Як має відбуватися екологічне відновлення України за підтримки міжнародної спільноти

Масові жахливі руйнування та знищення продовжують відбуватись під час російської військової агресії в Україні.

Російські атаки руйнують житлові будівлі, школи, лікарні, енергетичну і водну інфраструктуру, заводи і підприємства, лісові, степові, водні та морські екосистеми. Безвідповідальні і безрозсудні дії на АЕС становлять величезний ризик і шкоду як для людей, так і для природного середовища.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, одна третина українських лісів постраждала від війни; 20% природоохоронних територій України зазнали шкідливого впливу; 35% біорізноманіття Європи, яким володіє Україна, знаходиться під загрозою; Росія окупувала 740 українських родовищ; приблизно 30% території України забруднені вибухонебезпечними залишками війни; викиди парникових газів внаслідок війни становлять щонайменше 33 млн тон СО2 екв.

Про це я вже зазначала у попередній статті "РФ має відповісти та виплатити компенсацію Україні за злочини проти довкілля".

Вночі 6 червня Росія підірвала дамбу Каховської ГЕС, чим спричинила масштабні затоплення міст та територій. Це був черговий акт екоциду Російської Федерації.

Внаслідок злочинних дій агресора зазнали шкоди цілі екосистеми, було порушено середовища існування та можлива загибель диких, свійських та домашніх тварин, зазнали забруднення води Дніпра і Чорного моря, порушено водопостачання, без доступу до питної води залишилась частина населення, ймовірним є заболочення осушених земель і зміна кліматичного режиму регіону.

Можливе утворення нової пустелі в результаті відкриття піщаного дна із супутніми кліматичними наслідками, такими як зменшення опадів, поява пилових бур, а також загальний підйом температури у регіоні, що створить ризик посухи на полях центру і півдня України.

Розслідування воєнних злочинів проводяться і будуть проводитися з метою притягнення винних до відповідальності. Проте менше міжнародної уваги було приділено діям з масовим, довгостроковим і серйозним впливом на довкілля.

На жаль, екологічні злочини ще не описані як масові звірства, довкілля все ще залишається "тихою" жертвою і шкода зображується як "повільне насильство".

Які кроки робить держава задля подолання негативних екологічних наслідків?

Україна – одна з небагатьох країн світу, яка включила "екоцид" до Кримінального кодексу, і як держава взяла на себе ініціативу покласти край безкарності масштабної екологічної злочинності.

На сьогодні офіційно зареєстровано понад 1000 фактів атак, які безпосередньо завдали шкоди довкіллю. Генеральна прокуратура України здійснює процесуальний контроль у 12 кримінальних провадженнях за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид).

Генеральна прокуратура, міністерства, науковці, природоохоронці та юристи вкладають багато зусиль у масштабні розслідування завданої шкоди.

Яка міжнародна підтримка необхідна для визнання екоциду?

Для зміцнення цієї роботи потрібна велика міжнародна підтримка. Міжнародний кримінальний суд (МКС) з юрисдикцією в Україні відіграє важливу роль.

У Римському статуті міститься положення про воєнні злочини, яке конкретно захищає природне середовище – стаття 8 (2) (b) (iv). Настав час визначити пріоритет таких справ відповідно до документа Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду – Політика відбору та визначення пріоритетності справ від 2016 року.

Створюється новий механізм для притягнення Росії до відповідальності за злочини агресії. Оскільки Росія не є стороною Римського статуту Міжнародного кримінального Суду, спроба притягнути їх за злочин агресії виявиться важким, або навіть неможливим завданням. Тому потрібен Спеціальний трибунал, щоб судити Росію за цей злочин. Ця нова організація повинна визнавати екоцид як одне з основних злочинів, скоєних Росією, на чому постійно наполягає й Україна.

Які кроки необхідно зробити для відновлення України?

Росія має заплатити за відновлення України як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Місцеві органи влади потребуватимуть підтримки, щоб планувати екологічно стійке відновлення таким чином, щоб зменшити залежність від викопного палива та скоротити шкідливе забруднення, відповідним чином використовуючи можливості для відновлюваної енергетики, енергоефективності та сучасних технологічних рішень.

Деякі території потрібно буде зберегти, щоб природа могла відновитися, у той час, як іншими потрібно буде активно керувати. Наприклад, якщо пожежа знищить ділянку старовікового лісу, для повернення цієї місцевості до природного стану знадобиться понад сто років.

Однією з найбільших проблем є екосистеми Чорного та Азовського морів, де науковці фіксують дані про зміну шляхів міграції тварин та загибель величезної кількості китоподібних. Чи повернуться вони на довоєнні території і чи відновляться популяції мігруючих тварин, ми не знаємо. Причому деякі ендемічні види, які є лише на півдні України, можуть бути втрачені назавжди. Якщо ми втратимо ці види, це буде втрата не тільки для України, але і для всієї планети.

Отже, припинення безкарності за екоцид в Україні – це не просто справа України. Це сильний сигнал про те, що завдання серйозної шкоди довкіллю неприпустиме в будь-якій зоні бойових дій. Якщо нам це вдасться зараз, то це був би поворотний момент для міжнародного екологічного права.

Юлія Овчинникова, народний депутат України, голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики та природокористування, член Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), кандидат біологічних наук з екології, член Міжнародного парламентського альянсу за визнання екоциду.

Саймон Холмстрем, депутат парламенту Аландських островів (Фінляндія), делегат Північної Ради, делегат на різних міжнародних конференціях, таких як Асамблея держав-учасниць ЄРЦ та екологічні саміти ООН, член Міжнародного парламентського альянсу за визнання екоциду.

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.