Як зберегти чорнобильські ліси? 4 негайні кроки

2020 рік запам’ятався рекордними пожежами у Чорнобильській зоні. Десятки тисяч гектарів пошкоджених і знищених лісів, і біля восьми мільярдів гривень збитків! Катастрофа могла повторитися у 2021 році, але нам пощастило – рік видався досить вологим.

Утім, 2020 рік запам’ятався й іншим: масштабними незаконними рубками унікальних чорнобильських лісів. І тим, що незаконна деревина потрапляла за межі зони без належного радіологічного контролю. У 2021 році ситуація анітрохи не змінилася.

Настав 2022 рік. Як думаєте, які в киян шанси подихати димом чорнобильських пожеж? Або – купити паливні гранули з радіоактивної деревини?

Шанси високі. Бо влада так і не спромоглася вжити адекватних заходів для збереження як лісів Чорнобильської зони, так і здоров’я своїх громадян.

Чи потрібно для цього робити щось надважке? Та ні. Зберегти чорнобильські ліси допомогли б чотири прості кроки.

Крок №1: зміна некомпетентного керівництва

Чорнобильські ліси управляються таким собі спеціальним державним лісгоспом, який називається "Північна Пуща". Цей лісгосп, як і інші підприємства Чорнобильської зони відчуження, знаходиться під контролем Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ).

Ні для кого не секрет, що у Зоні можна непогано заробляти. Гроші люблять тишу, а з цим у чорнобильських лісах проблем немає. Чим і користується керівництво "Північної Пущі" з мовчазної згоди ДАЗВ.

Наприклад, зона відчуження – це місце, де можна побачити унікальну незаконну суцільну рубку площею більше ста гектарів, проведену без оцінки впливу на довкілля. Рубка настільки велика, що навіть екоінспекція не змогла пройти повз і нарахувала багатомільйонну шкоду.

На жаль, це не єдиний приклад незаконних рубок. Про потенційну корупцію "Північної Пущі" говорили й аудитори Держаудитслужби.

Та сама суцільна рубка на понад 100 га. На задньому фоні – всім відома "Дуга"

Якщо Вам здається, що цього досить не тільки для звільнення, а і для кримінальної справи – то в органах влади вважають інакше.

Поліція кримінальну справу закрила, а керівництво "Північної Пущі" й досі на посадах. Збитки державі за незаконну рубку не компенсовані.

Крок №2: передача землі й техніки Чорнобильському заповіднику

Хтось більш обізнаний скаже: "Стоп, так Чорнобильська зона – це ж заповідник!". До чого ж тут "Північна Пуща"?

Дійсно, більша частина зони відчуження входить до складу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Не заповідною залишається лише частина зони, що прилягає до міста Прип’ять, так звана "десятка".

Карта функціонального зонування із сайту Чорнобильського біосферного заповідника

Чорнобильський заповідник був створений ще у 2016 році, але відтоді майже не впливає не проведення рубок чи протипожежних заходів на своїй території. Бо земля, яка до створення заповідника була в користуванні "Північної Пущі", заповіднику і досі не передана!

Як наслідок, рішення про проведення рубок або боротьбу з пожежами продовжує ухвалювати "Північна Пуща".

Чорнобильський заповідник, набагато більш компетентний у питаннях збереження лісів, має лише обмежений вплив на рішення. Керівництво ж зони відчуження не спішить передавати заповіднику землі лісгоспу.

Що не менш важливо, разом із землею заповідник має отримати від "Північної Пущі" і техніку, і приміщення, й іншу матеріально-технічну базу.

Крок №3: сучасний протипожежний план

Досвід багатьох країн свідчить, що витрачати кошти на попередження пожеж значно ефективніше, ніж на їхнє гасіння та ліквідацію наслідків. Українські та західні науковці вже давно розробили сучасні підходи, які б дозволили ефективно попереджати пожежі у Чорнобильській зоні.

Але на практиці відбувається прямо протилежне. Керівництво ДАЗВ та "Північної Пущі" продовжує розказувати, що найкраще боротися з пожежами шляхом створення "протипожежних розривів". Простою мовою це означає рубати багатокілометрові смуги у лісах шириною 100 метрів.

З 2016 по 2026 таких розривів запроектовано 164 кілометри! Але їхня ефективність у попередженні пожеж – майже нульова. Бо рубають їх там, де стиглий ліс, а не там, де вони дійсно потрібні.

Більше того, за прорубаними розривами потрібно доглядати та чистити їх. Чого також майже не відбувається, бо це фінансово невигідно.

Зрубаний в 2018 протипожежний розрив, який досі не очистили від порубкових решток і який не зупинить пожежу

З "протипожежною" метою проводяться й масштабні санітарні рубки, але їхня ефективність не менш сумнівна. Чого не скажеш про можливість заробляти на таких рубках.

Тож у 2022 році ситуація залишається незмінною: "Північна Пуща" продовжуватиме заробляти на недоцільних "протипожежних" рубках, ігнорувати потребу розчистки існуючих розривів,тоді як сучасні протипожежні плани (на яких так багато не заробиш) продовжать припадати пилом.

Крок №4: належний радіологічний контроль деревини

Деревина з Чорнобильської зони масово потрапляє за межі зони. І навіть за межі України. Але гарантувати її безпеку не може ніхто.

За чинними у Зоні правилами, для лабораторного аналізу забруднення деревини беруть лише дві проби на один гектар суцільної рубки. Якщо рубка вибіркова, то дві проби беруть аж на п’ять гектарів. Уся інша деревина міряється "дистанційно" за допомогою радіометрів.

Проблема в тому, що "дистанційне" вимірювання не дозволяє виявити паливну деревину, яка не відповідає нормативами.

Зробити це дозволяє лише лабораторний аналіз, але нещасні дві проби – це ніщо. До того ж "Північна Пуща" самостійно платить за дослідження. А, як відомо, хто платить – той і замовляє музику.

Як наслідок, чорнобильська деревина активно використовується для виготовлення паливних гранул та іншої паливної продукції.

Ви можете, не знаючи того, купити таку деревину в будь-якому куточку України. Годі й казати про можливу небезпеку для здоров’я. Але влада продовжує закривати очі на проблему.

На початку 2022 року природоохоронні організації України звернулися до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів з вимогою негайно впровадити ці чотири кроки для збереження чорнобильських лісів.

Пожежонебезпечний період 2022 року почнеться, як тільки розтане сніг. Часу зволікати – майже не залишилось!

Олексій Василюк, голова правління ГО "Українська природоохоронна група", Богдан Кученко, еколог МБО "Екологія-Право-Людина", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Простір для зловживань: як нові Правила рубок можуть сприяти знищенню лісів

"Масштабне залісення" від Зеленського ризикує призвести до "масштабного опустелювання"

Хочете посадити дерево? 5 речей, про які треба дізнатися перед тим, як взятися за справу

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.