Командна робота й тайм-менеджмент: як STEAM-підхід у школах прищеплює важливі м'які навички дітям

718
21 листопада 2021

Вперше ідею STEAM-освіти запропонували вчені Національного наукового фонду США у 2001 році.

Якщо розшифрувати абревіатуру, вийде наступне: S – science, T – technology, E – engineering, A – art і M – mathematics.

У перекладі: природничі науки, технологія, інженерне мистецтво, творчість та математика. Тож замість того, щоб вивчати окремо кожну з п'яти дисциплін, STEAM інтегрує їх в єдину схему навчання. 

Методика виявилася настільки ефективною, що її підтримали як уряд, так і громадські організації та корпорації США, серед яких технологічні лідери Intel, Kodak і Xerox.

Вони об'єднались у спільну групу, мета якої – фінансово та технологічно стимулювати використовувати STEAM-підхід в освіті. Згодом він знайшов прихильників по всьому світу. На сьогодні за STEM-підходом навчають учнів школи Сінгапуру, Франції, Великобританії, Австралії, Ізраїлю, Китаю, Канади та Туреччини. 

Пропонуємо розібратися, завдяки чому STEAM набуває популярності та як софт-скіли такі як командна робота чи вміння справлятися з помилками допоможуть нашим дітям у майбутньому.

Фото: yacobchuk1/Depositphotos

Потримай мій дрон, друже. STEAM та уроки командної роботи  

Робота у великій компанії часто пов'язана з командними проєктами. Недарма кажуть, що "дві голови завжди краще ніж одна". Колективні наради можуть надихати на креатив та інноваційні рішення. 

Корпорація Google одна з перших визнала численні переваги командної роботи. 2012-го Google запустили  проєкт "Арістотель", головна мета якого – з'ясувати, що необхідно для створення "команди мрії". Один із ключових висновків проєкту: немає значення, хто в команді – важлива поведінка та навички роботи в групі.

Для підтримки настрою колективу Google навіть співпрацює з компанією The Go Game, яка понад 10 років організовує тімбілдинги для найбільших компаній світу. Серед їхніх клієнтів Johnson & Johnson, Uber та Facebook.

Тож, як бачимо, корпоративна культура – давно не примха, а комунікативні навички й робота в команді – одні з ключових. 

І тут  STEAM-підхід також стає у пригоді. Адже одна з особливостей методики – навчання в невеликих групах. Наприклад, на заняттях з робототехніки декілька учнів працюють за одним комп'ютером, дроном або збирають один конструктор. І справа тут зовсім не в економії. Такий підхід навчає дітей співпраці в команді. 

Тож в проєктній роботі учні:

  • отримують навички роботи в команді;
  • вчаться конструктивно критикувати та відстоювати свою думку;
  • освоюють навички презентації та маркетингу;
  • вчаться генерувати ідеї та шукати оптимальні рішення.

В підсумку ми отримуємо "командного гравця", який може виконувати завдання як самостійно, так і працювати в колективі. В ігровій формі школярі навчаються висловлювати свою позицію, брати відповідальність та делегувати завдання.

Встигнути до обіду. STEAM та уроки тайм-менеджменту 

Не дарма книжка Джефа Сандерза "Диво п'ятої ранку. Як підкорити свій день ще до сніданку" стала справжнім бестселером. Про вміння організувати свій день та чітко спланувати дедлайни мріє, мабуть, кожен. Наприклад у корпорації  Google, яку ми вже згадували, є навіть власний  тренер з продуктивності

Тайм-менеджмент – це не про економію часу і не про те, як робити якомога більше в рамках дедлайнів. Мова йде про те, як навчитися використовувати свою енергію та зосередитися на робочому місці. 

А тепер уявіть, що вас цим навичкам навчили...в школі? І це не фантастична мрія, а ще одна особливість STEAM-освіти. Річ у тім, що STEAM-проєкти ставлять перед школярами завдання, які необхідно не просто вирішити, а зробити це в обмежені терміни. 

Наприклад, в межах експерименту "STEAM-інформатика" учні 7 шкіл отримали дрони. До кінця навчального року, школярі мають продумати власний проєкт, "змусити дрон" робити команди, знімати фото, відео тощо. І найголовніше, реалізувати його у реальному житті. 

Для цього необхідно розробити програму, яка дозволить керувати дроном залежно від ідеї та оформити презентацію проєкту. Тож є команда, конкретне завдання та дедлайн – все як у дорослому житті.        

Учні отримують повну свободу творчості, дій, а разом з тим відповідальність за власні рішення. Щоб зробити якісний продукт, необхідно розподілити обов'язки між собою, поставити короткострокові та довгострокові цілі, проаналізувати проміжний результат.

У такий спосіб школярі вчаться планувати свою діяльність та орієнтуватися на терміни, поставлене завдання і наявні ресурси. 

Failure is goodSTEAM та уроки "помилок"

У центрі STEAM-уроків – не вчитель, а учні із практичним завданням, яке потрібно вирішити. Тут відсутні "тексти та формули для дослівного вивчення". Тож справлятися із завданням необхідно на практиці, як кажуть, шляхом проб і помилок.

STEAM-підхід не акцентується на помилках. Навпаки, привчає школярів до розуміння, що творчий процес потребує експериментів.

Як приклад: завдання створити "розумну теплицю" для конкретної рослини. Розрахувати освітлення, схему поливу та  датчик вологості, який потрібно налаштувати так, щоб ерозія ґрунту не була критичною.

І навіть урахувавши усі дрібнички, рослина, як живий організм, може бути непередбачуваною та не "прийняти" середовище. Тоді необідно шукати нові варіанти. 

STEAM-підхід не проводить паралель: помилився – погано старався. Навпаки, привчає, що світ не лінійний та не завжди підкорюється формулам. Тож, якщо не вийшов один варіант, завжди є інший.

Мамо, світ потребує мої Soft-skills

Сучасний ринок праці потребує професіоналів, які здатні співпрацювати, критично мислити та комунікувати. Тож попит на STEAM-спеціалістів росте з року в рік. Додайте до цього стрімкий розвиток технологій, разом з яким росте потреба у фахівцях, які всебічно підготовлені, володіють знаннями та навичками в різних сферах технології, інженерії та природничих наук. 

Такі тенденції роблять STEAM-освіту актуальною. Цей підхід – не лише про навчання, він формує гнучкий спосіб мислення та навички, які допомагають швидко адаптуватися у "реальному" житті. Це дає впевненість батькам у майбутньому їхніх дітей.

Світ змінюється, а з ним і підходи до навчання. Тому варто задуматися, чи відповідають знання і навички, яким навчають в школі, запитам часу? Наразі чудовий момент, щоб перетворити класичну освіту на місце, де діти отримують не тільки базові знання.

Ігор Ситник, директор "ЛИТЕР-ІКТ", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина venimo/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Що таке STEAM-освіта і чому вона така популярна

Три важливі навички сучасної дитини: без чого не обійтися в сучасному світі

Навичка, без якої не обійтися: хто і як має вчити дітей розпізнавати фейки

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua