Більше не німе кіно: як держава повертає українцям можливість чути
Можливо, ви чули стереотипні думки про те, що українці з порушенням слуху мають купувати слухові апарати за власний кошт, самостійно сплачувати операції зі слухопротезування або їхати для цього за кордон?
Я вас здивую, але це – абсолютно не так. Більшу частину медвиробів, що повертають звуки у життя українців, закуповують та постачають у лікарні Медичні закупівлі України (МЗУ). Це агенція, що на замовлення МОЗ України здійснює централізовані закупівлі ліків, медвиробів та обладнання для потреб лікарень.
Зокрема мова про слухові апарати та дороговартісні системи кохлеарної імплантації й кісткової провідності, що використовуються для різних за рівнем складності випадків втрати слуху.
Сьогодні, у Всесвітній день слуху, який відіграє критичну роль у житті кожної людини, розкажемо детальніше: які медвироби держава закуповує для українців із порушенням слуху, на яку безоплатну допомогу можна розраховувати і де її отримати.
Безоплатне слухопротезування для українців із порушенням слуху
Щороку 3 березня по всьому світу відзначається День слуху. Вибір дати не випадковий, адже вона (03.03) символічно нагадує форму вух. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), вади слуху різного ступеню мають приблизно 5% населення у світі. В Україні, за даними Всеукраїнської організації осіб з інвалідністю зі слуху, на обліку перебуває трохи більше 30 тисяч наших співвітчизників.
Однак довгі роки забезпечення таких людей безоплатним слухопротезуванням обростало низкою проблем. До 2014 року для отримання безкоштовного слухового апарату треба було їхати в столичний Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України: до цієї профільної установи лікарі направляли пацієнтів з найвіддаленіших куточків країни. Окрім логістичних незручностей, кількість слухових апаратів була також обмеженою.
Згодом стартувала реформа децентралізації, у межах якої значна частина повноважень та фінансової відповідальності лягла на плечі місцевих органів влади. За рахунок видатків на охорону здоров’я з їх бюджетів мали покриватися і програми зі слухопротезування. Однак нерівномірність фінансування та ресурсів не дозволяли закрити реальні потреби пацієнтів, а в деяких регіонах слухові апарати взагалі ніколи не закуповувались.
Лише минулого року цю історію вдалося зрушити з місця, коли вперше на державному рівні на замовлення МОЗ України ми придбали слухові апарати у великій кількості. Більше того, пацієнтам нині не треба їхати у столицю за ними – вони можуть отримати їх безпосередньо у своїй лікарні.
Така необхідність ще більше загострилася через реалії, у яких живе наша країна. Адже ні для кого не секрет, що через війну все більше військових і цивільних потребують слухопротезування, бо вибухи та навіть стрес не проходять безслідно.
Таким чином минулого року доступ людей із втратою слуху до безоплатних протезів у всіх куточках України значно розширився.
Що це за апарати і чи достатньо їх для покриття потреби
Мова про договір на закупівлю інноваційних слухових апаратів у кількості 24 456 одиниць данського виробника Oticon на 105,9 млн грн. МЗУ уклали договір на три роки, аби пацієнти були безперебійно забезпечені цими необхідними медвиробами протягом 2024-2026 років.
Ці апарати призначені для дорослих та дітей з різними ступенями втрати слуху – від легкої до важкої, тому було придбано 6 різних моделей апаратів. Завдяки такому підходу кожен пацієнт отримає пристрій, який відповідає його потребам.
Минулоріч ми розвезли у регіони першу партію слухових апаратів у кількості 4 293 штуки, яка була розподілена між 43 медзакладами, які заявили про таку потребу. Повний перелік цих медзакладів затверджений у наказі МОЗ України №464, його можна переглянути на сайті міністерства.
Близько двох тисяч слухових апаратів вже видали безпосередньо у лікарнях, а понад тисячу – налаштували та встановили пацієнтам.
У цьому році очікуються нові поставки відповідно до актуалізованої потреби у межах нашого договору. Фінальний розподіл між медзакладами перед стартом закупівель має затвердити комісія фахівців МОЗ України.
Серед переваг придбаних апаратів — висока якість звуку, функції шумоприглушення та автоматичної адаптації до різного середовища, бездротове підключення завдяки Bluetooth, а також легкість й комфорт під час носіння.
Трирічному Артемію встановили два таких апарати два тижні тому – у столичному відділенні "Центру слухової реабілітації "Аврора", яка є ексклюзивним дистриб’ютором компанії Oticon та переможцем тендеру.
"Купили класні слухові апарати. Це чудова державна програма. Адже не всі батьки можуть собі це дозволити: один слуховий апарат, якого потребувала дитина, коштує в середньому на ринку 55 тисяч гривень, а нам потрібно було на обидва вушка. Ті, які отримали ми, – Oticon Xceed Play2UP – найпотужніші слухові апарати для дітей, які є на ринку", – таким відгуком поділилася мама Артемія Дарія Василенко.
За її словами, про проблеми зі слухом сина стало відомо ще півтора роки тому. За цей час вони орендували слухові апарати різних виробників, аби підібрати найкращий.
"Артемій всі зривав і відмовлявся носити. Зараз триває процес адаптації до нових слухових апаратів Oticon, і він звик до них краще. Це велика радість для будь-якої мами, коли нарешті бачиш, як твоя дитина реагує на звуки, проявляє умовно-рухові рефлекси, б’є у барабан! Але зараз триватиме непростий шлях, бо треба навчитися "слухати заново", орієнтуватися у цьому шаленому шквалі нових звуків", – додала мама хлопчика.
Шлях пацієнта до отримання слухового апарату
Слухові апарати можуть отримати діти й дорослі з інвалідністю та військовослужбовці, які мають порушення слуху, але ще не мають статусу людини з інвалідністю.
Щоб отримати інвалідність, пацієнту необхідно "озброїтися" документальними підставами. Для цього треба пройти МСЕК (з 1 січня цього року така експертиза реформована в "оцінку якості функціонального стану особи"), ЛКК (проводиться для дітей) чи ВЛК (для військових) для встановлення інвалідності.
Далі їх експертна команда формує індивідуальну програму реабілітації (ІПР) із зазначенням потреби пацієнта у спеціальному медвиробі.
Отримавши ІПР, пацієнти мають звернутися до найближчої лікарні із зазначеного вище переліку МОЗ: за наявності потрібної моделі слухового апарату, його видають безпосередньо на місці. Діти з інвалідністю забезпечуються ними в пріоритетному порядку.
Зауважу, що для кожного апарату передбачене індивідуальне налаштування та за потреби – виготовлення індивідуальної вкладки на основі зліпка вушної раковини, адже вуха кожної людини мають унікальну анатомічну форму – подібно до відбитків пальців. Це роблять безпосередньо у лікарні або в одному з 20 сервісних центрів мережі "Аврора" по всій країні (крім окупованих територій та зони бойових дій).
У цих центрах або у медзакладах проводяться первинні налаштування слухових апаратів – це також безкоштовно.
Детальніше шлях пацієнта для отримання цих протезів покроковою описаний у дорожній карті, розробленій МОЗ України спільно з громадською організацією "Відчуй", яка допомагає людям з порушенням слуху.
Почути кожного
Не можна оминути увагою громадян, які мають більш складні вади розвитку цього органу чуття, а тому їм не підходять слухові апарати.
Зокрема, мова йде про глибоку нейросенсорну приглухуватість – хворобу, при якій зниження слуху відбувається через ураження органів внутрішнього вуха чи слухового нерва.
На щастя, за словами медичних фахівців, такі порушення трапляються у сотні разів рідше, однак вони потребують серйозного і дороговартісного хірургічного втручання — кохлеарної імплантації. Вона дозволяє повернути слух навіть глухим від народження людям. На відміну від слухових апаратів, які посилюють звук, системи кохлеарної імплантації передають електричний сигнал на слуховий нерв.
Втім держава не залишає і таких громадян наодинці із хворобою: саме такі медвироби ми закуповуємо на централізованому рівні. Мовою цифр: ми придбали у 2024 році 28 таких систем австрійського виробництва MED-EL за 16,8 млн грн.
Щороку в Україні проводять 200–300 кохлеарних імплантацій, які здійснюються лише в чотирьох державних лікарнях у Києві, Дніпрі та Львові. Ці послуги за хірургічне втручання та реабілітацію оплачує Національна служба здоров'я України.
Існують і ще більш рідкісні вади розвитку слуху. Наприклад, мікротія та атрезія, яка за даними ВООЗ, зустрічається у однієї дитини з 10 тисяч народжених. Мікротія – це вроджене недорозвинення вушної раковини, а атрезія зовнішнього слухового проходу – це патологія розвитку зовнішнього слухового проходу, повна або часткова його відсутність.
Оскільки у таких пацієнтів пошкоджені звукопровідні шляхи, але внутрішнє вухо працює нормально, у таких випадках лікарі "звертаються" до іншого механізму передачі звуку – через кістки черепа. Для цього необхідні системи кісткової провідності.Минулого року наша команда придбала 13 одиниць таких систем на 5,6 млн грн, виготовлених відомою шведською компанією Cochlear.
Здоров'я – найбільший пріоритет
Хоч описані вище складні випадки глухоти трапляються не часто, держава не стоїть осторонь цих проблем.
Централізовані закупівлі і зокрема державні програми слухопротезування – одні із основних механізмів забезпечення своєчасного реагування на такі випадки. І ми готові спільно з міністерством й надалі розбудовувати і покращувати сферу медичного забезпечення країни.
На перший погляд може здатися, що це не так швидко і не у повному обсязі. Проте ми системно, крок за кроком повертаємо таким людям можливість чути та головне – відчувати себе повноцінним членами суспільства. Бо вони на це заслуговують.
Олег Кльоц, генеральний директор Медичних закупівель України, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.