ЗНО розбрату: що ховається за ініціативою президента

Вступна кампанія до університетів вже йде повним ходом, але пандемія коронавірусу і чисельні скандали щодо призначень очільника МОН значно ускладнюють життя майбутнім студентам та їхнім батькам.

Ще досі тривають обговорення того, чи правильно вчинив уряд, коли заборонив проводити пробне ЗНО, хоча Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що готовий безпечно провести тестування.

В один час із цим з’явились новини про ініціативу скасувати ЗНО взагалі. Про це розповів Сергій Горбачов, освітній омбудсмен від Кабміну.

Зважаючи на те, що до дати проведення тестів лишалось декілька тижнів, подібні ініціативи урядовців викликали невдоволення у суспільстві.

За таких умов, у розпал тестування, парламент вирішив підтримати проєкт президента Володимира Зеленського, який викликав негативну реакцію частини суспільства і суттєво вплине на вступну кампанію.  

Що ухвалили нардепи?

У другій половині червня Зеленський заявив про необхідність максимально спростити вступ до вишів для абітурієнтів з окупованих територій.

Президент пообіцяв подати законопроєкт, який би скасовував необхідність складати ЗНО для абітурієнтів з окупованих територій та вступити у будь-який український виш в межах квот.

Президент сказав – президент зробив. Вже за кілька днів після своєї заяви Зеленський зареєстрував відповідний проєкт.

У ньому він запропонував, щоб абітурієнтів з окупованих територій, територій населених пунктів на лінії зіткнення, які отримали документ про повну загальну середню освіту, могли приймати в університети у межах квот, при чому результати ЗНО не потрібні.

Достатньо швидко, протягом 11 днів, нардепи розглянули та ухвалили відповідний проєкт. Проголосували за ініціативу президента 310 нардепів – представники усіх політичних сил, крім фракції "Європейська солідарність".

Без сумніву Зеленський підпише власний текст, який нардепи проголосували без жодних змін і тоді він стане законом.

Наразі подібна система потрапляння до вишів вже працює. Колишні школярі з окупованого Криму можуть вступати без ЗНО у межах квот.

Для абітурієнтів з окремих районів Донецької і Луганської областей існувала інша система: вони могли як складати ЗНО, так і вступати за результатами вступних випробувань самого університету без квот.

Але за такою процедурою колишні випускники шкіл могли вступати лише в обмежену кількість університетів, список яких затверджувало міністерство освіти. Таких вишів було більше ста.

Але для того, щоб вступити у "топові" університети все одно треба було складати ЗНО і боротись за бюджетні місця на рівні з іншими абітурієнтами. 

Що не так?

Зрозуміти ідею президента досить легко. Війна йде не лише за території, але й за уми та серця людей.

Тому державна політика мала б полягати не лише у поверненні окупованих населених пунктів, але й боротьбі за тих, хто опинився на тимчасово окупованих територіях. Але така ініціатива президента викликає принаймні декілька питань.

По-перше, до зміни політики треба підходити зважено і вчасно.

Вступна кампанія вже триває, абітурієнти складають ЗНО й отримують перші результати. Кожен розумів, у яких умовах він знаходиться і що треба зробити для того, щоб досягти результату.

Правила не варто змінювати тоді, коли процес вже почався.

Подібний проєкт можна було б внести до парламенту у вересні минулого року, провести публічні обговорення, вислухати всі "за" і "проти" та ухвалити зважене рішення. Але в часи турборежиму це питання не було пріоритетним.

Тому й не дивно, що основна кількість зауважень абітурієнтів та їхніх батьків стосується того, що всі готувались за правилами, які в останній момент змінюються.

По-друге, Зеленський спочатку подав інший текст. У ньому подібні пільги надавалась дітям військовослужбовців, учасників бойових дій, співробітників Нацгвардії, Нацполіції, Державної прикордонної служби, ДСНС, Служби безпеки, які загинули під час виконання службових обов'язків, медиків, які померли від коронавірусу. Але наразі у тексті ці норми відсутні.

Заміна тексту законопроєкту не заборонена, а є частиною права законодавчої ініціативи.

Її часто практикують, зокрема народні депутати. За це вони мали б нести політичну відповідальність. Але, на жаль, майже неможливо прослідкувати за роботою кожного нардепа, а такі речі часто залишаються непомітними.

Але президенту розпорошити свою відповідальність не вдасться. Кожен його проєкт є предметом пильного суспільного контролю.

Тому, коли президент відкликає свою ініціативу, суспільство про це дізнається дуже швидко. Прикладом цього є два відкликання Зеленським змін до Конституції щодо децентралізації.

Це свідчить про непродуману законотворчу політику глави держави.

По-третє, проєкт може суперечити Конституції.

Відповідно до Основного закону, не можна надати привілеїв чи встановити обмеження, зокрема, за ознаками місця проживання.

Президент, у свою чергу, пропонує створити особливий полегшений порядок вступу до університетів для вихідців з окупованих територій, тобто надає привілеї за ознакою місця проживання.

Навіть, якщо зараз подібні пільги існують, це не означає, що цю практику треба заохочувати і розвивати. Неконституційні речі треба виправляти, а державну політику випрацьовувати так, щоб вона не порушувала правових підвалин.

По-четверте, такі пільги можуть мати й негативний ефект. Абітурієнти з окупованих територій не мають готуватись до ЗНО, а отже, після вступу можуть не мати необхідних знань та навичок.

Це може призвести до того, що вони не зможуть вивчати програму вишу на рівні зі своїми колегами, які спеціально готувались до вступу й опрацьовували необхідний матеріал.

Країна від такого підходу теж може програти.

Адже останнім часом політика держави полягала у мотивації найкращих студентів серед найкращих: навіть стипендії отримують не всі "бюджетники", але лише найбільш успішні.

І в той самий час для окремої категорії абітурієнтів ключовими визначаються не рівень знань, а місце фактичного проживання.

Й останнє, але не менш важливе, подібна політика може призвести до корупції і зловживань.

Для того, щоб отримати право на переваги під час вступу достатньо "проживати на окупованих територіях". Для цього треба мати відповідне місце реєстрації.

Тому недоброчесні абітурієнти можуть скористатись цією лазівкою і хоча фактично ніколи на окупованих територіях не проживали, отримають аналогічні пільги.

Що ж робити?

Мотивація президента зрозуміла: важливо боротись за кожного.

Людей з окупованих територій треба інтегрувати в український інфопростір, культуру, освіту та порядок денний.

І найлегше – це мотивувати потенційних студентів повертатись на територію України особливими умовами для вступу.

Водночас, такі речі потребують зваженої, сформованої державної політики і відповідної комунікації від посадових осіб.

Проблему та концепцію варто було сформувати завчано і вже з готовим варіантом вирішення виходити до людей.

Натомість, правила вирішити змінити в останній момент, коли абітурієнти вже почали складати тести ЗНО, що й спровокувало негативну реакцію суспільства.

Подібними ініціативами мав би займатись Кабмін, адже саме він володіє інформацією про кількість потенційних абітурієнтів, об'єм державного замовлення, потреби країни у спеціалістах, тощо.

До того ж, саме уряд відповідно до Конституції несе відповідальність за сферу освіти.

Тому такі ініціативи мав би подавати відповідний суб’єкт – Кабмін, і, що найголовніше, робити це вчасно.

Олег Савичук, аналітик Центру спільних дій, спеціально для УП.Життя

Титульний малюнок osvitoria

Вас також може зацікавити:

Вступники з окупованих територій зможуть вступати в усі виші України без ЗНО

Вступ-2020: дати, нові умови, прогнози університетів щодо прийому та поселення в гуртожитки

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.