4 міфи про спалювання трави навесні, які розвіює ПРООН

19363
5 квітня 2021

Щороку навесні та восени починається сезон паління сухостою, листя та бур’янів. Українці палять на лугах, щоб було "зеленіше", на подвір'ї, "щоб було чистіше", в садах, щоб було "менше шкідників".

Під час експедицій, в межах проєкту "Не пали – компостуй", який реалізувався Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН спільно з Центром розвитку інновацій, було визначено щонайменше 20 причин такої поведінки (читайте звіт).

Казати, що українці бездумно палять геть усе, буде не зовсім чесно і правдиво. Багато хто палить, бо немає іншого рішення поводження з відходами, або просто немає сил організувати компостування листя, сухостою та інших органічних відходів.

Але все ж ми ідентифікували багато причин-міфів і деякі з них готові розібрати разом з вами тут:

Міф 1: Шкода для здоров'я перебільшена. 90 років тому палили бур’яни, досі всі так роблять

Насамперед 90 років тому стільки не палили: органіку використовували у тваринництві або компостували, тому і відходів було менше.

І до того ж не було стільки пластику та іншої "хімії", що зараз постійно забирається та спалюється з сухостоєм.

То один, то інший запалить, то сусіди по дачі "допоможуть".

За даними дослідження в рамках проєкту "Нам цим дихати", проведеного аналітичною компанією Gradus на замовлення Ініціаторки проєкту Юлії Карпушиної, Amplifi Ukraine, та Анни Жуковської, Isobar Ukraine, шляхом опитування серед понад 1200 учасників онлайн-панелі Gradus у віці 14-65 років, які мешкають у селах та містах, останні 3 роки палити продовжують 39,4% людей.

І це попри те, що дим від спалювання трави їдкий, густий. Він подразнює очі, неприємно пахне. Алергіки його не переносять.

ТАКОЖ ПО ЦІЙ ТЕМІ: 11 причин, чому не варто спалювати листя

Наукові дослідження показують, що під час горіння тони рослинних відходів вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму (пил, окис азоту, чадний газ, важкі метали та канцерогенні сполуки).

З тліючого опалого листя може виділятися бензопірен, що пов'язують з раковими захворюваннями у людини.

Також з димом в повітря потрапляють діоксини, що є також дуже отруйним для людини (більше тут і тут).

Тому важливо пам'ятати: паління сухостою у 2021 році зовсім не таке, як 90 років тому. Це створення токсичного диму, що шкодить усім нам.

Міф 2: Випалювання трави прогріє ґрунт і збагатить його золою. А ще нова трава тоді з'явиться швидше і зростатиме краще

Ґрунт прогрівається від трав'яного палу, але незначно.

Значніше інше: гине його корисна мікрофлора. Зола від спалювання не проникає у ґрунт, а залишається на його поверхні та швидко змивається при першому дощі, тому важко назвати її справжнім добривом. А ось компост, який можна отримати з  сухостою, – це інша справа.

Про ефект швидкого росту трави після випалювання чули всі. Однак, це теж міф. Суха трава тільки приховує молоді зелені паростки, і тому їх нам не видно. В той час як на почорнілих від вогню ділянках зелена трава краще помітна.

Після випалювання виживає і першою зростає, заглушаючи іншу ослаблену флору, найгрубіша та невибаглива трава і бур'ян.

"Такі пожежі – це смерть цілої екосистеми, – каже екологиня Ганна Данько.

Насіння вигорає, і тоді репродуктивна здатність рослин зменшується. У нас страждає тваринний світ. Безхребетні. Місця гніздівлі птахів. Хребетні тварини. Всі вигорять – не буде ні місць існування, ні продуктів харчування – тих самих рослин. Буде одна пустеля.

Аби екосистема повністю відновилась після пожежі, потрібен не один рік".

Тому важливо пам'ятати: суха торішня трава — це натуральне добриво, створене самою природою. Не треба її палити, краще компостувати або не чіпати.

Міф 3: Якщо встигну спалити траву навесні, вб'ю всіх кліщів, гадюк та інших шкідників. Птахи та звірі встигнуть втекти

Застерегтися від кліщів за допомогою спалювання трави можна тільки, якщо знищити все живе.

Через випалювання гинуть практично всі істоти, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту: комахи, їх личинки, дощові черви, птахи та інша живність, що не тільки знищує шкідників саду та городу, а й бере участь в процесі творення ґрунту.

Хтось згорає, хтось задихається від диму. Для відновлення нормального життя рослин і комах на місці підпалу необхідно 5-6 років, а в деяких випадках – взагалі неможливо відновлення.

Тому необхідно пам'ятати: коли ми палимо – ми впливаємо на складний процес ґрунтоутворення, а кожен акт підпалу — це неусвідомлене вбивство природи.

Міф 4: Все одно підпалять, краще я перший це зроблю. Я проконтролюю

Чи знаєте ви, що тогорічна пожежа у Чорнобильській зоні, яка почалася поблизу села Володимирівна Котовського лісництва та у лічені дні охопила 3,5 тисячі гектарів лісу, опосередковано почалася зі "звичайного" підпалу трави?

Пам’ятаєте ті страшні кадри, які заполонили кожний телеканал, медіа та соцмережі? А смак повітря у Київській області пам’ятаєте?

Тоді рятувальникам та всім небайдужим знадобилося понад 11 днів, щоб погасити вогонь.

А щоб ліквідувати наслідки? Навіть важко уявити скільки часу на це знадобиться природі та людині. Читайте більше тут.

Це не поодинокий випадок. Спалювання сухих рослинних залишків часто призводить до великомасштабних пожеж, особливо тепер, коли через зміну клімату маємо "пересушені" ліси.

Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, особливо за вітряної погоди, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. Відкритий вогонь – може стати дуже жорстокою непідконтрольною стихією.

Тому необхідно пам'ятати: пожежі дуже важко контролювати, і маленька пожежа може дуже швидко перерости в трагедію.

Паління сухостою – це комплексна проблема

Громадам потрібні дробилки для гілок, система управління відходами, місцевий механізм контролю, знання про компостування та різні методи відновлення боліт і екосистем  – це так, щоб тільки навести кілька прикладів-варіантів вирішення проблеми.

Та все ж говорити про проблему варто! З нашими бабусями та дідусями, мамами й татами. Говорити про шкоду для найважливішого що у нас є – дітей.

Саме тому Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН долучилась до кампанії "Нам цим дихати", ініційованої Amplifi Ukraine та Isobar Ukraine, яка фокусується саме на цю аудиторію.

Впевнені, що багато читачів уже знають про шкоду паління сухостою, але, мабуть, ви знаєте і людей, що продовжують це робити?

Розкажіть їм про ці міфи і поділіться ресурсами з кампанії "Нам цим дихати". Разом ми зможемо зупинити цю стихію.

Врешті-решт, пам’ятайте: #намцимдихати!

Оксана Удовик, доктор наук, керівниця експериментальних досліджень Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Коли сміття виносять з хати: Як Дунаєвецька громада стала на 50 сміттєзвалищ чистішою

Як компостувати органічні відходи в місті: досвід і поради

Штрафи за паління трави: як зробити довкілля чистішим і не посваритися з сусідами. Досвід активістів із Харківщини

Як боротися з паліями листя та запобігти масштабним пожежам: 5 лайфхаків від Конотопської громади

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua