Не риторичне запитання: чиє місце на кухні і кому не можна плакати?

За вікном ХХІ століття. Толерантність та людська свобода у самовираженні стоять поруч із базовими потребами, але, на жаль, жінки ще досі змушені активно акцентувати на необхідності гендерної рівності в суспільстві.

Здавалось, упереджене ставлення за статтю (і за будь-якою іншою ознакою) – риса незрілості та обмежених поглядів. Але й зараз, коли навіть відправлення ракети у космос стає достатньо звичним явищем, можна почути, що місце жінки на кухні.

Такі судження повертають нас до первісних людей, ще до початку когнітивної революції.

Коли чоловіки йшли на полювання, а жінки підтримували багаття і потім готували поїсти. Замисліться над цим фактом.

Стереотипи – це не ок

Стереотипи з самих витоків формуються на узагальненні певних характеристик. Зазвичай стереотипне мислення демонструє зверхнє ставлення до конкретної групи людей, закладаючи підґрунтя до дискримінації.

Ще є країни, де чоловік, стаючи батьком, не може оформити декретну відпустку. До недавна в Україні також діяли такі обмеження, і лише у 2021 році зміни в українське законодавство були внесені.

Жінкам важче досягти кар’єрних висот, коли вдома їм потрібно готувати, прибирати і сидіти з дітьми. І, на жаль, таке стереотипне виховання закладають дівчаткам з дитинства.

Питання кар’єрного росту або працевлаштування загалом для жінок не менш дискримінаційне. Відмова через ризик, що кандидатка жіночої статі в найближчому майбутньому завагітніє і народить дитину – не видається для роботодавців хорошою перспективою. Про це не говорять публічно, але точно згадують за закритими дверима.

За даними Державної служби статистики за 2019 рік, в Україні жінки керують приблизно 29% підприємствами, установами та організаціями. Розрив величезний і суттєво в бік зростання у 2021 році, переконана, він не змінився.

Стереотипи порушують ментальне здоров’я

Стереотипне мислення щодо когось є аб’юзивним. Надмірна фемінність і маскулінність стають токсичними і, за гірших обставин, викликають психічні розлади як серед жінок, так і чоловіків. Порушуючи ментальне здоров’я, яке так само важливо, як і фізичне.

До прикладу, упередження, що чоловіки не повинні плакати і взагалі показувати емоційність, сприяє придушенню цих емоцій.

Людина закривається в собі, почувається невпевнено і відчуває складнощі в стосунках. В особливо тяжких ситуаціях це може перерости в панічні атаки і навіть самогубства.

Згідно з дослідженнями Американського фонду запобігання самогубствам, кількість самогубств у США серед чоловіків приблизно в 4 рази більша, ніж у жінок. Ці цифри страшні, адже за ними – людські життя, яких більше немає. Проте стереотипи залишаються.

Стереотипи породжують дискримінацію та підсилюють розкол суспільства за відмінностями. Про них не можна мовчати і тим більше – замовчувати.

Фото: EdZbarzhyvetsky/Depositphotos

На рівні права і можливості та адекватне ставлення заслуговує кожна людина, без винятків. Місце на кухні – в того, хто любить готувати, а плакати можна всім.

Жити установками тисячолітньої давнини неможливо у сучасному світі

Жінки не мали, не мають і, впевнена, не будуть мати на меті забрати те, що є у чоловіків. Жінки прагнуть мати стільки ж прав та можливостей, як і чоловіки. Не більше, а стільки ж. Не замість, а разом. Не боротись, а посилювати один одного.

Важливо розуміти, що боротьба за рівні права – це не боротьба проти чоловіків. Коли ми говоримо про гендерну рівність, йдеться про рівні можливості.

Роль чоловіка і жінки перестала збігатися з колись актуальними "добувачем" та "берегинею вогнища" вже декілька століть тому.

Сьогодні ми живемо в час, коли говорити про рівність стало можливим. Це дає більшу свободу жінкам вчитися, самореалізуватися, шукати себе та вступати у нові відносини. Навіть розвиток медичних технологій створює для жінок умови народжувати пізніше та жити довше.

Жінка письменниця і чоловік письменник конкурують між собою не статтю, а талантом. Смачно приготована вечеря не ознака, що її приготувала саме жінка. А активна роль батька у вихованні дитини рівнозначно важлива до ролі матері.

Світ змінився і для чоловіків, і для жінок. І ті, й інші шукають нові шляхи самореалізації та свої нові ідентичності, спростовуючи існуючі стереотипи.

Тетяна Рамус, громадська діячка, мисткиня, Посол Доброї волі Міжнародного громадського руху проти насильства "Біла стрічка/White ribbon", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Невидимі у 50+: як співіснують ейджизм та вікова краса жінок

"Це Олінька, прикраса бізнесу". Як це – хворіти на мізогінію?

Жінки vs вимоги суспільства: чесні спостереження художниці. КОМІКС

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.