Як зменшити кількість сміття в громаді: експерименти ОТГ на Харківщині

Як зменшити кількість сміття в громаді: експерименти ОТГ на Харківщині

Більшість органічних продуктів виглядають безпечними для природи. Зрештою, вони натуральні.

Але насправді захоронення органіки на звалищах завдає серйозної шкоди довкіллю.

При розкладанні органіки утворюється парниковий газ метан.

А ще він спричиняє загоряння звалищ.

Також, коли органіка перемішується з побутовими відходами, це часто унеможливлює їхню переробку.

ВІДЕО ДНЯ

За даними Управління з охорони довкілля США, органічні відходи складають понад 30% того, що ми викидаємо. А в країнах з низьким доходом ця цифра може досягати 64%.

У Мереф’янській громаді на Харківщині вирішили зменшити обсяги сміття і, відповідно, шкоду довкіллю за допомогою компостування органічних відходів.

Фото: Pixavril/Depositphotos

"Всеукраїнська концепція щодо зменшення кількості відходів в основному полягає в тому, щоб відділяти вторсировину, яка потім йде на переробку.

Йдеться про пластик, скло, папір та метал. Ми трохи розвернули цей ракурс і працюємо в площині органічних відходів", – розповідає головний інженер ВКП "Служба замовника" (комунальне підприємство, яке займається вивозом сміття), технічний експерт проєкту із компостування Ярослав Голіздра.

У громаді дослідили, що близько 45-50% відходів залежно від сезону – органіка.

"Тому якщо є можливість зменшити кількість відходів, які потрапляють на полігон одразу на 50%, відібравши лише органіку, це вже є добрий показник", – розповідає спеціалістка відділу Міжнародних відносин та проєктно-інвестиційної діяльності Виконавчого комітету Мереф'янської міської ради Олена Броварник.

У громаді за рік утворюється близько 60 тис. кубічних метрів сміття. Відповідно, органічних відходів там близько 30 тис. кубічних метрів.

"Найпростіший спосіб переробки органіки – це компостування.

Але для того, щоб визначити площу, яка потрібна саме для компостування, а також ефективність, ми повинні визначити, саме яким видом компостування ми підемо", – додає Олена Броварник.

Також в громаді більшість людей живе у приватному секторі, але не у всіх є компостери.

"В нас є мапа компостерів, які ми заповнювали.

Все одно дехто не хоче компостувати і буде виносити свої залишки на муніципальний компостер", розповідає Олена Броварник.

У громаді дослідили, що близько 45-50% відходів залежно від сезону – органіка. Олена Броварник

Тому в ОТГ вирішили провести експеримент з 5 різними видами компостерів, щоб визначити, який з них є найбільш оптимальним та ефективним.

Наразі в громаді експериментують з такими типами бурстів (насипних компостерів):

  • Компостування природним (відкритим) способом,
  • Перегнивання під накритою плівкою,
  • Аерація компосту,
  • Удобрювання компосту активними біопрепаратами,
  • Компостування за допомогою черв’яків виду "Старатель".

Проведення експерименту підтримала Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні, а партнерство з Мерефою було встановлено в рамках проекту "Не пали - компостуй". Це спільний проект проект Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні та Центру розвитку інновацій.

"У нас є майданчик, на якому сформовані ці бурсти.

Один просто лежить, другий – накритий плівкою, третій – постійно буде перемішуватися і перевертатися, а четвертий – запущені спеціального сорту черв’яки.

П’ятий – регулярно обробляється біопрепаратами. У результаті цього експерименту ми зрозуміємо, яким способом нам компостувати", пояснює Олена Броварник.

Бурсти нині вкопані в землю на глибину до 1,5 метри, щоб взимку можна було зберігати комфортну температуру для компостування.

Такі типи компостерів обрані з урахуванням того, що це є найдешевша технологія при великих об’ємах відходів.

Бурсти нині вкопані в землю на глибину до 1,5 метри, щоб взимку можна було зберігати комфортну температуру для компостування

Експеримент у Мерефі ще не закінчили, тому сказати, який вид компостеру "переможе" поки точно не можуть.

