Чому українські жінки (НЕ) обирають ІТ та STEM-професії?
Ця колонка – крок на спірну територію, проте у ній я хочу торкнутися надзвичайно важливого для мене питання. А саме присутності жінок у STEM-професіях (Science, Technology, Engineering and Mathematics), і, особливо, у сфері IT. З одного боку, про це повинні говорити самі жінки. З іншого – якщо ми хочемо результату – про це варто говорити всім.
Отже, чому жінки загалом обирають STEM-професії та ІТ-кар’єру зокрема?
Відповідь на це питання для мене починається зі зворотного: чому вони їх не обирають? Логічним було би припустити, що їм щось заважає. Адже на практиці жінки досягають в IT надзвичайно високих результатів – і у розробці, і в менеджменті, і взагалі в усьому, за що беруться. У школі справи у дівчаток теж йдуть цілком непогано: вони чудово виступають на математичних олімпіадах, створюють круті проєкти з фізики, хімії, геології, біології. Загалом, на шкільній лаві з точними науками у них все добре. А потім трапляється "щось".
Є гіпотеза: трапляється так, що батьки, друзі та ментори багатьох дівчат не надто вірять в їхнє майбутнє як математиків, інженерів чи програмістів. Навіть фемінітіви від цих слів ще не заволоділи свідомістю суспільства. А, значить, є конкретне уявлення, що "жінкам тут не раді". Можливо, саме це й відштовхує старшокласниць і заважає їм вступати на технічні спеціальності та розвивати свої STEM-скіли?
Щоб перевірити цю гіпотезу, я підтримав чудовий український соціальний проєкт – STEM is FEM. Проєкт першочергово націлений на старшокласниць, на їхнє залучення до STEM шляхом популяризування, підтримки та допомоги бізнесу. Команда проєкту вже півтора року постійно проводить всеукраїнські конкурси, переможниці яких відвідують модулі. Це спеціальні дводенні сесії, де учасниці можуть зустрітися з успішними жінками – інженерками, математикинями, менеджерками та бізнесвумен в галузі STEM. Та й загалом із тими, хто надихає: політикинями, послинями, державними діячками. На цих же модулях учасниці виконують практичні завдання. Призерки отримують допомогу в подальшому навчанні, у вступі до вишів, поїздках на світові конференції та, звісно ж, налагоджені зв'язки з бізнесом та рекомендації щодо стажування.
Були модулі з машинобудування, робототехніки, біотехнологій, енергетики, будівництва, 3D-друку. Ну і куди ж без ІТ.
Що вдалося з’ясувати за цей час? Я назву кілька цифр із внутрішнього big data проєкту, які здаються мені особливо цікавими. Основа цієї big data – 300 учасниць, які пройшли конкурсний відбір. З них 70% вже були налаштовані на вступ на STEM-спеціальності.
5%. Стільки учасниць STEM is FEM зізналися, що на участь в модулі їх мотивувала родина. Невже роль сім'ї настільки незначна? Усе не так просто. Мотиваторів може бути багато, проте саме сім'я здатна благословити прагнення дівчинки до саморозвитку у сфері STEM, або ж, навпаки, підрізати крила.
26% учасниць не орієнтуються на STEM через брак підтримки з боку близьких. Як бачите, роль сім’ї все-таки значна. У волонтерів проєкту склалося стійке враження, що надзвичайно важливою є залученість матері, котра підтримує учасницю та надихає її брати участь у конкурсах, шукати можливості, вчитися та самореалізовуватися. Я не кажу, що батько стоїть осторонь, але, мабуть, вагоме слово матері все-таки трохи важливіше.
30% дівчат-учасниць проєкту не впевнені у власних силах і в тому, що у технічній сфері їм вдасться самореалізуватися. Це відлякує їх від STEM-спеціальностей. І це дивно! Адже, насправді, саме в STEM-спеціальностях середній, втім упевнений у власних силах професіонал може розраховувати на гарний дохід і високу затребуваність. Чимало творчих та гуманітарних професій швидше нагадують нещадні перегони, де лідери отримують все, а посередні фахівці – майже нічого. Як завжди, стереотипи відстають від життя.
49% дівчат вважають, що стереотипи та консервативні погляди в сім'ях заважають жінкам будувати кар'єру й отримувати гроші. Напевне, тут вони говорять не лишень про себе, а й про своїх однокласниць, подруг та знайомих. Виходить, що половина навіть із тих, хто, все ж, дуже зацікавлений у STEM, перебувають у несприятливому для цього суспільному середовищі. Надзвичайно важливі цифри!
92% учасниць проєкту переконані, що гендерна нерівність в українській STEM-індустрії існує.
Ось це – те, що заважає. А що ж допомагає? Дівчата могли назвати кілька причин, тому в сумі – набагато більше 100%.
14% учасниць черпають мотивацію від вчителів.
17% зацікавила сама тема модулю. Їхній інтерес базується на багатьох факторах: учителях, книгах, фільмах, схильностях.
21% були вмотивовані на участь у проєкті досвідом подруг, бажанням дізнатися щось нове та саморозвиватися.
24% вважають, що руйнація гендерних стереотипів неабияк мотивує їх займатися STEМ.
26% вважають, що мотивувати може стажування на підприємствах.
Не вдаючись до цифр, можна сказати: для учасниць модулів STEM is FEM надзвичайно важливою є можливість поставити запитання фахівцям, менеджерам та вихідцям з реального бізнесу. Як влаштовані технологічні компанії, що є затребуваним на ринку, яким є середній заробіток, які умови праці чекають на спеціалісток? У школах про це, на жаль, не розкажуть, та й у вишах говорять рідше, ніж хотілось би.
33% дівчат вважають важливим доступ до профільної освіти.
Як не дивно, в українських вишах вступити на технічну спеціальність легше, ніж на гуманітарну: конкурси менші в рази. Та чи відкриває така освіта доступ до престижної роботи, кар'єри, професійних успіхів? На жаль, ні. "Викиньте з голови все, чому вас навчили в інституті" – не виняток, а правило. Дівчата це чудово розуміють.
33% вважають, що важливим є доступ до спілкування з успішними жінками. Такий зв’язок дозволяє запозичувати гідні рольові моделі. Двома найпопулярнішими спікерками модулю стали жінка-політик з бекграундом в IT і фешн-експертка. Отже, дівчатам важливо бачити не тільки успіх в STEM, а успіх жінки як такої. Вони знаходять віру в себе та у будь-які свої починання. STEM? Чудово! IT? Супер! Бізнес? Не страшно!
89%. Моя улюблена цифра. Адже це кількість учасниць, котрі вважають, що на їхній вибір вплинула участь в STEM is FEM. А, за підсумками першого року після запуску нашого проєкту, 88% абітурієнток вступили саме на STEM-факультети обраних вишів!
Значить, основна гіпотеза цього соціального проєкту підтверджена: дівчат мотивує займатися STEM така проста і одночасно складна штука, як соціальне схвалення. Це та атмосфера у суспільстві, в якій на викладача технічних спеціальностей у будь-якому ВНЗ, який зневажає студентів-дівчат (а такі викладачі, на жаль, ще існують) дивляться, як на недоумка. Атмосфера, в якій дівчат, їхніх батьків, вчителів, наставників – усіх надихають рухатися в бік STEM. В якій імена жінок-вчених знають усі. До речі, саме тому в рамках проєкту STEM is FEM провели масштабну кампанію "Наука – це вона", розповівши мільйонам українців про 12 чудових українських жінок-вчених.
Щороку українські школи випускають 200 000 дівчат. Скільки з них оберуть STEM-спеціальності та стануть інженерами, хіміками, біологами, програмістами? Я сподіваюся, десятки тисяч вже в недалекому майбутньому. Але для цього незриму soft power, яка справді стимулює займатися точними та інженерними науками, потрібно зробити в рази потужнішою, спроектувати її на кожен регіон, в кожну школу. Це під силу лише державі в тандемі з бізнесом. У мене є деякі ідеї щодо цього, проте це вже зовсім інша історія.
Сергій Токарєв, ІТ-підприємець, Founding Partner Roosh, інвестор Reface, спеціально для УП. Життя.
Титульна світлина IgorTishenko/Depositphoos.
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
IT – це не тільки коди. Три історії програмістів, які створили бізнес на хобі
Як допомогти дитині обрати професію?
Обережно, вступ: як школярам обрати справді затребувану професію
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.