Ми – не мистецька тусовка. Як працює Львівський муніципальний мистецький центр

667
6 січня 2022

Що буде, якщо переконати меценатів, що українська культура – це не лише Шевченко, а звіти можуть бути без віночків та вишиваних рушничків?

Чи реально говорити про "квір" за підтримки міського бюджету та як зробити комунальну мистецьку установу популярною в час карантину?

Львівський міський муніципальний центр відкрився 19 жовтня 2020 року. Цьому передувало два роки перемовин між ініціативною групою львівських митців та міською радою.

Наполегливим митцям знадобилося два роки для того, щоб відкрити перший в Україні комунальний мистецький центр: рік на пошук вдалого приміщення і ще рік для того, щоб навести там лад

Обдерта неоготика, пандус-мама та балерини зі смітника: Муніципальний мистецький центр Львова у деталях

Ми – не мистецька тусовка

Львівський муніципальний мистецький центр не є мистецькою тусовкою. Це простір для можливостей, місце для культурного дозвілля та перегляду виставок, самопрезентації художників, артистів та реалізації проєктів неформальної освіти. Зрештою, це місце для та елементарного людського релаксу. 

Саме в цьому є його відмінність. Муніципальний мистецький центр не намагається увібрати в себе єдину функцію. Ми не кажемо, що займаємось, до прикладу,  виключно політичним мистецтвом, а всі інші не мають сюди входу.

Це комунальна установа, що фінансується за кошти містян. Тому кожна людина, яка має стосунок до мистецтва, може сюди зайти, подивитись актуальну виставку та поспілкуватись.

Я б також не говорила, що у Львові є середовище чи "тусовка", що причетна до культури. Це застарілий термін.

Львівський муніципальний мистецький центр – це універсальний простір як для тих, хто присвятив себе мистецтву, так і для тих, хто є юристом чи айтішницею. Ми пропонуємо кожному та кожній можливість випити доброї кави за розмовою про культуру.

 Львівський муніципальний мистецький центр 

Про "Третю кімнату" і секрет успіху муніципального мистецького центру

Мені подобається, коли нас називають третьою кімнатою. Цей термін має британську етимологію. Так називають бар, у який зазвичай заходиш перед роботою.

Місце релаксу та переходу від робочого стану у стан відпочинку. Воно соціалізує та спонукає включатись в активні процеси оточення. У нашій третій кімнаті можна поговорити про вирішення культурологічних аспектів, поспілкуватись, взяти участь у лекціях та отримати багато іншого досвіду. 

Загалом ми прийняли понад 20 виставок та приблизно 120 тисяч відвідувачів у 2021. Окрім мистецьких, обговорювали теми квіру, фемінізму, раку, тоталітарної історії, тимчасово окупованих територій, активізму, післявоєнного синдрому, співпраць кросжанрових та міжнародних. Тоді була відкрита тераса і до нас приходили по затишок, який ми могли створити.

Секрет популярності в тому, що в нас його немає. Ми не робили нічого спеціально, щоб побороти карантинну хандру.

Приміщення маленьке, тож ми обмежені в кількості відвідувачів. Ми обрали для себе стратегію постійної підтримки міста та навколо-культурних подій. Тому працюємо на Новий рік та Різдво, тому наші двері відчинені з десятої ранку по дев’яту вечера.

 "Ми обрали для себе стратегію постійної підтримки міста та навколо-культурних подій"

Про що говорили в муніципальному центрі в 2021?

За останній рік теми були максимально різні. Вийшло так, що питання, які ми підіймали, були прив’язані до актуальних соціальних сфер та політичної повістки.

Взагалі мова мистецтва є галантним інструментом для вирішення неоднозначних дискусій. Це значно цікавіше за буквальну інформаційну повістку. Довкола мистецтва ми створюємо обговорення, розповідаємо та даємо інформацію.

Виставка Яна Бачинського "Перший львівський квір" була дуже потужною. Особливо тішить, що такою вона була в останню чергу через її провокативність.

Там лише назва пророкувала, натомість контент був дуже психотерапевтичним. Ми зробили своєрідну сповідь про насильство та травму.

