Автономія школи – за чи проти?

438
7 вересня 2021

Відколи існує українська школа, її діяльність майже завжди була підпорядкована вищим органам управління. Тобто місцевим чи обласним відділам освіти і Міністерству освіти та науки.

Директори шкіл мали погоджувати з ними практично всі свої дії. Йдеться про найменші зміни елементів програми, організаційної структури, усі фінансові та кадрові питання.

По суті, директори відповідали за якість освітніх послуг у своїх школах, але не мали для цього жодних важелів впливу. Звісно, це відбивалося й на якості освіти.

Адже те, як має діяти та працювати школа, вирішували ті, хто не знали контексту, потреб учнів та ресурсів конкретного закладу.

Але завдяки реформі децентралізації українські школи почали рухатися до більшої свободи й автономії.

Реформа дала керівникам закладів освіти та їхнім командам академічну автономію. Тобто свободу вибудовувати освітню програму та систему навчання вчителів.

З’явилася також організаційна автономія у структурі навчального процесу, розподілі центрів відповідальності та формуванні внутрішніх політик. Було надано автономію і кадровій структурі й свободу розпорядження фінансами.

Усі автономії пов’язані зі стратегією розвитку школи та між собою, тож зміни в одній означатимуть зміни й в іншій.

 

Як зараз школи впроваджують автономію

Зараз в Україні триває перехідний етап реформи. Існують школи, які продовжують погоджувати свої дії з вищим керівництвом і мають централізовані функції.

Такі школи перейшли нам у спадок від радянської системи освіти. Їхню діяльність повністю контролюють зверху.

Також є частково автономні школи, які частину обов’язків делегували іншим органам. Така форма управління виникає, коли заклад освіти неспроможний ефективно виконувати свої функції. Тобто це спроба власника чи засновника  знайти іншу модель для реалізації автономії.

І наостанок школи, які повністю стали автономними. Вони мають повну або часткову свободу дій, щоби реалізувати свої стратегії, плани та проєкти.

Зазвичай рівень автономізації залежить від того, які права передає власник або засновник навчального закладу, керівництву школи.

Для повної автономії місцеве управління повинне мати високий фаховий рівень. Оскільки саме воно відповідальне за всі майбутні ухвалені рішення.

Кожен та кожна із керівни(ць)ків закладів загальної середньої освіти перебуває на одному з цих трьох перехідних етапів. І, на жаль, більшість досі на першій або другій сходинці до автономії.

 

Чому автономія є не у всіх ЗЗСО?

У березні-квітні 2020 року  Центр Інноваційної Освіти "Про.Світ" провів дослідження стану реалізації дистанційної освіти в Україні, яке показало основні виклики, з якими зіштовхнулися школи у перші тижні дистанційної освіти.

Більшість з них стосуються управлінських рішень, а саме: оперативної вибудови комунікацій онлайн, визначення єдиних платформ для навчання учнів, організації освітнього процесу для вчителів всередині школи, роботи з інформаційно-комунікаційним технологіям тощо.

Ще одна тенденція, яку ми помітили у процесі дослідження – це "пасивність" директорів і сподівання на владу, очікування чітких алгоритмів дій від Міністерства освіти та науки України.

Так, є питання, які можна вирішити лише на рівні держави, наприклад, питання заробітної плати і її розподіл під час дистанційного навчання, але всі вищезгадані виклики директори можуть вирішувати самостійно відповідно до змін їхньої ролі, які розпочалися із моменту дії ЗУ "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту".

Зміна ролі директора школи суттєва і передбачає автономію ЗЗСО, проте для більшості директорів стримувальним фактором для впровадження автономії шкіл є недостатність знань та компетенцій у питаннях фінансової, організаційної, кадрової та академічної автономій. Це впливає на якість наданих освітніх послуг, про що свідчать  дослідження OECD.

Аби детальніше вивчити запит управлінців, у лютому 2021 року організація Про.Світ провела опитування директорів шкіл, щоб дізнатися, з якими викликами вони зіштовхуються зараз і які найбільш актуальні теми потребують додаткового опрацювання.

Такими темами стали:

  • керівництво та моніторинг освітнього процесу,
  • система внутрішнього аудиту,
  • вибудова та реалізація стратегії закладу,
  • документообіг (у тому числі і електронний),
  • фінансова автономія та фінанси. 

Саме тому "Центр Інноваційної освіти "Про.Світ" та студія онлайн-освіти "Ed Era" за підтримки ЄС та МФ "Відродження" вирішили створити онлайн-курс "Автономія школи".

У ньому ми зібрали інформацію про усі складові автономії: академічну, організаційну, кадрову та фінансову. Окрім цього, онлайн-курс містить модуль, який допоможе сформувати покрокову стратегію розвитку закладу освіти, аби реалізувати ці автономії. 

Особливість курсу полягає в тому, що експерти – це практики,  які вже втілюють автономію у своїх школах.

Тож чому варто впроваджувати автономію в школах?

По-перше, ми з командою переконані, що тільки школа (її адміністрація та команда) знає потреби своїх учнів. Місцеве управління може сформувати освітню програму, яка задовольнить ці потреби, та спільно із керівництвом школи реалізувати стратегію розвитку.

По-друге, тільки впроваджуючи автономію, ви як керівник або керівниця, можете впливати на результат, тобто на підвищення якості освіти в школі.

Автономія поєднує в собі свободу і відповідальність. Цей процес можна пояснити на прикладі виховання дитини.

Коли ми виховуємо, то встановлюємо певні правила та межі. Дитина повинна їх дотримуватися, але всередині цих правил вона має повну свободу. Коли ви домовляєтеся, що дитина повинна обов’язково виконувати домашні завдання, то враховуєте, що в інший вільний час вона може займатися своїми справами. Так і в автономії.

Існують певні правила, що їх обмежує закон. Але всередині цих правил є свобода, якою можуть користуватися школи для підвищення якості освіти та впровадження інновацій.

Онлайн-курс "Автономія школи" якраз дає інструменти для реалізації своїх задумів у рамках свободи та відповідальності. Експерти курсу подають не лише теорію, а ще й діляться особистим досвідом на конкретних кейсах впровадження того чи іншого виду автономії у своїй школі.

Дослідження "Організації економічного співробітництва та розвитку" показало, що чим більшу автономію має школа, тим кращі результати учнів цього закладу. І це не дивно, адже завдяки автономії ми можемо реалізувати одну з найголовніших цілей Нової української школи – індивідуальний підхід до навчання.

Немає правильної чи неправильної автономії або стратегії закладу. Є індивідуальна, яка базується на потребах ваших учнів, спроможності вашої команди та цілях учасників освітнього процесу. 

Олександра Пєтушкова, голова ГО "Центр Інноваційної Освіти Про.Світ"

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина odua/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Старша школа: реформу ліцеїв згортають?

Коли реформа НУШ вдалася: приклад тих, хто попереду в Новій українській школі

Які довідки потрібні дітям для навчання у школі? Пояснення 

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua