"Якби я була тобою": що варто порадити доньці-підлітку

3478
12 червня 2021

Від редакції: Культура змінюється, але проблеми, з якими стикаються підлітки, залишаються однаковими.

Мері Пайфер ще у 90-их зацікавилася питанням того, як культура і соціум впливають на розвиток дівчат.

Її книжка з цієї теми "Як допомогти дівчинці-підлітку" три роки пробула в топі бестселерів The New York Times.

Через 25 років вийшло оновлене сучасне видання, бо умови, в яких зростає молодь, стали дещо інакшими, а за ці роки практики у Мері Пайфер з’явилися нові пацієнти та нові варіації травматичного досвіду.

Українською це видання цьогоріч вийшло у видавництві Vivat. В ньому детально розписано причини часом згубної поведінки дівчат, про які можуть навіть не здогадуватися батьки.

"Як допомогти дівчинці-підлітку" Мері Пайфер

Ось кілька порад з книжки, які ви можете дати своїй доньці, аби зробити її життя хоча б трохи спокійнішим:

 👧  Позбудьтеся стереотипів про жіночність

"Дівчатам не гоже лаятися", "ну ти ж дівчинка", "так тільки хлопчики роблять" – ці фрази руйнують самооцінку та нав’язують обмеження.

Дивлячись на багатьох відомих жінок, вони починають порівнювати себе з ними, копіювати їхню поведінку, вважаючи, що надмірна манірність, зацикленість на стані свого тіла та натягнута люб’язність і є конче необхідними для них рисами.

У багатьох починаються сумніви – а чи й справді нормально, що я така непосидюча? Чи варто мені обирати таку професію, де жінок майже немає? Чи не краще було б мені не сваритися з іншими, а мовчки прийняти їхню думку?

ДО ТЕМИ ПІДЛІТКІВ: Коли батьки перестають бути супергероями. Психолог про 7 завдань підліткового віку

Суспільство звикло робити дівчат комфортними, і це є однією з найбільших помилок:

"Дівчата-підлітки відчувають конфлікт між своїм статусом як людини та покликанням як жінки.

Де Бовуар сказала: "Насправді вони припиняють бути дівчатами й починають лише здаватися ними". Тобто юнки беруться імітувати жінок, намагаючись увібгати своє цілісне "я" в маленький, тісний простір. Яскраві, упевнені в собі, вони стають сором’язливими, перетворюються на молодих жінок, які сповнені сумнівів щодо себе.

Дівчата припиняють думати: "Хто я? Чого я хочу?", а далі запитують себе: "Як мені догодити іншим?".

Цей розрив між справжніми почуттями дівчат та нашими культурними приписами стосовно того, що є жіночним, а що ні, створює для них величезні проблеми".

Двоїстість жінок у культурі (установки на кшталт "будь смілива, але сором’язлива", "будь розумна, але не показуй цього", "будь відвертою, але не різкою") та той факт, що вся історія людства, усі медійні продукти більше заточені під досягнення й потреби чоловіків, вганяють дівчат у пригнічений стан.

І найчастіше страждають розумні дівчата, які усвідомлюють цю двоякість у суспільстві та не можуть з нею нормально примиритися.

 👧  Заохочуйте самоспостереження

"Тихі часи породжують задумливих людей, схильних до аналізу.

Наприклад, 1994 року дівчата із середніх шкільних плавальних команд могли працювати по чотири години на день, і за кілька років багато з них ставало вдумливими, зрілими людьми. Цей час у басейні допомагав їм розібратися в житті й обміркувати серйозні питання.

А тепер підлітки, навіть плаваючи під водою, вдягають навушники та слухають музику чи подкасти – вони слухають чиї завгодно голоси, окрім своїх.

Щоб знайти справжнє "я", потрібні зосередженість та рефлексія. Особливо в підлітковому віці дівчата мають якийсь час побути наодинці із собою, щоб інтегрувати безліч швидко змінюваних аспектів. Завдяки самоаналізу вони стають зрілими й витривалими людьми.

Тихий час наодинці заохочує до формування та зміцнення справжнього "я" з усією його яскравістю, справжністю та самопізнанням".

Віднайти справжнє "Я" можна лише завдяки роздумам і рефлексіям, а не в погоні за дофаміном після чергових лайків в Instagram.

Прислуховуючись до бажань суспільства від нас, ми втрачаємо усвідомлення того, чого хочемо саме ми; і в підлітковому віці ця вразливість до нав’язаних зовні очікувань дуже заважає.

Тож варто заохочувати доньку до цих роздумів – давати читати якісну літературу, ходити на спільні прогулянки, ставити питання на глибокі теми, направляючи таким чином хід мислення у бік конструктиву.

 👧  Навчіть усвідомлювати зміни, які з ними відбуваються

Фрази дівчат з розряду "Ви нічого не розумієте!" частково є правдою – емоційні перепади у підлітковому віці бувають настільки різкими, а кожне переживання настільки болючим, що дорослі вже навряд чи можуть так гостро їх відчути.

Усі фізіологічні й психологічні зміни варто проговорювати, аби підлітки могли зрозуміти, чому їм часом від злості хочеться грюкнути дверима, когось вдарити, піти з дому тощо.

До того ж треба усвідомлювати особливості підліткового мислення. Тут не зайвим буде згадати поняття "юнацького максималізму", яке й справді проявляється у молоді – життя їм і справді здається або лише поганим, або лише хорошим, без жодних відтінків і градацій.

Тож щоб якось розібратися у складних поняттях, підлітки схильні навішувати ярлики, адже так простіше формально систематизувати світ, нюанси якого вони для себе ще поки не відкрили.

Більшість дітей раннього підліткового віку не здатна мислити абстрактно. Найрозумніші з них лише починають перехід до формального системного складу мислення і здатності чинити це абстрактно та гнучко.

Їхня незріла свідомість ускладнює спілкування з ними. Підлітки вбачають глибокий зміст у побіжних зауваженнях, переоцінюють погляди, кинуті мимохідь.

Вони можуть не знати, як сказати про важливе. Конкретність мислення дівчат можна помітити хіба що в їх непереборному бажанні класифікувати інших.

У дев’яностих роках людей ділили на вундеркіндів, мажорів та качків. Категорії однієї дівчини містили "розумніший за тебе" принизливий термін для поетів і художників, що навчалися в її школі.

Інша поділила людей на християн та нехристиян, а ще інша на альтернативних, неальтернативних і таких, які прагнуть стати альтернативними.

Культура змінюється, але проблеми, з якими стикаються підлітки, залишаються однаковими. 
Фото michaeljung/Depositphotos

Звісно, що радити щось підліткам спершу може бути невдячною справою – вони прагнуть сепарації, свободи, схильні шукати підтримку не в близьких, а в компаніях однолітків. Та підсвідомо їм страшно, і ваша підтримка наразі як ніколи необхідна.

Спробуйте зрозуміти й пояснити, створіть умови, за яких підліток не соромитиметься питати вас про сексуальну освіту, психологічні тривоги, взаємодію з іншими та своє місце у суспільстві.

Не засуджуйте і не порівнюйте – процес дорослішання настільки розмаїтий і складний, що навряд чи варто намагатися запхати шлях вашої дитини у якісь стандартні рамки.

Згадайте, що ви далеко не все свого часу знали, і дайте власним дітям шанс також самостійно набути цього пізнання, керуючись вашими порадами і підтримкою.

Мері Пайфер, американська психологиня

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина AndrewLozovyi/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Підліткам про головне: все, що цікавить хлопців та дівчат

Як попередити підліткові самогубства: дієві кроки для побудови довіри між батьками і дітьми

Психіатр Галина Пилягіна: Почастішання підліткових самогубств – наслідки пандемії

Відмова від вивчення математики негативно впливає на мозок та когнітивний розвиток підлітків – дослідження

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний телеграм-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua