Університет не має бути "фабрикою": які зміни чекають на студентів

Що ми, українці, зрозуміли під час війни? Те, що ми є антикрихким, стійким суспільством. Децентралізовані, автономні, тісно горизонтально пов’язані – це про нас. Саме завдяки цим особливостям українці змогли встояти в перші, найважчі місяці повномасштабного вторгнення.

У той час, коли наші воїни боронять нашу землю, ми маємо зробити все від нас залежне, щоб вони повернулися у хоч трохи змінену, кращу країну. Країну, яка орієнтується не на ієрархічні, а більше на горизонтальні зв’язки. Повернулися до освіти, яка є максимально дружньою до здобувача, яка допомагає його кристалізації як активного громадянина, здатного планувати власне життя і самостійно ухвалювати важливі рішення.

21 листопада Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті".

Цей законопроєкт є одним з елементів удосконалення системи вищої освіти, яке передбачає потужне посилення суб’єктності студента. Адже університет має бути не "фабрикою", де механічно дають стандартні знання, а справжньою спільнотою, живим середовищем, у якому людина ефективно розвивається.

Після ухвалення цього законопроєкту студенти зможуть гнучкіше керувати своїми освітніми траєкторіями, а заклади вищої освіти матимуть більше свободи в організації навчання.

Навчатися у власному темпі

Нині студенти мають дозоване, чітко визначене річне навантаження в 60 кредитів ЄКТС (Європейська кредитно трансферна-накопичувальна система). Законопроєкт передбачає, що студенти зможуть вільно розподіляти своє навчальне навантаження в межах від 30 до 80 кредитів ЄКТС на рік. Тобто вони матимуть можливість самостійно встановити комфортний баланс між навчанням, відпочинком чи роботою.

Для нерегульованих спеціальностей (це ті, які не входять до затвердженого Міністерством освіти і науки України переліку з 28 регульованих спеціальностей) планується надати більше свободи у виборі дисциплін.

Мінімальний показник вибірковості становитиме 25%, але за певних умов заклади зможуть збільшити вибірковість навіть до 50%. Тож абітурієнтам, для яких важливо якомога вільніше формувати власну освітню траєкторію, варто звернути увагу саме на нерегульовані спеціальності.

Ми в МОН переконані, що вища освіта має бути максимально орієнтованою на студента: його освітні запити та потреби, комфортні умови навчання, можливість самореалізовуватися. Відтак обрання вибіркових курсів має бути справою студента, а не впровадженням "добровільно-примусових" рішень у ЗВО.

Водночас визначені норми навантаження на викладача мають залишатися, адже вони безпосередньо пов’язані з фінансуванням. Тобто якщо на вибірковий курс запишеться лише одна людина, ЗВО не зможе організувати його викладання. Тож до формування вибіркових курсів варто поставитися відповідально – і адміністрації ЗВО, і студентам.

Вибіркові курси мають бути актуальними та орієнтуватися на сучасні запити здобувачів освіти, а студенти мають обирати відповідально та враховувати те, які вибіркові курси обирають їхні однокурсники. Варто пам’ятати: що більший заклад, то більше вибору дисциплін для студентів. Це – один з важливих факторів, яким керується МОН під час модернізації мережі ЗВО.

Менше вибору буде в тих, хто обере навчання за регульованими спеціальностями – вибірковий компонент для них планується зменшити до 10%. Більш жорсткі вимоги для регульованих спеціальностей необхідні, щоби дотримуватися стандартів вищої освіти в підготовленні фахівців для особливо відповідальної роботи, – щоби здобувачі освіти гарантовано набули конкретних професійних компетентностей. Ідеться, зокрема, про атомну енергетику, медицину, військову службу, правничу сферу. До речі, юридичні професії віднесено до регульованих у більшості країн ЄС.

Убезпечитися від поквапно ухваленого рішення

Законопроєкт також передбачає впровадження міждисциплінарних програм. Це означає, що студенти зможуть вступити спочатку на певну галузь, а після проходження 60–120 кредитів ЄКТС – обрати в її межах спеціальність. Це дасть змогу під час навчання більше дізнатися про спеціальності, співвіднести з ними власні здібності та очікування – і обрати дійсно "свій" напрям для подальшого розвитку. Проте це лише опція, а не необхідність: усі, хто вирішать вступати на спеціальність за конкретною освітньою програмою, а не на галузь, зможуть це зробити.

Щоб забезпечити якість освітніх послуг та зберегти межі засвоєння нового матеріалу, вводиться регулювання обсягу аудиторних занять: не менше 10 годин (з 30) для бакалаврів і не менше 8 годин (з 30) для магістрів у одному кредиті ЄКТС. Студенти матимуть визначену кількість годин на роботу з викладачем – у лекційному або практичному форматах.

Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Реклама:

Головне сьогодні