"Наших" більше: більшість українців підтримують ідею донорства органів
Почну з хорошої новини. Нещодавно у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. О.О. Шалімова лікарі на чолі із Олегом Котенком пересадили донорську печінку.
Це була родинна трансплантація і ще одне врятоване життя.
 |
Хтось скаже: "І що з того? операція хоч і складна, але ж не унікальна!".
Попри те, що операція стала 176 такою у закладі, вона особлива – бо перша цьогоріч. Нагадаю, від 1 січня 2019 року, в зв’язку із вступом у дію нового закону про трансплантацію, в Україні зупинилися навіть родинні операції з пересадження.
Чимало зусиль довелося докласти, аби це виправити, аж до ухвалення змін до чинного закону.
Увесь той час, а це кілька місяців, трансплантологи змушені були відмовляти пацієнтам у життєвонеобхідних операціях.
Відтак, першу у цьому році нирку пересадили у квітні, а печінку – лише зараз.
Операція минула успішно і це найкраще свідчення того, що в нашій країні є лікарі, які хочуть і вміють рятувати людей. Їм бракує хіба можливостей.
За потреби у 2000 трансплантацій нирок і 1500 печінок, в Україні було пересаджено 129 органів.
Завдання ж, яке перед собою ставить МОЗ: за три роки щонайменше подвоїти їхню кількість – через перехресне та посмертне донорство.
 |
Та якщо налагодження дієвої системи трансплантації, що включає в себе і забезпечення обладнанням, і створення реєстрів – завдання міністерства, то наповнення тих реєстрів, а відповідно і можливість у майбутньому проведення операцій – напряму залежить від кожного з нас.
Адже органи у разі смерті вилучати можна буде у тих, хто за життя висловить на це згоду. Така змога у кожного з нас з’явитися має уже протягом цього року.
І саме у цьому контексті неабияк тішать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг".
У травні шляхом особистого інтерв`ю (face-to-face) вони опитали 2200 респондентів по всій Україні на тему оцінки медичної сфери.
Одним з питань було те, що підтримують наші люди ухвалення закону про трансплантацію. І майже 63% українців відповіли – "так", 28% - "ні" і 9% визначитися не змогли.
 |
Оскільки більшість українців навіть не підозрюють, що як родинне так і посмертне донорство в нашій країні узаконене ще з 1999 року, то, наважуся припустити, ухвалення змін до закону люди сприймають саме як дозвіл на проведення трансплантації. І в цьому контексті цифра 63% дуже надихає.
А от портрет середньостатистичного українця, який підтримує ідею донорства органів, згідно опитування такий: мешканець столиці віком до 35 років і хорошим доходом.
- киянин чи киянка - 69%
- вік від 18-35 років - 72%
- дохід від 10 тис.грн - 81%
 |
На питання "Чи готові Ви у разі смерті за потреби стати донором органів?" українці відповідали у жовтні. Тоді результати всеукраїнського дослідження громадської думки компанією UkrainianSociologyService показало:
31,3% українців згодні заповісти свої органи задля спасіння інших людей
48,5% – ідею донорства не підтримують
20,2% визначитися із відповіддю не змоги.
Усього опитано тоді було 1205 респондентів.
Враховуючи те, що ніякої соціальної реклами донорства в Україні поки немає, результати обох опитувань, як на мене, пречудові.
Тепер головне якомога швидше забезпечити тим, хто згоден заповісти свої органи, просту і зрозумілу можливість це зробити.
Ірина Заславець, журналістка, засновниця ГО "Всеукраїнська платформа донорства "iDonor", для УП.Життя
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.
Титульне фото: Depositphotos