"Кажуть, що себе непогано показують черв’яки і спосіб з аерацією.

Питання в тому, що в зимовий час черв’ячки як і біопрепарати є не дуже активними.

Але треба дивитися, як це буде в нас. Ще одна особливість нашого експерименту в тому, що проводимо ми його взимку, тому зможемо оцінити ефективність того чи іншого способу саме взимку", додає Олена Броварник.

В ОТГ вирішили провести експеримент з 5 різними видами компостерів, щоб визначити, який з них є найбільш оптимальним та ефективним

Для експерименту потрібно приблизно 2-3 місяці.

"Чому саме взимку?

Тому що максимальна кількість біологічних відходів – це листя, яке збирається саме восени, і воно буде лежати взимку. Перегнивання у цей час не йде дуже швидко", – пояснює спеціалістка відділу ЖКГ.

Технологію, яка виявиться найефективнішою, в подальшому застосовуватимуть для переробки понад 30 тис. кубічних метрів органічного сміття.

"Ми будемо відштовхуватися від кінцевого результату.

Припустимо, бурст, де компостування відбувається за допомогою біопрепаратів, завершує свій цикл на 30-му дні, а бурст, де йде аерація – на 45 дні. Раціональніше для міста буде бурс з біопрепаратами.

Різниця в часі не дуже велика, але затрат менше", розповідає технічний спеціаліст проєкту Ярослав Голіздра.

Технологію, яка виявиться найефективнішою, в подальшому застосовуватимуть для переробки понад 30 тис. кубічних метрів органічного сміття

Чому не можна просто висипати все на одну купку і залишити перегнивати?

Провідна експертка з питань управління відходами Тетяна Омеляненко вважає, що такий спосіб може спрацювати з невеликою кількістю відходів.

"Це можливо лише в умовах індивідуального компостування в приватних домогосподарствах для невеликого обсягу відходів, але процес триватиме значно довше", - пояснює Тетяна Омелялненко.

На її думку, найефективнішим способом компостування може бути аерація, яка також є частиною експерименту в Мереф’янській громаді.

Про те, як компостувати харчові відходи в місті, можна детально дізнатися за посиланням.

[BANNER1]

У громаді вже мають декілька варіантів, де можна буде використовувати утворений завдяки компостуванню перегній.

Для підживлення енергетичної верби

"У нас в планах – створення посадки енергетичної верби, яка щороку потребує добрив.

В рамках оцієї плантації ми будемо частинами зрізати.

І в нас є заклади освіти і культури, які опалюються твердим паливом", – розповідає Олена Броварник.

Для ремонту доріг

"Також в нас ведуться ремонтні роботи доріг, і цей грунт можна використовувати як підсипку для подушки", розповідає Ярослав Голіздра.

Для захоронення твердих побутових відходів

"Тверді відходи нікуди не зникають. Технічна підсипка буде необхідна для того, щоб захороняти відходи шарами", пояснює Голіздра.

Для досліджень школярів

"Ця тема була б дуже актуальна для написання роботи в Малій акаднмії наук", вважає Ярослав Голіздра.

В громаді хочуть залучити школярів до експерименту.

"Залежно від результатів переговорів із вчителем, можна вибрати певну тему.

Якщо це агрономія МАН, то було би чудово подивитися, як проростають рослини на перегної з відходів, наприклад, помідори, і потім здати їх на аналіз", – додає Голіздра.

Матеріал створено за підтримки Програми розвитку Організації Об‘єднаних Націй (ПРООН) в Україні. Думки, зауваження, висновки чи рекомендації, викладені в репортажі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ПРООН.

Катерина Хорощак, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як компостувати органічні відходи в місті: досвід і поради

Скільки сміття ви продукуєте за 7 днів. Вражаючі ФОТО

7 порад, які допоможуть зменшити кількість сміття після свят

Як боротися з паліями листя та запобігти масштабним пожежам: 5 лайфхаків від Конотопської громади

Штрафи за паління трави: як зробити довкілля чистішим і не посваритися з сусідами. Досвід активістів із Харківщини

Сортувати сміття можна навчитися у Telegram. Поради дасть бот

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні