Щирі. Свята. Як українці святкували Покрову

— 3 грудня 2018, 07:07

Цим текстом "УП. Життя" завершує спецпроект "Щирі. Свята" – серію матеріалів, присвячених вбранню та атрибутам народних свят.

Про особливості деяких осінніх традицій розповіла Олександра Сторчай, науковий співробітник Музею Івана Гончара.

Осінь. Семена Стовпника, Здвиження, Покрова, Михайла

Осінній обрядовий календар – набір аграрних дедлайнів та початок пори весіль. Наприклад, до Семена (14 вересня) треба було посіяти озимі.

"На Здвиження (27 вересня) земля замикається од усіляких рослин і движеться до зими", – говорили в народі.

Усі пташки в цей день вилітають у вирій. На Михайла (21 листопада) – завершували випас худоби.

Фото з мистецького історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна й Українці». Архів НЦНК «Музей Івана Гончара»

Уявити, як 150 років тому виглядав господар під час збору урожаю, нескладно.

"Свита, яку 20 років тому одягали лише на свята, з часом ставала робочим варіантом. Під неї одягали старий, зношений одяг", – пояснює Олександра Сторчай.

Буденні сорочки не прикрашала пишна вишивка, їх робили з грубшої тканини.

На полі наші предки працювали босоніж або у взутті з некоштовного матеріалу – плетених постолах чи дерев’яних кайданках.

Жовтень. Покрова

Одним з великих осіннім свят вважається Покрова (14 жовтня).

Його найдужче чекали молоді дівчата, яким надокучило дівувати, бо ж починався сезон весіль.

Вони ішли до церкви та просили Святу Покрови, щоб покрила їхню голову вінцем.

"Заміжні жінки могли святкувати у корчмі, навіть якщо чоловік був у від’їзді.

А ось дівчатаз непокритою головою не мали права заходити до корчми. Це було непристойно", – зауважує Олександра Сторчай.

Пресвяту Богородицю своєю покровителькою та заступницею вважали козаки, бо, за переказами, Божа Матір своєю хустою-омофором не раз захистила від ворогів.

1 жовтня на Січі у Храмі Св.Покрови традиційно служили святкове богослужіння, скликали раду, переобирали старшину.

У "жовтневій" фотоісторії знялася сім’я Решетників: телеведучий Григорій, його дружина-журналіст Христина, сини Іван та Дмитро.

Для проекту "Щирі. Свята"родина телеведучого Григорія Решетника знялася у фотоісторії, присвяченій традиціям Покрови

Зіркова родина демонструє образ українців, які мешкали на Середній Наддніпрянщині 100 років тому.

Батько з синами одягли традиційні смушеві шапки, мати – шовковий очіпок.

У смушевій шапці. Фото: Юля Остроушко

У шовковому очіпку. Фото: Юля Остроушко

Малі козаки вбрані у сорочки з вишитого мережкою на домотканому полотні та штанах із тонкої фабричної вовни.

"Маленькі хлопчики, мріючи стати козаками, хотіли собі шаблю, шапку і коня. У одного з них, як бачимо, він уже є, хоч і дерев’яний.

Взуття для дітей шили дуже рідко, бо то було неабиякою цінністю навіть для дорослих", – пояснює Сторчай.

На Христині Решетник – сорочка, яка вишита фарбованими у вільховій корі нитками.

Фото: Юля Остроушко

За словами науковця, жителька Переяславщини готувала собі такі ще до заміжжя, коли мала більше вільного часу, і вдягала їх на свята аж до старості.

"Крій традиційної сорочки не передбачав жодних виточок чи посадки на фігуру. Він був надзвичайно універсальним, щоб жінка будь-якого стану і віку могла в цій сорочці почувати себе комфортно. Її ширина – від 1,4 до 1,5 м", – каже науковиця.

Фото: Юля Остроушко

Визначити, хто у громаді одягнений найбагатше, було нескладно.

Про статус власника говорили складки на одязі: чим більше полотна використали для конкретного виробу, тим заможніша родина.

Неписане правило стосувалося не лише сорочок.

Фото: Юля Остроушко

Приміром, телеведучому Григорію Решетнику дістались широкі штани, рясно зібрані на поясі шнуром.

Фото: Юля Остроушко

Сучасні спідниці, штани та сорочки, що обтягують тіло, здалися б нашим предкам ознакою бідності.

"Якби 150 років тому люди побачили такі речі, вони би подумали, що нам просто не вистачило тканини на пишний, рясний одяг", – усміхаєтьсяСторчай.

На Покрову, як і на інші важливі свята, заміжні українки обов’язково одягали коралі. Вони побутували майже по всій Украні і мали назву "добре намисто".

Листопад. Михайла.

Святого Михайла дуже шанукали козаки на Січі. Запорожці його вважчали лицарем, який перемагає на небі й на землі. Він також є святим покровителем Києва.

У зйомках благодійного фото проекту "Щирі. Свята" взяли участь 15 українських зірок, серед яких співачки Ніна Матвієнко, Тіна Кароль, Ната Жижченко (ONUKA), телеведучі Маша Єфросініна, Руслан Сенічкін та інші.
Вони приміряли традиційні костюми з різних регіонів України.
Прибуток від благодійного календаря спрямують на реконструкцію Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".
Його можна замовити за посиланням.

Анна Синящик, для УП.Життя

Головне сьогодні