Як відновитися після COVID-19: 8 кроків для усунення наслідків захворювання

6051
25 квітня 2021

Long COVID, наслідки від перенесеного захворювання, викликаного вірусом SARS CoV-2 – не така популярна тема, як сама хвороба.

А дарма. Це недосліджена, позбавлена заслуженої уваги зона може стати джерелом значних неприємностей в майбутньому.

Коронавірус не проходить безслідно, і радісний момент отримання на руки негативного результату  ПЛР тесту – не кінець історії. В кращому випадку – половина подоланого шляху.

Я перехворів COVID-19 у жовтні 2020 року. І хоча переніс хворобу в легкій формі, відновлення до вихідних показників стану мого організму зайняло півтора місяці.

Що ж говорити про тих, для кого хвороба стала складним та виснажливим випробуванням?

Перш, ніж дати практичні рекомендації по відновленню після COVID-19 , я хотів би детальніше зупинитися на наслідках хвороби.

Тоді дотримання моїх рекомендацій буде набагато більш усвідомленим та відповідальним.

Від чого залежить, чи захворіє людина на коронавірус взагалі?

На це впливає два фактори:

  • отримана доза вірусу;
  • рівень захисту організму – стан місцевого (слизові оболонки) та загального імунітету (забезпечується оптимальним функціонуванням всіх систем організму, включаючи нервову систему).

Після того, як вірус "пробиває" захист слизових оболонок, він потрапляє в кров та починає розмножуватися. Настає інкубаційний період, протягом якого людина ще не відчуває зниження дієздатності.

Якщо ж ретельно слідкувати за параметрами свого здоров’я та функціональності, зміни будуть очевидними. 

З чим це пов’язано?

Для розмноження вірусу необхідно "пробити" мембрану клітини, попасти всередину, зруйнувати клітину.

Long COVID може стати джерелом значних неприємностей в майбутньому.
Фото Josie Elias/Depositphotos

Основна причина погіршення здоров’я при COVID-19 – це інтоксикація продуктами розпаду клітин, котрі стають вільними радикалами і починають вражати мембрани здорових клітин, руйнуючи їх.

Саме для нейтралізації дії вільних радикалів необхідно вживати вітамін С – один із найсильніших та найбільш доступних антиоксидантів. 

Також важливо приймати достатню кількість жирних омега кислот для стабілізації мембран клітин та протидії проникненню вірусу до них. 

Після того, як вірус розмножився в організмі в достатній кількості, наступає гостра фаза захворювання – гостра інтоксикація. Захисна реакція організму – гостре запалення.

По аналогії з воєнними діями, інкубаційний період – це "холодна війна" або "диверсійно-підривні дії противника", гостра фаза – "гаряча фаза конфлікту".

ВАРТО ЗНАТИ: Long COVID: 7 речей, які люди з довгими наслідками коронавірусу хочуть вам передати

Рівень негативного впливу гострої фази на організм залежить від стану роботу його внутрішніх систем та впливу на них зовнішніх факторів (екологія, харчування, токсини, стрес і т.д.).

Якщо системи працюють оптимально, фаза гострої вірусної інтоксикації не призведе до тяжких наслідків. Організму вистачить ресурсів, щоб витримати кризу.

В іншому випадку йому буде складно подолати інтоксикацію та гіперреакцію імунітету (так званий цитокиновий шторм). Наступає зрив адаптації, організму не вистачає ресурсів для підтримки нормальних функцій та структур систем. Наростає декомпенсація, котра призводить до зниження імунітету.

Це активує умовно патогенну флору, котра завжди супроводжує нас у великій кількості (триліони одиницб вірусів, грибків, бактерій, найпростіших).

Запалення легень – один із найбільш розповсюджених проявів цієї активізації. Люди частіше помирають не від вірусної, а від бактеріальної пневмонії.

Які системи в основному страждають під час захворювання на COVID-19?

