Уроки COVID-19: сім завдань для керівників лікарень

У час коли уряд послаблює карантин, медикам розслаблятися не варто. 

Лікарі мають продовжувати рятувати здоров’я і життя пацієнтів з COVID-19.

А управлінці лікарень — терміново виправляти помилки, які яскраво підсвітив коронавірус за останні два місяці. 

Налаштувати систему тестування

Зараз ми вже точно знаємо і це доведено — чутливість експрес-тестів на коронавірус дуже низька: тільки у 30% випадків вони дають правильний результат. 

Тому зараз варто зосередитися на лабораторіях. Процес нарощення потужностей та дооснащення лабораторій у деяких областях уже розпочався. Але це має відбутися всюди. 

Ми нарешті маємо кожного пацієнта, який потрапляє у лікарню, тестувати на COVID-19. 

В Італії зрештою також прийшли до такої думки. Якою ціною це їм далося, знає весь світ. 

Звісно, лікарні користуються протоколами лікування і наказами Міністерства охорони здоров’я. Це зрозуміло, але ж є і здоровий глузд. Якщо немає можливості протестувати всіх, кожен пацієнт має розцінюватися як потенційно інфікований, поки не доведене зворотнє.

Недостатня потужність лабораторій — це не єдина проблема у тестуванні пацієнтів з підозрою на COVID-19. 

У багатьох медичних закладах забір матеріалу відбувається неправильно. А від якості забору на 50% залежать інформативність обстеження. 

Головний лікар має потурбуватися, щоб цей процес відбувався якісно, при потребі — провести додатковий інструктаж персоналу. 

Важливо, це має бути практичний інструктаж, а не формальна відмітка в журналі, як у нас часто трапляється. 

[BANNER1]

Захистити медичний персонал

Якщо із захисним одягом для лікарів ситуація почала поступово покращуватися, то з внутрішніми процесами в лікарні поки все дуже погано. 

Медики, які працюють з пацієнтами хворими на COVID-19, чомусь вважають, що за двері ординаторської вірус не проникає: п’ють каву, спілкуються у захисному одязі. А кожен медпрацівник, який контактує з інфікованим, має розцінюватися як потенційний носій. 

Навіть із колегами медики постійно мають пам'ятати про свій захист: безпечна дистанція, захисна маска, рукавички. Коли в ординаторській маска знаходиться на підборідді — вона не працює.

Досі є відділення, де немає жодного санітайзеру. В ординаторських стандартний набір: умивальник, один на всіх шматочок мила і махровий рушник. 

Потрібно терміново шматок мила замінити на рідке, рушники — на одноразові, поставити санітайзер. Це елементарні речі.

Щоб налагодити внутрішні процеси, потрібно залучати в опорні лікарні епідеміологів, які проведуть аудит і нададуть прості поради, які рятуватиму здоров'я і життя медиків і пацієнтів.

Побудувати маршрути пацієнтів між лікарнями та всередині лікарень

Досі в багатьох регіонах пацієнтів з підозрою на COVID-19 футболять з лікарні у лікарню, наражаючи на небезпеку і медиків, й інших пацієнтів. 

Тому маршрути і тестування пацієнтів мають бути налагоджені і на рівні кожного медзакладу, і між лікарнями, і на рівні всього регіону. 

І важливо не просто зробити черговий наказ, аби був на папері, а щоб фахівці домовилися між собою, як це буде працювати в реальності. А потім — ще й відпрацювати всі процеси.

Розподіл пацієнтів має починатися ще до того, як вони потрапляють у приймальне відділення. Десь це вже працює, але має стати нормою всюди на найближчі місяці. 

І я не маю на увазі медсестру з термометром, яка сидить на вході у поліклініку чи лікарню. 

Деякі лікарні для розподілу пацієнтів встановили намети або тимчасові конструкції. Це поки найкращий варіант. Саме туди спочатку потрапляють усі пацієнти, у тому числі ті, яких привезла "швидка". 

Пацієнта мають якісно опитати, забезпечити маскою, якщо він без маски, продезінфікувати руки, пересвідчитися, що лікар, який його оглядатиме, захищений. 

Зараз будь-який пацієнт з пневмонією чи симптомами гострого ГРВІ має розцінюватися як пацієнт, потенційно хворий на COVID-19, коли ми говоримо про безпеку оточуючих.

Продовжую спостерігати, як у звичайний рентген-кабінет приводять пацієнта з підозрою або підтвердженим COVID-19. У цей час медики там абсолютно без захисту, а у черзі очікують інші пацієнти. 

Як це вирішити? Якщо у лікарні один рентген-апарат, треба терміново визначити певні години для обстеження пацієнтів з COVID-19 чи підозрою. 

А на майбутнє — піднімати питання закупівлі мобільного рентген-апарату або тимчасово взяти в іншій лікарні обладнання на час спалаху. 

Відділення, яке надає допомогу пацієнтам з COVID-19, має бути максимально автономним від інших частин лікарні.

[BANNER2]

Забезпечити хронічних пацієнтів медичною допомогою

Уся увага зараз на пацієнтів з COVID-19, але нікуди не поділися пацієнти з онкологією, гематологією, цукровим діабетом, тих, хто потребують гемодіалізу, та інші хроніки. Усі вони у групі ризику. 

Потрібно розробляти підходи до надання медичної допомоги цим пацієнтам — вони не можуть бути в постійній самоізоляції. Їм також потрібно отримувати лікування. 

У кожному регіоні має бути розроблений маршрут для таких пацієнтів. І що важливо: пацієнти мають знати про цей маршрут.

Навчити персонал лікарень невідкладній терапії

Як мінімум терапевти і інфекціоністи, а краще усі лікарі, мають отримати базові практичні навички роботи із складними вірусними пневмоніями. 

Ми не знаємо, що на нас чекає далі. Великий сплеск захворюваності навіть в одному районі призведе до того, що не тільки анестезіологи, а всі наявні лікарі будуть задіяні в процесі лікування важких хворих. Анестезіологів не вистачатиме. 

Наголошую, медики мають не просто поставити підпис у журналі. А отримати практичні навички. 

Зараз є великий вибір доступних і безкоштовних тренінгів із невідкладної терапії. Наприклад, тренінг від ЮНІСЕФ за участі кращих анестезіологів. 

[BANNER3]

Створити план перепрофілізації лікарні на випадок великого спалаху

У кожній лікарні має бути план і розуміння, де у випадку масштабного спалаху брати ресурси —  ліжка, кисень, фахівців. Ми всі сподіваємося, що такий план не знадобиться, але він має бути.

Особливу увагу варто приділити формуванню кадрового резерву уже зараз. Мають бути певні домовленості переводу медичного персоналу в опорну лікарню у разі масштабного спалаху з тими медзакладами, які зараз не є опорними для COVID-19. 

У резерв варто включити персонал поліклінік, медсестер у закладах освіти. Таких фахівців необхідно готувати і навчати вже зараз. 

У США витрачають 2 дні на те, щоб навчити медсестру, яка починає працювати в лікарні, незалежно від її попереднього досвіду: правильно мити руки, контактувати з поверхнями, проводити заходи санітарної гігієни самій та пацієнтам. 

У нас цього не роблять. Але саме час розпочинати.

Пам’ятати про профілактику інших інфекційних захворювань

Ситуація з COVID-19 вчергове продемонструвала, у якому в жалюгідному стані знаходиться наша система охорони здоров’я. 

Я говорю не про перевірки, а про реальні процеси в інфекційних і терапевтичних відділеннях. 

Будемо чесними, багато відділень у наших лікарень — санаторного типу. Назвати їх відділенням інтенсивної терапії неможливо. Вони не оснащенні і не сплановані як відділення інтенсивної терапії. 

Задача для всіх — зробити там умови для надання реальної медичної допомоги. В іншому випадку спалахи внутрішньолікарняних інфекцій будуть постійними, і мова не тільки про COVID-19.

Грип нікуди не зникне. Кожен медик, кожен працівник з контактних груп — освітяни, поліція, сервісні центри обслуговування громадян тощо —  має бути вакцинований від грипу. 

Варто робити заявки на вакцину вже зараз. Інакше Україна може опинитися з дефіцитом вакцин від грипу цього року, бо рівень вакцинації від грипу в минулі роки був дуже низьким. 

Починаються проблеми з дотриманням національного календаря щеплень. Люди бояться коронавірусу і не вакцинують дітей вчасно. 

Це уже скоро може додати до COVID-19 спалахи кору і поліомієліту. Варто терміново звернути увагу і вирішувати проблему. 

Тож медикам доведеться засукати рукави й продовжувати працювати на декількох фронтах одночасно. 

Вкрай важливо, аби влада на всіх рівнях також включилася в цей процес. Інакше Україну чекатиме ще не один довгий карантин.

Матвій Хренов, радник міністра охорони здоров’я у 2018-2019 роках, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина ridofranz/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Очільник МОЗ розповів для чого і кого тестуватимуть на антитіла до COVID-19

Що робитиме МОЗ, щоб не закривати лікарні. Пояснив Степанов

Як правильно допомагати лікарням, або Чи треба в кожну районну апарати ШВЛ