Наука в Україні: перспективи розвитку та окремі вектори змін
Часом життя показує, що старі та, здавалося б, перевірені методи вже працюють не так успішно або не працюють взагалі. Тоді тільки інноваційні рішення та дії здатні звершити прорив і вихід із ситуації. Думаю, особливо чітко це проявляється в умовах війни, адже першість здобуває не сильніший, а винахідливіший.
Саме тому зараз розвиток науки та стимулювання інновацій в Україні в усіх сферах – по суті питання стійкості і подальшої конкурентоспроможності нашої держави у світі. Тому ми в Міністерстві освіти і науки маємо сформувати правильний вектор для наукового прогресу, надати максимально ефективну допомогу українським ученим, оскільки їхня професійна реалізація в Україні – один із гарантів ефективного розвитку самої держави.
Пріоритети країни мають бути в пріоритетах науки
Раніше більшість тематик досліджень формувалися на основі наукових інтересів, умінь та навичок самих учених. Однак така система не завжди є дієвою, особливо перед викликами, що зараз долає наша країна.
Погодьтеся, національні науково-технічні розробки мають відповідати вимогам часу: сприяти нарощуванню обороноздатності, швидкому відновленню України та трансформації її економіки. Тому у 2024 році ми запроваджуємо новий конкурсний механізм фінансування – державні кошти виділятимуться на науково-технічну продукцію за пріоритетними для країни тематиками.
Від бортової системи навігації БПЛА і розпізнавання об'єктів за допомогою штучного інтелекту до промислових технологій отримання водневого палива – перелік пріоритетних тем та відповідних технічних завдань досить широкий, він уже сформований ключовими міністерствами з огляду на нагальні потреби держави.
Окрім конкурсного розподілу бюджету на пріоритетні напрями, загальна система фінансування науки теж потребуватиме змін. Хоч 2024 році розмір бюджету на науку в системі МОН на 20% більше, ніж у попередньому році, водночас загальний рівень фінансування наукової сфери країни наразі не перевищує 0,17% ВВП, що майже на порядок менше середньоєвропейського значення.
Для нарощування бюджетного фінансування дуже важливо, щоб ці гроші розподілили максимально ефективно. Саме тому плануємо новий підхід до розподілу базового фінансування – performance-based research funding, тобто фінансування досліджень на основі досягнутих результатів. Завдяки йому більше державних коштів будуть сконцентровані в найбільш спроможних університетах та наукових установах і сприятимуть створенню та розвитку як передових досліджень, так і конкурентних технологій і продуктів.
"Science City" – інструмент для активної співпраці науки з бізнесом і міжнародними організаціями
У разі суттєвого обмеження бюджетного фінансування наукових досліджень та інновацій, надважливо створити умови для якомога ширшого залучення позабюджетних коштів та міжнародних інвестицій.
Інструментом для цього повинен стати окремий правовий режим розвитку науково-інноваційної сфери – "Science City". Це простір для наукових компаній та установ, де повинен запрацювати як спрощений податковий режим, так і доступ до інструментів венчурного інвестування (під перспективну ідею) та багато інших інструментів, що допоможуть дебюрократизувати більшість адміністративних процесів, – від системи закупівель сучасного дослідницького обладнання / реактивів / матеріалів до зняття обмежень на систему оплати праці вчених та інноваторів.
Нині триває активне розроблення і напрацювання обсягу необхідних змін до законодавства, які обіцяють бути масштабними.
Стимулювання та підтримка стартапів – один із фокусів трансформації науки
За всіма процесами та інноваційними продуктами стоять люди, тож розвивати соціальний капітал – одне із найважливіших завдань для мене та МОН.
Ми маємо не тільки підтримувати досвідчених науковців, а й залучати молодь, зокрема через розвиток системи стартапів. Для цього запроваджуємо експериментальний проєкт зі створення мережі стартап-шкіл-акселераторів-інкубаторів на базі закладів вищої освіти (ЗВО) та наукових установ.
У межах експерименту плануємо вже влітку цього року відібрати перші 6 установ, на базі яких буде створено відповідну інноваційну інфраструктуру, яка надаватиме підтримку стартапам на початковому етапі їхнього розвитку: координуватимуть роботу, консультуватимуть, сприятимуть пошуку інвестицій і, що важливо, – надаватимуть фінансову підтримку створення і апробації інноваційних рішень.
Якщо, наприклад, ви студент, аспірант, дослідник і маєтеконкурентну інноваційну ідею, тоді стартап- школа-акселератор-інкубатор максимально допоможе вивести її на ринок.
Дерегуляція, цифровізація і цільова підтримка українських учених
Наразі працюємо над тим, щоб ресурси українських учених спрямовувалися безпосередньо на дослідження і досягнення фундаментальних і прикладних результатів високого рівня. Для цього розбудовуємо спроможності Національної електронної науково-інформаційної системи, яка передбачає цифровізацію проведення конкурсів, експертиз, атестацій, тобто переважної кількості адміністративних процесів. Те ж стосується і суттєвого спрощення звітності вчених, відходимо від застарілих радянських форматів, які точно не сприяють ефективності дослідницької роботи.
Також МОН працює над запуском "Національної системи дослідників" – це новий спосіб підтримки науковців (зокрема молодих), які вже мають визначні результати. Це повинно запрацювати за рейтинговим принципом: за результатами діяльності вчених створюється розгалужена система рейтингів – кожен, хто матиме високі позиції в рейтингу, зможе отримати індивідуальну підтримку, стипендію чи грант на розробку, краще кваліфікуватиметься на конкурси, зручніше та швидше проходитиме обовʼязкову персональну атестацію тощо.
Інтеграція науки в європейський дослідний простір
Ми прагнемо надавати українським ученим якомога більше можливостей для взаємовигідної міжнародної співпраці. Саме тому наша мета – підсилити українських науковців та створити необхідні умови для їхньої широкої участі в найбільших грантових програмах "Horizon Europe", "Euratom", "Erasmus+", NATO, "COST" тощо.
Одним із найвизначніших результатів останнього часу – долучення України до Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт Європа", спочатку як асоційованого учасника. А вже у 2023 році на базі Національного фонду дослідження України був створений Офіс Горизонт Європа в Україні. Його мета – надавати координаційну консультаційну підтримку українським науковцям здобувати фінансування в найбільших грантових програмах ЄС.
Також наразі згідно з рішенням Кабінету Міністрів України створюється мережа національних контактних пунктів, які нададуть інфраструктуру підтримку для наукової діяльності в різних напрямах і регіонах країни.
Звісно, що це лише окремі початкові результати, бо ще значні обсяги робіт попереду. Але ми переконані, що започатковані внутрішні трансформації беззаперечно повинні привести до повноцінної інтеграції України в європейський і світовий дослідницький простір.
Денис Курбатов, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