Саме такі виставки допомагають розповідати про багатогранність життєвих ситуацій та спонукають нас сумніватись у однозначності наших рішень. У Львові про це розповідати дуже важливо, тому ми хочемо продовжувати та розвивати цю тему. 

Хочемо запросити шкільних психологів і зробити для них лекцію про те, як говорити з дітьми про квір. Сьогодні на це є запит, адже зумери значно раніше за нас шукають свого визначення і було б чудово запропонувати їм якісне менторство в цьому процесі.

На жаль, у Львові ця тема не є пріоритетною для соціальних служб. Але ми можемо і хочемо говорити про складні теми, нас це аж ніяк не лякає.

 "Хочемо запросити шкільних психологів і зробити для них лекцію про те, як говорити з дітьми про квір"

Хто має ініціювати складні дискусії в суспільстві?

Це цікаве питання. Оскільки я вже почали цю тему, то я б хотіла окремо  розглянути парадокс про те, що львівська влада підтримує обговорення про квір спільноту, – середовище  ЛГБТК+ людей, що не є гетеросексуальними або цисгендерними. 

Я кажу про парадокс, але мені щиро хочеться жити в суспільстві, де це питання не буде парадоксальним. Бо чому мало б бути інакше?

Чому влада має закривати очі на те, що люди є різними і це треба проговорювати? Ми добре знаємо, що саме замовчування приводить до травм чи всякого роду булінгів. Власне місцева влада мала б ініціювати обговорення схожих питань. 

Звісно, це завжди буде політично непопулярним рішенням. І умовна "права партія" матиме там простір для спекуляцій. На жаль, це частина порядку денного. Але, це аж ніяк не є причиною ховати голови в пісок. 

Ми можемо говорити про складне через інструмент культури. Це стане м’яким та ефективним шляхом до створення безпечного та відкритого суспільства.

Ми приймали гостей з Києва, Харкова та Одеси. Святослав Вакарчук грав у нас на роялі, а на розмову завітав Артем Албул, відомий youtube-блогер "Клятий раціоналіст", який розвінчує міфи, опираючись на науку та просто пояснює складні речі. 

Зараз запрошуємо на виставку "Іскри" Вікторії Войциховської, де показуємо іскри інформації про війну, що долітають до мирної частини континенту.

Це не просто виставка – це мистецьке дослідження, яке дає можливість через фотографії, відео та розповіді молодих людей, які пішли на фронт, під іншим кутом подивитись на війну.

 "Ми можемо говорити про складне через інструмент культури. Це стане м’яким та ефективним шляхом до створення безпечного та відкритого суспільства"

Як відкрити муніципальний центр?

Дуже багато коштів влада виділяє на розвиток міст областей та регіонів. Важливо зрозуміти, хто ці люди, і зловити той момент, коли вони матимуть потребу віддати частину на ще одного Шевченка.

А далі – запропонувати їм витратитись цього разу не на звіт з віночками та вишиваними рушниками, а розповісти, як ці кошти можуть обслуговувати культурний запит іншої частини суспільства. 

Я відкрита до консультацій для ініціативних груп, які б хотіли створити в себе схоже середовище, адже, на власному досвіді знаю, як важко робити все без попереднього досвіду. Прийму всіх в арт центрі і організую брейнштормінг, був би запит.

Мистецтво у 2022

Мистецтво має важливий внесок у розвиток критичного мислення і боротьби з дезінформацією. Сьогодні в часи війни та пандемії це потрібно нам, як ніколи раніше.

Арт-центр став місцем, де показують рівень естетики та виконання дизайну, глибину виставок, обговорюють ідеї й надихаються ними. Так народжуються нові проєкти та колаборації. 

Тепер головне, щоб цей рух у культурі не лише продовжувався у нас, а й  поширився по всій країні. І ми готові поділитися своїм досвідом знаннями.

Ляна Мицько, директорка Львівського муніципального мистецького центру, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Усі фото надані Львівським міським муніципальним центром 

Вас також може зацікавити:

Виставковий простір "Джерело": мистецтво, яке говорить про місто

Між минулим і майбутнім: як фестиваль високого мистецтва переосмислює поняття давнього та сучасного

Мистецтво на карантині: люди комічно відтворюють відомі картини. ФОТО

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua