Як сміття може вирішити декілька проблем в Україні

919
4 листопада 2021

93% сміття в Україні опиняється на сміттєзвалищах. І більшість – саме на несанкціонованих. А відсортовується лише 4% відходів. 

Викинути сміття і не посортувати – звучить абсолютно нормально для нас. А, наприклад, для шведів – як порушення закону. При чому не писаного, а внутрішнього закону, за яким живе шведське суспільство. 

Чому у Швеції на звалищах лише 1% сміття

Коли викидаєш сміття у Швеції, перед тобою стоять сортувальні баки. І у тебе автоматично виникає внутрішня потреба їх заповнити. 

Сортувати сміття перед тим, як викидати, – це буденна справа для шведів. Як пояснювали вони мені.

Так само, як і повернутись до магазину здати порожню пляшку. За це отримуєш назад частину коштів, які заплатив за продукт. Адже у його ціну закладена вартість за упаковку і виробник відповідає за її переробку.

Здати можна і одяг – і його перероблять у новий. Це ініціатива всесвітньо відомого шведського ретейлера H&M.

Приносиш одяг до магазину, і за допомогою спеціальної технології його перебляють. У результаті, за 10-15 євро отримуєш абсолютно нову модель на свій вибір. 

Тому й не дивно, що сьогодні у Швеції захоронюють лише 1% сміття. 99% відходів переробляють, при чому 49% – в енергію. 

Завдяки переробці сміття в електроенергію у Швеції обігрівають будинки та працює комунальний транспорт. Стокгольм, наприклад, забезпечує себе на 80% теплом за рахунок спалювання сміття. 

Швеція навіть імпортує сміття з інших країн у рамках стратегії "відходи в паливо" – близько 800 тис. тонн щороку. 

Цікаво, що поштовхом для переходу Швеції до такої енергетичної стратегії була залежність країни від поставок природного газу, а також кліматичні умови.

Для України це виглядає більш, ніж актуально, враховуючи запуск Північного потоку-2 та історичний для Європи рекорд ціни на газ.

Фото: KateNovikova/Depositphotos

В Україні буде перший сучасний сміттєпереробний завод?

Україні не потрібно купляти сміття у інших країн, щоб переробляти в електроенергію, як це робить Швеція. Адже у нас залишається для захоронення 93% сміття із 10 млн тонн, що утворюється щорічно. 

Проблема у тому, що в Україні немає сучасних сміттєпереробних заводів, які б могли переробляти відходи в електроенергію.

Єдиний сміттєпереробний завод, який наразі працює – це "Енергія" у Києві. Збудований ще 1988 року, він давно потребує модернізації, яка так і не розпочалася. 

Наступного року сучасний завод з переробки сміття мають відкрити у Житомирі. Передбачається, що 30% міста можна буде опалювати за рахунок нього. Сміттєпереробні заводи незабаром мають появитися і у Львові та Хмельницькому.

Результати реформування системи управління відходами, які зможуть побачити і відчути громадяни по всій Україні, залежать від активності громад.

В умовах децентралізації вони мають усі інструменти, необхідні для реалізації таких ініціатив. А найголовніше – стимули вирішити одразу декілька проблем – екологічну, енергетичну, економічну. 

Питання  реформування системи управління відходами є важливою складовою загальнонаціонального порядку денному. Це показала увага до нього на нещодавньому засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. 

Але без законопроєкту нікуди

Так само як успішність реформування системи управління відходами залежить від громад, а можливо ще більше, вона залежить і від центральної влади.

В Україні досі немає базового закону про управління відходами. Немає ґрунту, на який можна сіяти передовий досвід тієї ж Швеції.

Нам потрібно зафіксувати, як це уже давно зроблено в європейських країнах, що Україна запобігає утворенню відходів, максимально переробляє ті, що утворилися, а у винятковому випадку допускає їх захоронення.

Це передбачено у рамковому законопроєкті "Про управління відходами", який уже більше року чекає на розгляд парламенту у другому читанні. 

Пам’ятаєте ми говорили, як у Швеції та зрештою у більшості європейських країнах можна здати у магазині порожню пляшку і повернути частину сплачених коштів?

Для цього потрібна розширена відповідальність виробника, коли він буде забезпечувати повну утилізацію упаковки, яку випускає на ринок разом із товаром. 

Це також передбачено рамковим законопроєктом. Як і створення умов для побудови сучасної сміттєпереробної інфраструктури. 

Прийняття рамкового законопроєкту буде тільки початком, адже після цього необхідно буде прийняти ще низку секторальних законопроєктів. 

Чи можливо справа у менталітеті?

Але чи залежить успіх реформування управління відходами лише від влади? Від ухвалення законопроєктів та програм?

Спробуймо чесно відповісти собі. Чи зможемо ми жити за неписаними правилами, як шведи? 

Можливо, справа у нашій екосвідомості.

Як показує досвід інших країн, для таких змін потрібен час. 15-20 років. Потрібне і відповідне навчання, починаючи з садочку та школи. 

Можливо, це може стати ще однією ініціативою Першої леді поряд із реформуванням шкільного харчування?

Надію вселяє наша глибока любов до природи. Споконвіків українці черпають із неї силу. Може, це і має бути (стати) основою формування нашого менталітету у поводженні з відходами?

Марія Довбенко, амбасадор Швеції в Україні – Global Swede, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Як організувати в громаді сортування сміття? Досвід Тернопільщини

Як зменшити кількість сміття в громаді: експерименти ОТГ на Харківщині

Звідки гроші на переробку сміття беруть в Європі?

Скільки сміття ви продукуєте за 7 днів. Вражаючі ФОТО

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua