перший план забезпечення якості виходить безпека медичної допомоги, досягнення високого рівня якої потребує значно більших зусиль та ресурсів, аніж в звичайних умовах.

Що змінилося у наданні медичної допомоги, її якості з настанням пандемії?

Пандемія стала додатковим навантаженням для всіх систем охорони здоров’я в країні.

По-перше, лікарні, що надають допомогу "найтяжчим" хворим в багатьох країнах, опинились в ситуації, коли вони не можуть впоратися з обсягом пацієнтів, який постійно зростає.

По-друге, лікарні мають забезпечувати/посилювати епідемічні заходи безпеки й, водночас, дбати про захист фізичного та психічного здоров'я персоналу.

Разом з усім, відбувається відтік медиків на тлі дефіциту персоналу, компетентного у наданні допомоги хворим з COVID-19.

А ще з'явилися додаткові фінансові ризики та витрати (через зміну профілю пацієнтів, зміну моделей фінансування, зміну постачальників лікарських засобів, медичних виробів і т.д.).

Нові виклики поглибили наявні проблеми в українській системі охорони здоров’я.

Медичні заклади перебували в умовах:

• коли немає визначеності щодо потреб в медичних послугах, медичних кадрах інших ресурсах, пов’язаних з якістю даних про медичну допомогу;
• незавершеності першого етапу реформи амбулаторної допомоги. І, як результат, – недостатньої розмежованості між рівнями надання амбулаторної допомоги;
• великої кількості джерел фінансування медичної допомоги;
• коли відсутній чіткий розподіл регуляторних функцій в управлінні ЯМД.

Втома, фізичне та емоційне виснаження, відсутність звичної професійної практики, стрес від догляду за вмираючими хворими, власна хвороба, втрати рідних і близьких, стали повсякденним професійним життям.

Перед управлінцями всіх рівнів постали нові завдання – швидко скорегувати матеріальні та технічні ресурси медичного закладу, перепланувати шляхи надання медичної допомоги. А ще перерозподілити обов’язки персоналу та їх перекваліфікувати. І усе це – в умовах, коли треба максимально дбати про власну та безпеку команди.

Саме тому, в умовах COVID-19 питання безпеки пацієнта, медичного працівника, колективу, стали основою в забезпеченні якості і є визначальною складовою медичної допомоги.

Які корисні практики стали у нагоді?

💉 Психологічна підтримка медиків

В окремих медичних закладах створили спеціальні моделі підтримки, засновані на співчутті, людяності, взаємній повазі та відповідальності. Наприклад, система "приятельської підтримки".

Консультації у психологів та інші форми підтримки для працівників стали корисними практиками. Наприклад, збільшення неформального спілкування та підтримка один одного.

Це допомагає команді психологічно адаптуватися до динамічних ситуацій при COVID-19. А закладу охорони здоров’я – поліпшити безпеку та ефективність медичної допомоги.

💉 Впровадження інновацій

Пошук та використання інновацій та нестандартних рішень – життєво необхідні у період кризи. Адже лікарі стикнулися із новим збудником хвороби вперше.

Тому, аби поліпшити якість медичної допомоги, потрібно діяти за принципом "перевіряй і вчись".

Гуртуватися та разом рефлексувати про те, які інструменти допоможуть ефективно управляти якістю та безпекою медичної допомоги.

Разом впроваджувати нові запобіжні заходи для безпеки пацієнтів та персоналу.

Створювати інноваційні підходи допомагає підхід "смиренного лідерства", який можуть використовувати керівники медичних закладів.

Цей підхід означає, що люди, котрі займають лідерські посади в закладах охорони здоров’я – головні лікарі, начальники медичної служби, підтримують ініціативи колег, котрі не займають лідерських посад, але хочуть брати на себе лідерські функції.

За цим принципом, лідери вміють бачити потенціал та сильні сторони й таланти в своїй команді. Адже часто лідерські здібності залежать від зовнішніх обставин, певних надзвичайних умов, котрі мотивують людей брати на себе більше відповідальності.

Інструменти допоможуть ефективно управляти якістю та безпекою медичної допомоги. Фото everythingposs/Depositphotos

💉 Стандартизація медичних послуг

В допандемічному житті стандартизація (встановлення та застосування певних стандартів медичних послуг і системи контролю за їх дотриманням) допомагає оптимізувати організаційні та операційні процеси в медичному закладі.

Однак, під час кризи, коли відсутні достовірні докази ефективності діагностичних та лікувальних процедур, неможливо досягти звичних стандартів якості. Тому якість варто визначати ситуаційно.

При цьому всі нові рішення мають відповідати принципам справедливості, прозорості, відповідальності, послідовності, підзвітності. І звісно, – безпеці, як пацієнтів, так і медичних працівників.

💉 Управління якістю медичної допомоги

Розвинені управлінські системи медичних закладів успішніше реагували на кризу, використовуючи інструменти не лише контролю якості, але й ширший арсенал – управління нею.

Вони працювали як добре скоординований організм із спільною самосвідомістю, бажанням вижити та адаптуватися до змін.

Впровадження процесів та процедур управління якістю медичної допомоги роблять системи/медичні заклади міцнішими та безпечнішими в нових та мінливих обставинах.

Як в умовах COVID-19 забезпечити якісну медичну допомогу в медичних закладах?

Завдяки міжнародному досвіду медичних закладів у наданні допомоги під час пандемії, з’явилися дієві практики.

Їх, за бажанням, можуть використати інші медичні заклади як рекомендації:

• впровадження інструментів з управління якістю медичної допомоги, посилення нових запобіжних заходів безпеки пацієнтів та персоналу. Це ефективно у кризових ситуаціях разом з технікою осмислення;
• вибір нових ідей управління (як-то "смиренне" лідерство) та навчання в реальному часі дозволяє приймати правильні рішення, коли ресурси обмежені;
• навчання медичних команд ключовим практикам як спільне усвідомлення ситуації та неформальне спілкування покращує адаптацію до динамічних ситуацій при COVID19;
• фокус на зусиллях, що стосуються психологічної безпеки та додаткового стресу. Керівникам медичного закладу усіх рівнів варто не лише навчатись вчасно визначати ранні ознаки психологічного стресу співробітників, але й поліпшувати доступ до психологічних консультацій та інших форм підтримки.
• медичні заклади, які публічно діляться своїми результатами та планами стосовно якості медичної допомоги з пацієнтами та їхніми сім'ями, викликають довіру і повагу.
• впровадження процесів та процедур управління якістю медичної допомоги роблять системи/медичні заклади міцнішими та безпечнішими в умовах нових та мінливих обставин.

Тетяна Думенко, к.м.н., директорка Be-it Health Care Consultancy, спеціально для УП.Життя

Титульна картина Rangizzz/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

То ходять гроші за пацієнтом чи ні? Що відбувається із сімейною медициною насправді

Лікарні будуть використовувати технічний кисень для пацієнтів з COVID-19 через нестачу ресурсів

В Україні впровадять реабілітацію для пацієнтів після COVID-19. Що про це відомо

У МОЗ пояснили, в яких випадках після COVID-щеплення потрібно негайно звернутись до лікаря

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".