Степанов заклав міну, яку ще можна знешкодити: монополізація аналізів у лабораторіях
Максима Степанова звільнили з посади міністра охорони здоров’я, але справа його живе і поки що проходить погодження в міністерствах перед подачею на затвердження Кабінетом міністрів.
Мова йде про проєкт постанови уряду "Про внесення змін до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я".
Пропозиції ці настільки токсичні, що погоджувати їх прийшлось в обхід профільного заступника Ярослава Кучера та директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ.
Про будь-які консультації із зацікавленими сторонами мови взагалі не йшлося.
Навіть публікація для публічного громадського обговорення зроблена якось так, що на відповідній сторінці сайту МОЗ за ніби-то цілий місяць громадського обговорення набралось всього 17 переглядів.
За місяць громадського обговорення проекту набралось всього 17 переглядів |
Але до суті, ось які зміни встиг запропонувати Степанов до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я (eHealth) перед звільненням:
Доповнити Порядок визначенням лабораторної інформаційної системи (ЛІС) "71.) , дає змогу автоматизувати роботу лабораторних досліджень і документів, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі та забезпечує одержання достовірної інформації про результати таких досліджень".
Окрім недосконалості самого формулювання, в цілому – ОК, додати до Порядку визначення ЛІС точно не завадить.
Однак, найцікавіше далі:
Пункт 5 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту: "Власником лабораторних інформаційних систем є МОЗ. Вимоги до лабораторних інформаційних систем встановлює МОЗ".
І тут починаються питання.
Перед тим, як на них відповісти, хочу нагадати, що в Україні створено унікальну двохрівневу архітектуру eHealth та відповідну модель державно-приватного партнерства, в якій держава, в особі НСЗУ, володіє центральним компонентом системи eHealth, а користувацькі інтерфейси забезпечуються приватними Медичними інформаційними системами (МІС).
Лікарі, пацієнти, інші користувачі вільні самі обирати, через яку МІС їм працювати, і обирати наразі можливо із більш ніж 30 МІС, які зараз підключені до центрального компоненту системи.
Степанов запропонував вважати лабораторну інформаційну систему частиною МІС. Яким чином ЛІС, як частина програмного продукту МІС, може належати державі, а сама МІС залишатись у власності приватного інвестора, Степанов не пояснив.
Більше того, ринок самих лабораторних інформаційних систем в Україні представлено достатньо широко такими продуктами як TerraLab, EMCIlab, Doctor ELEKS тощо.
З усіма цими системами ви стикались у приватних лабораторіях, коли записувались на прийом, здавали аналізи, отримували результати своїх досліджень, такі системи стоять в державних лабораторіях, автоматизують процеси, взаємодіють з обладнанням тощо.
Всі вони підпадають під визначення, запропоноване в проекті постанови.
То що це, НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ всіх ЛІС?
Насправді ні, мова йде про монополізацію ринку – розробку або закупівлю державою однієї ЛІС, яка матиме монопольне підключення до центрального компоненту eHealth.
Тільки ця одна ЛІС зможе звітувати про результати лабораторних досліджень у вашу картку пацієнта.
Тільки з цією системою зможуть працювати всі лабораторії та лікарі, якщо захочуть отримувати оплату від держави.
Тільки ця система зможе офіційно звітувати про випадки COVID-19.
Тільки одна компанія залишиться на ринку ІТ-продуктів для лабораторій.
На практиці це означатиме наступне: Всі лабораторії будуть вимушені викинути надійний, зручний та перевірений софт, з яким вони працюють, та встановити якийсь інший софт, який для них хочуть обрати інші люди.
Приватні лабораторії на це не погодяться, а тому результати ваших досліджень не зможуть попасти до вашої картки пацієнта в системі eHealth. Їх не побачить лікар, який виписав вам електронне направлення.
Система eHealth не зможе отримати результат оплаченого вами ПЛР-тесту, тесту на антитіла чи антиген з вашої лабораторії, а тому не зможе генерувати для вас електронний COVID-сертифікат для виїзду за кордон.
Ви будете вимушені робити тести тільки в тій лабораторії, систему для якої обрав Степанов або той, хто стоїть за ідеєю запропонованих змін.
Про полегшення маніпуляції даними та статистикою тестувань можна написати окрему статтю.
Монополізація – це завжди погано.
Система eHealth від самого початку будувалась як де-монополізована, конкурентна, саморегульована екосистема.
Саме це зумовило безпрецедентно швидкий запуск реформи фінансування охорони здоров’я, електронні рецепти за програмою "Доступні ліки", електронний запис на прийом, електронні картки пацієнта, фіксацію даних про вакцинацію тощо.
Саме конкуренція є рушієм покращення існуючих сервісів та створення нових.
Інтероперабельність потрібно забезпечувати, лабораторні системи потрібно інтегрувати з eHealth і робити це швидко, але виважено і в рамках існуючої архітектури, з урахуванням усталених ключових принципів та підходів.
Ми впевнені, що нове керівництво МОЗ це розуміє та встигне відкликати пропозиції Степанова із погодження міністерствами, доки це не створило реальних проблем для лабораторій, лікарень та, в першу чергу, пацієнтів.
Сергій Дмитрієв, директор з політики та адвокації БО "100% Життя", спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Титульна світлина langellodeco/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Близько 8 млн доз вакцин від COVID-19 Україна зможе отримати з наступного року – Ляшко
Вакцина БЦЖ ймовірно допомагає легше переносити COVID-19. Дослідження
Карантин повинен тривати, поки світ не знайде вакцини. Думка вчених
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.
Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".