В першу чергу – серцево судинна система, значну шкоду якій наносить гостра інтоксикація, провокована вірусом. Як наслідок це призводить до збою роботи головного мозку, вегетативної нервової та травної системи.

Атака мембран клітин вільними радикалами та вірусами призводить до запалення на клітинному рівні, котре, в свою чергу, провокує дефекти внутрішніх стінок артерій – спочатку дрібних, потім більш крупних.

На пошкоджені стінки сосудів намагаються "приліпитися" тромби та холестеринові бляшки, як прояв захисної реакції організму.

Але побічним її ефектом стає порушення кровообігу: просвіт сосудів звужується, порушується доставка необхідних речовин до клітин, в тому числі кисню, необхідного для вироблення АТФ в мітохондріях.   

Страждає головний мозок (головні болі, погіршення пам’яті та настрою), вегетативна нервова система (порушення регуляції тонусу сосудів, котре призводить до ще більшого погіршення кровообігу, порушенню ритму серця), травна система (порушення всмоктування поживних речовин та виведення продуктів обміну).

Порушення роботи цих найважливіших систем призводить до подальшого зриву адаптації інших органів. Починає "рватися там, де тонко" – в залежності від індивідуальних особливостей людини, генетики та образу життя.

Думаю, після такого детального аналізу необхідність системного протистояння наслідкам хвороби очевидна.

Яким має бути системне відновлення після COVID-19?

У відновленні та профілактиці оптимальної роботи всіх основних систем організму.

Реабілітація після COVID-19 – це детоксифікація, управління запаленням, контроль харчування, водного балансу та сну (відновлення нервової системи).

Звучить красиво і розумно, але що ж робити на практиці?

 1. Пити воду

За детоксифікацію в організмі відповідають нирки, печінка, кишківник, легені та шкіра.

Кожен із цих органів просить води, щоб ефективно працювати – токсини повинні розчинитися у воді, інакше вони не вийдуть з організму.

Запалення формує набряк – для цього також потрібна вода, і її слід забезпечити, щоб запалення швидше пройшло. 

 2. Правильно та регулярно харчуватися

Краще взагалі відмовитися, або хоча б менше вживати цукру, глютену, смажених або копчених продуктів, жирного та червоного м’яса.

Їсти більше зелені, овочів, фруктів, риби та морепродуктів, не забувати про оливкову олію.

Після COVID-19 варто правильно та регулярно харчуватися.
Фото AndrewLozovyi/Depositphotos

 3. Спати

Сон відновлює як нормальну роботу постраждалого від COVID-19  головного мозку, так і інших систем.

Під час сну включаються ефективні механізми детоксифікації, зниження запалення та регенерації.

 4. Не нервувати

Негативні емоції призводять до викиду в кров абсолютно конкретних нейромедіаторів та гормонів (кортизол, адреналін, норадреналін), котрі провокують запалення, погіршують засвоєння організмом корисних речовин та порушують процес виведення токсинів.

Дофамін, серотонін та окситоцин, як продукти позитивних емоцій, нівелюють все згадане вище. 

 5. Займатися фізкультурою

В цілому фізичні навантаження мають протизапальну дію, сприяють покращенню обміну речовин та детоксифікації.

В той же час в контексті COVID- 19, до цього питання слід підходити персоніфіковано.

Найчастіше ми рекомендуємо поступово нарощувати фізичне навантаження після хвороби. Починати з прогулянок на свіжому повітрі, з часом нарощувати регулярність та інтенсивність з урахуванням параметрів здоров’я, визначених під час дослідження та в точках проміжного контролю.

Після COVID-19 варто поступово нарощувати фізичне навантаження.
Фото yacobchuk1/Depositphotos

 6. Залишити шкідливі звички або послабити їх

Алкоголь, наприклад, є найсильнішим токсином та провокатором запалення. Негативно впливає на стан травневої системи, погіршує живлення органів.

 7. Вживати дієтичні добавки та мікроелементи

👍 Вітамін С (антиоксидант) – для нейтралізації дії вільних радикалів. Знижує інтоксикацію та пов’язане з нею запалення. Є важливим поживним елементом.

👍 Ензими (ферменти) – недостатність ензимів призводить до наростання внутрішньої інтоксикації неперетравленими продуктами харчування.

Навіть якісна їжа, яка не до кінця перетравлена, перетворюється на токсини, які підвищують вірогідність запалення.

Неперетравлена їжа не всмоктується в кров у вигляді необхідних поживних елементів, і це призводить до дефіциту живлення.

👍 Вітамін/гормон D – гормон, який впливає на правильну роботу кишківника (найважливіший орган, який відповідає за травлення та детоксифікацію).

99% населення України находиться в дефіциті вітаміну.

Важливо! Прагнути слід не тільки до того, аби привести цей показник до формальної норми (вище 30 нг/ мл), а до оптимального коридору (50-70 нг /мл).

БІЛЬШЕ ПРО: Чи справді вітамін D вбереже вас від COVID-19? Що показують дослідження

👍 Калій, кальцій, хром, бор, цинк, магній – дефіцит цих мікроелементів призводить до порушення обміну речовин на клітинному рівні, порушенню процесу введення та виведення речовин через мембрани клітин. Сама по собі нестача цих мікроелементів є дефіцитом живлення.

👍 Жирні омега кислоти – порушення балансу кислот призводить до послаблення мембран клітин та порушенню їх еластичності.

Через це порушується клітинний обмін речовин та процес комунікації між клітинами. Мембрани стають більш вразливими перед вірусами та вільними радикалами.

👍 Білки та амінокислоти – важливий будівний матеріал нашого організму. Із білків складаються гормони, ферменти, імунні клітини, сосуди, органи. Білки складаються із амінокислот.

Важливо! Білки не всмоктуються в кишківник цілком. Перш, ніж потрапити із нього в кров, білки повинні розщепитися за допомогою ферментів на амінокислоти, і тільки після цього вони потрапляють в кров. Дефіцит амінокислот призводить до зниження ферментної активності.

 8. Пройти обстеження

COVID-19 спричиняє розвиток хронічних обмінних захворювань: гіпертонії, діабету, подагрі, печінкової та ниркової недостатності, запаленню кишківника та його кровотечі, аутоімунним та психічним захворюванням.

А також загостренню та швидкому розвитку хронічних захворювань.

Якщо у вас немає можливості пройти комплексне обстеження, зробіть базові лабораторні тести

  • Глюкоза (цукровий діабет).
  • Глюколізований гемоглобін (цукровий діабет).
  • Ліпідограма (артеріальна гіпертензія, ризик інфаркту, інсульту).
  • Тиреотропний гормон (гіпотериоз, гіпертиреоз).
  • Маркери вірусних гепатитів.
  • Індекс НОМА (цукровий діабет).
  • PSA для чоловіків (рак передміхурової залози).
  • ПАП-тест для жінок (рак шийки матки).
  • Вітамін D/гормони для жінок.
  • Феритин (залізодефіцитна анемія).
  • Аналіз калу на приховану кров (кишкова кровотеча).
  • Кальпротектин (запалення кишківника).
  • Печінкові проби (печінкова недостатність).
  • Загальний аналіз сечі (цистит, пієлонефрит, цукровий діабет, ниркова недостатність).

І головна рекомендація: ставитись до свого здоров’я, як до основного та найбільш цінного ресурсу.

Згадуйте про нього не тоді, коли вам потрібно тушити пожежу – адже, буває, можна вже і не потушити.

Святослав Ханенко, засновник першої Клініки Біохакінгу у Східній Європі "SQLAB – клініка для здорових", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина KonArt/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

7 проблем у парі, які з’являються на свята

Наїлись на свята? 10 простих способів допоможуть схуднути без дієт

7 ознак зловживання випивкою на свята, що вказують на проблеми з алкоголем

8 порад, як пережити новорічні свята з дітьми

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua