ЗНО під час карантину. Досвід інших країн та перспективи
Сьогодні, 24 березня, – останній день реєстрації на ЗНО.
За розкладом перше ЗНО – з математики – має відбутись 21 травня. А результати мають бути оголошені до 24 червня.
Чи реалістичним є такий план на сьогодні?
Робити прогноз у поточних умовах – невдячна справа, але я ризикну припустити, що зсуви у плані проведення ЗНО і вступної кампанії є вірогідними.
Організація ЗНО – це вкрай складний процес, у якому задіяні десятки тисяч учнів, тисячі вчителів та викладачів, Український центр оцінювання якості освіти, служба спецзв’язку, поліція, органи влади різних рівнів.
Вибудувані більш як за 10 років процеси – забезпечують справедливість оцінювання для абітурієнтів на шляху до університетів.
Зараз ці процеси опинились перед загрозою – через коронавірус.
Нині не можливо спланувати точні дати проведення ЗНО, бо ж ніхто не може точно сказати, коли буде відновлений навчальний процес та зняті інші обмеження, які діють зараз.
Не менш актуальним є також питання про те, яким чином забезпечити належний рівень підготовки зі ЗНО за умов, коли школи дуже по-різному підійшли до організації навчального процесу під час карантину.
Деякі навчальні заклади та/або вчителі – активно працюють з учнями, дають їм завдання, проводять уроки у форматі відео-конференцій та іншими способами намагаються допомогти учням підготуватись до іспитів.
Але, на жаль, чимало шкіл та/або вчителів діють інакше: у кращому випадку – задали перелік завдань для виконання вдома, у гіршому випадку – не зробили навіть цього.
На щастя, за останніх кілька років з’явилось чимало онлайн-ресурсів, спрямованих на те, щоб допомогти абітурієнтам підготуватись до ЗНО.
Проте не в усіх дітей вдома є комп’ютер з якісним інтернетом, щоб повною мірою скористатись доступними ресурсами.
Україна – не єдина країна, яка зіткнулась з подібними проблемами.
За даними ЮНЕСКО, заходи щодо протидії коронавірусу вплинули на 72,9% від загального числа учнів та студентів.
У більшості країн – закриті школи та університети на національному рівні або ж на рівні окремих регіонів.
| У більшості країн закриті школи та університети |
Немає жодної системи освіти, котра була б готова до таких викликів. Тому готових рішень щодо того, як проводити вступну кампанію в умовах карантинних заходів, – наразі немає.
Та й їх і не може бути, адже і системи вступу, і системи організації навчання – дуже відрізняються між собою.
Тому некоректно бездумно переймати чужий досвід, проте варто оцінити засадничі підходи до організації вступної кампанії – у ситуації пандемії.
Що роблять інші країни?
У США ключові іспити, необхідні для вступу, поки що переносяться на пізніший термін.
ACT перенесли з 4 квітня на 13 червня.
SAT скасували іспити у березні та травні, й обіцяють повідомити нові дати пізніше.
При цьому, окремі штати та університети вже оголосили, що іспити ACT та/або SAT не будуть обов’язковими для вступу.
У Нідерландах Асоціація університетів та Міністерство освіти, культури та науки узгодили спільні принципи реагування на коронавірус, котрі передбачають можливість подовження термінів складання іспитів для студентів, а також – перенесення терміну зарахування на університетські програми з 1 травня на 1 червня.
Французьке міністерство освіти відтермінувало на три тижні національні іспити, заплановані на 5 квітня.
Календар вступної кампанії поки що лишається незмінним і має завершитись 17 липня.
Проте вступників просять слідкувати за подальшими повідомленнями, оскільки можуть бути зміни у календарі.
У Великій Британії уряд прийняв рішення не проводити національні іспити, а оцінки, які потрібні для вступу до університетів, будуть виставлятись за поточну роботу під час навчального року.
Водночас, деякі країни, де іспити заплановані дещо пізніше, поки що вичікують. Так, у Фінляндії поки що іспити, планують проводити відповідно до графіку – у другій половині травня.
Переносяться також і міжнародні іспити – GMAT, TOEFL, IELTS, GRE. Ці іспити важливі для вступу іноземних студентів, а також для вступу в окремі заклади, як то бізнес-школи.
У результаті – пандемія впливає не тільки на внутрішні системи вступу, але й на міжнародну академічну мобільність.
Як діяти в Україні?
На фоні невизначеності щодо термінів завершення карантину – дедалі частіше у соціальних мережах обговорюють можливість скасування ЗНО у цьому році взагалі, і натомість – проводити вступні іспити.
Аргументи на користь цього дещо дивні: іспити будуть легшими і за умов, коли учні пропускають велику частину навчального року – до іспитів буде легше підготуватись.
Звісно, насправді це не так, адже також іспити мають проводитись на шкільною програмою. У цьому різниці не буде. Відмінність буде в іншому – у можливості "домовитись" про легший іспит.
Окрім того треба зважити, що проведення вступних іспитів означає, що студентам треба буде їхати в інші міста, задля того, щоб скласти іспити у різних університетах.
При цьому, реалістично вони не зможуть подати документи і скласти іспити більше як у двох університетах.
А чинні умови вступу за результатами ЗНО – дозволяють подати до 5 заяв. Тобто, якщо переходити на вступні іспити – то шанси на вступ будуть меншими.
Перейняти британський досвід та використати для вступу шкільні оцінки – так само вкрай невдалий варіант.
Навіть якщо не брати до уваги корупцію – у різних школах настільки по-різному підходять до оцінювання учнів, то порівнювати ці результати буде неможливо.
У результаті у виграші опиняться ті абітурієнти, чиї батьки куплять їм кращий атестат, або ж випускники тих шкіл, де високі оцінки виставляють за посередній рівень досягнень.
Тому ЗНО точно має бути, але треба бути готовими до того, що графік буде дещо зміщуватись.
При чому важливо зараз отримати чітку комунікацію від МОН та УЦОЯО з описом варіантів графіку складання ЗНО в залежності від дати завершення карантинних заходів.
Щоб абітурієнти не чекали щоразу новин від МОН, який – за відсутності керівника – поки повільно реагує на зовнішні виклики.
📌 ЗНО з історії України: аналіз, лайфхаки та поради експертів
📌 ЗНО з математики: підготовка, типові помилки та поради експертів
📌 ЗНО з української мови та літератури: підготовка, онлайн ресурси, лайфхаки від експертів
Цей варіант зараз видається найлогічнішим. Він – дуже складний з організаційної точки зору, проте він можливий – за умов чіткої координації зусиль з усіх сторін.
Так, він не дуже зручний для вступників, адже є ймовірність, що дати будуть кілька разів змінюватись.
Проте що важливо при цьому пам’ятати – що цей варіант дає їм найкращий шанс на справедливий вступ і найкраще захищає їх права. Адже всі будуть в однакових умовах.
Окремої уваги вартує питання абітурієнтів з окупованих територій. Зараз вони не можуть навіть виїхати з місць проживання – через закриття пунктів пропуску. А без цього – їх наврядчи можливо зарахувати до університету.
І цим питанням треба займатись вже зараз – тут точно не треба чекати завершення карантину.
За будь-яких обставин, первинними мають бути інтереси людини.
У першу чергу – захист його/її здоров’я та життя. Саме для цього запроваджені карантинні заходи.
А у контексті вступу – нам важливо зберегти відчуття справедливості та однакових правил гри для всіх. І ЗНО – єдиний інструмент для цього.
Інна Совсун, народна депутатка України, ексзаступниця міністра освіти та науки України, спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити:
ЗНО-2020: види завдань, критерії оцінювання та час виконання
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.