Чому не у всіх українців буде ПТСР

Чому не у всіх українців буде ПТСР

Травма – це будь-яка інтенсивна негативна подія, яка мала потенціал прямо чи опосередковано загрожувати життю чи безпеці людини.

Тривога – емоція, яка покликана координувати ресурси організму для відповіді на небезпеку. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – психічний та поведінковий розлад, який виникає внаслідок травматичного досвіду та є порушенням адаптації психіки.

Припустимо, що в дитинстві батьки попросили вас зайти у підвал за консервацією, а там на вас впав павук. Для більшості дітей це стане просто моторошною ситуацією, яка не матиме подальших наслідків.

Лише незначна частина матиме "легку травму" після такої ситуації. Вона може сформувати арахнофобію – страх павуків, або страх підвалів. У подальшому житті ті, хто матиме фобію, будуть відчувати страх та тривогу при контакті з павуками або/та з підвальними приміщеннями.

Посттравматичний стресовий розлад при таких подіях неможливий. Однак, якби він і сформувався, то такій людині снилися б жахи про павуків та підвали. Вона б гостро реагувала на будь-які прохання батьків, бо кожне з них асоціювалась б з тим, що призвело до "травми".

РЕКЛАМА:

Самих батьків така б людина вважала зрадниками, які не захистили її. Вона б боялась і дуже злилась від однієї згадки про павуків та підвали, вважала б світ небезпечним.

Страшна, потенційно травматична подія відрізняється від психологічної травми та посттравматичного стресового розладу рівнем адаптації до нормального життя після такої події.

Не у всіх людей, які зазнали травматичних подій, буде ПТСР.

З опитаних 5692 людей 82,7% відсотка зазнали важких і потенційно травматичних подій і з них лише у 8,3% людей діагностували ПТСР упродовж життя. Ще одне дослідження показує, що 65% пацієнтів клініки первинної медичної допомоги повідомили про випадки негативного впливу важких, потенційно травмуючих подій. Лише у 12% з них розвинувся ПТСР.

З 2064 учасників дослідження віком 18 років було виявлено, що 642 (31,1%) мали хоча б одну травматичну подію у своєму житті, з них 160 (7,8%) мали симптоми посттравматичного стресового розладу.

Ризик розвитку ПТСР за різними даними вищий у ветеранів бойових дій. Американське дослідження свідчить, що у майже 13% ветеранів США було виявлено ПТСР.

При цьому 87% ветеранів повідомляли про досвід щонайменше однієї травматичної події. Тим часом серед усього населення США посттравматичний розлад протягом життя мають 6,8% людей.

Ще одне американське дослідження виявило ПТСР у 15 % чоловіків-учасників бойових дій. Серед жінок-учасниць боцових дій таких було 8,5%. Серед тих, что брав участь у високоінтенсивних боях, ПТСР відзначали у 35,8 % чоловіків та 17,5 % жінок.

Упродовж життя цей показник серед чоловіків та жінок становив 30,9 % та 26,9 % відповідно. Тобто, незалежно від інтенсивності бойових дій, кожен третій-четвертий військовий стикався з ПТСР.
Згідно з українським дослідженням? серед військових-учасників бойових дій та медичного персоналу, який першим надавав допомогу пораненим бійцям, клінічно значимі симптоми ПТСР мали 20% обстежуваних.

Які ж основні симптоми ПТСР?

  • нав’язливі думки, спогади, флешбеки та сни про травматичні події;
  • уникнення того, що може нагадувати чи пов’язано з травматичними подіями;
  • негативні переконання про світ, оточуючих чи себе, негативні зміни настрою;
  • агресивність, розгальмована поведінка, реактивність, готовність до небезпеки у різних проявах.

Які травми можуть призвести до ПТСР?

Сексуальне насильство. Поширеність ПТСР серед постраждалих від сексуального насильства складає 12,3%.

Серед жінок, які мали посттравматичний стресовий розлад, 32% були зґвалтовані, а 31% зазнали інших форм сексуального насильства.

Масове переміщення внаслідок конфліктів та війни. 30,6% біженців мають ознаки ПТСР.

Бойові дії. ПТСР, що виникає після бойового поранення, сильно корелює з характером і тяжкістю черепно-мозкової травми. Дослідження солдат з бойовими пораненнями свідчить, що посттравматичний розлад через місяць після поранення мали 4,2%, а через 4 місяці – 12,2% військових.

Фізичні травми. Фізичні ушкодження, сильний фізичний біль та страх смерті є факторами, які можуть викликати та сформувати ПТСР серед людей, які зазнали фізичних ушкоджень під час автокатастроф чи інших надзвичайних ситуацій.

Захворювання. Все більше досліджень показують, що серйозні фізичні захворювання пов’язані з ПТСР. Національні дослідження у США показали, що 6,5% ПТСР були викликані медичними захворюваннями.

Дитяча травма. Окремо виділяють травми, які стались у дитячому віці, адже люди, які зазнали травматичних подій у дитинстві, як правило, мають складніший перебіг ПТСР у майбутньому.

Як же лікують ПТСР?

За різними даними, від 80% до 50% людей з ПТСР не отримують лікування. Однак, інші дані свідчать про те, що 2/3 людей з ПТСР можуть одужати самостійно, без терапевтичного лікування.

Протоколи лікування Американської психологічної асоціації наполегливо радять 4 види втручань, усі з яких є варіантами когнітивно-поведінкової терапії (КПТ): безпосередньо травмо-фокусована КПТ, когнітивно-процесуальна терапія, когнітивна терапія та пролонгована експозиція.

Додатково рекомендують:

  • короткотривалу еклектичну психотерапію, яка поєднує елементи когнітивно-поведінкової терапії з психодинамічним підходом;
  • десенсибілізацію та опрацювання травм рухом очей (EMDR);
  • наративну експозиційну терапію.

Також, залежно від перебігу та симптоматики, рекомендують фармакотерапію з чотирьох препаратів на вибір: сертралін, пароксетин, флуоксетин і венлафаксин. Ефективними також можуть бути деякі антидепресанти (SSRI та SNRI).

Артем Осипян, психолог, координатор з розробки законодавства у сфері психічного здоров’я проєкту "Психічне здоров’я для України", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Війна вбила морально? Дізнайтесь, чи немає у вас симптомів ПТСР

Як зібратися докупи, позбутися синдрому "все пропало" та не зламатися в кризовий час. Поради психотерапевток

Накриває? Дієві заспокійливі, ефект плацебо та інші методи, як не з'їхати з глузду під час війни

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.

Реклама:

Головне сьогодні