Кінопрем’єри тижня: Великі драми маленьких людей
Від 14 квітня на українських екранах демонструються: драма "Землетрус" Фен Сяогань, комедія "Кримінальна фішка Генрі" Малькольма Венвіля, драма "Піраммміда" Ельдара Салаватова та драма "Таємний знак" Мерлін Аґрело.
Дорога додому, довжиною в життя
Стрічка "Землетрус" присвячена одній із найтрагічніших подій в історії сучасного Китаю - землетрусу у місті Тянь-Шань, який стався у липні 1976 року і забрав щонайменше 250 тисяч життів. Протягом кількох хвилин мільйонне місто перетворилося на руїни. Проте стрічка китайського режисера Фена Сяоґаня не зосереджується на сценах руйнування будівель та епізодах смерті людей. Вона присвячена тим, хто врятувався від землетрусу, і довіку ділитиме своє життя на час до і після трагедії.
Молода робітниця Юаннь має люблячого чоловіка і двох шестирічних дітей-двійнят. Та її сімейне щастя закінчується липневої ночі, коли у Тянь-Шані відбувається землетрус. Під завалами гине її чоловік, а дітей причавлює важка плита будинку. Юаннь пояснюють, що врятувати можна тільки одну дитину, і вона просить порятувати сина. Жінка квапиться відвезти хлопчика до шпиталю і залишає тіло доньки серед інших загиблих. Та вона не знає, що дівчинка вижила, і назавжди запам'ятала, що матір зрадила її.
Картина "Землетрус" - це екранізація роману, тож вона зосереджується не на дії, а на стосунках героїв, їхніх почуттях, думках, психологічному стані та діалогах. Ми слідкуємо за героями впродовж тридцяти років, і за цей час змінюються не лише вони, але й країна - відсталий Китай стає могутньою державою, а вбогий Тянь-Шань перетворюється на сучасне місто зі скла та бетону.
Загалом, "Землетрус" знятий так, щоби ні в чому не нагадувати голлівудські картини. Він близький до радянського кіно - і через свій "виховний" зміст, і завдяки широті, з якою режисер витрачає екранний час та простір, створюючи своє епічне полотно.
Оцінка фільму 4 з 5
Чехівські мотиви в американському Бафалло
Стрічка "Кримінальна фішка Генрі" описана у синопсисах як "комедія", та ще й з "кримінальним" ухилом. Проте несподівано вона виявляється ліричною оповіддю про пошуки кохання на здійснення мрій. У ній немає нічого, що традиційно приваблює глядачів авантюрних стрічок, - ані перегонів, ані переслідувань, ані хитромудрих способів обдурити поліцію. Ця картина не здатна розсмішити до сліз чи полоскотати нерви. Зате в ній є Чехов, театр і російська широка душа.
Вийшовши на волю, Генрі нарешті знаходить свою мрію - він вирішує пограбувати банк, за напад на який вже відсидів. Дістатися до сховища банку можна лише через тунель, вхід у який знаходиться у театрі, що навпроти. Там мають ставити "Вишневий сад" Чехова, тож Генрі долучається до театральної трупи, і отримує роль Лопахіна. І, несподівано для себе, він закохується у виконавицю ролі Ранєвської - Джулію.
"Кримінальна фішка Генрі" - типово чеховська історія, де герої мріють вирватися із замкненого кола буденності і вийти у великий світ. Та, на відміну від персонажів російського класика, герої картини знаходять у собі сили змінити своє життя. Вони буквально переписують Чехова, вигадуючи "правильне" закінчення для "Вишневого саду".
Оцінка фільму 4 з 5
"Піраммміда"
Стрічка розповідає про створення одіозної фінансової піраміди МММ, яка стала символом "шалених 90-х". Після розпаду СРСР мільйони людей потребували надії на краще життя. І невідомий широкому загалу математик Сєрґєй Мавроді (у фільмі Мамонтов) їм цю надію дав.
Він почав друкувати акції своєї компанії МММ, обіцяючи власникам цих акцій шалені прибутки. Істерія довкола піраміди досягла небувалих масштабів, а готівку, принесену вкладниками, можна було вивозити вагонами. Коли ж засновник піраміди був заарештований, гроші зникли разом із надіями та сподіваннями простих росіян.
"Невидимий знак"
У фільмі йдеться про юну красуню Мону (Джессіка Альба), для якої немає нічого важливішого в житті за математику. Їй важко контактувати із зовнішнім світом, адже не все у ньому можна пояснити за допомогою математичних формул. Та ставлення Мони до людей зміниться, коли вона стане вчителькою у школі.