14 класичних фільмів про секс до 14-го лютого
У День святого Валентина думки налаштовані на кохання.
Його шукаєш повсюди, і у кіно в тому числі.
А оскільки справжнє кохання не буває без пристрасті та шаленства, вашій увазі чотирнадцять найчуттєвіших, найеротичніших та найвідвертіших кінострічок.
Екстаз (реж. Ґустав Махати, Чехословаччина/Австрія, 1933)
У ролях: Гедді Ламарр, Аріберт Моґ, Звонімір Роґоз
Культовий еротичний фільм, який чи не вперше досліджує жіночу сексуальність. Юна Єва стає дружиною багатого стариганя. Вона нещаслива у шлюбі, тому йде від чоловіка і заводить собі коханця Адама. "Екстаз" знятий із нечуваною на той час відвертістю – ми бачимо сцени із оголеною Євою та спостерігаємо перший у кіно жіночий оргазм.
Стрічка неймовірно чуттєва. Вона знята у експресивній новаторській манері, яка не втратила своєї привабливості й понині. Уважний глядач може знайти у ній паралелі із "Землею" Довженка – таке ж єднання землі та плоті, таж сама оголеність жіночого тіла та людських почуттів.
Останнє танго в Парижі (реж. Бернардо Бертолуччі, Франція/Італія, 1972)
У ролях: Марлон Брандо, Марія Шнайдер, Мая Міччі, Катрін Брейя
Американець Поль важко переживає кризу середнього віку, яка ще більше поглибилася із самогубством дружини. Його самотність розраджує юна французька дівчина, яка із легкістю віддається Полю через кілька хвилин після знайомства. Їхні анонімні стосунки спочатку приносять обом задоволення, але потім приводять до трагічного фіналу.
Стрічка спричинила скандал одразу після свого виходу, адже навіть критики вважали її порнографічною. Найбільше обурення викликала відверта сексуальна сцена, де герой Брандо використовував вершкове масло замість лубриканта для анального сексу.
Цей епізод був зімпровізований Бертолуччі та Марлоном Брандо прямісінько на знімальному майданчику, і непідробне здивування акторки привнесло у нього необхідну гостроту та реалістичність.
Юна француженка із легкістю зрікається і свого кохання, і свого коханця, як тільки отримує шанс на благополучне буржуазне життя. І брутальний американець Поль виявляється останнім романтиком у цинічному та байдужому до будь-яких почуттів Парижі. "Останнє танго у Парижі" і зараз залишається однією із найбільш ліричних історій про людську самотність, нетривку пристрасть та зраду у великому місті.
Глибока горлянка (реж. Джерард Даміано, США, 1972)
У ролях: Лінда Лавлейс, Гаррі Рімс, Доллі Шарп
Попри те, що ця стрічка була знята у короткі строки та з мінімальним бюджетом, її вплив на американську культуру важко переоцінити. "Глибока горлянка" викликала гучний скандал, заборону у 15 штатах США, привела актора Гаррі Рімза до в’язниці, проте все одно мала шалені касові збори, які за деякими розрахунками сягають 600 мільйонів доларів.
На честь фільму, "Глибокою горлянкою" називали інформатора у справі "Вотерґейту", а в американських кінострічках та серіалах є чимало згадок про це кіно.
У картині йдеться про молоду жінку Лінду, яка ніколи не отримувала оргазму. На прийомі у гінеколога з’ясувалося, що її клітор знаходиться не там, де у більшості жінок, а глибоко горлянці. Лінді доводиться займатися оральним сексом із багатьма чоловіками, щоби нарешті знайти підходящого партнера і отримати оргазм.
"Глибока горлянка" (як і більшість тогочасних порнофільмів) була знята на кіноплівку та мала сюжет, а її актори виглядали природно, як звичайні люди. Особливу увагу заслуговує винахідливий монтаж фільму. До того ж, акторка Лінда Лавлейс демонструвала неймовірні сексуальні вміння. Тому ця стрічка швидко стала культовою у кіноманів і не втрачає свої популярності і досі.
Нічний портьє (реж. Ліліана Кавані, Італія, 1974)
У ролях: Дірк Боґард, Шарлотта Ремплінґ
Культовий фільм Ліліани Кавані, який, між іншим, мав вплив на молодого Ларса фон Тріра. У центрі оповіді – історія кохання колишньої ув’язненої нацистських концтаборів та колишнього нациста, її наглядача.
По війні ці люди зустрілися у повоєнному Відні, і зустріч повернула минулу пристрасть, відновила їхній первертний сексуальний зв’язок, де один знову був катом, а інший - жертвою.
Коханцям загрожує група вцілілих есесівців, які вважають, що дівчина може їх упізнати та викрити. Закохані закриваються у своїй квартирі і віддаються пристрасті, незважаючи на погрози.
"Нічний портьє" запам’ятався глядачам не лише своєю нетривіальною історією, але й відвертою сценою, де оголена Шарлотта Ремплінґ танцює перед нацистськими офіцерами. Стрічка в черговий раз засвідчила, що людську сексуальність дуже важко втиснути у рамки так званої "норми", і що секс завше лежить за межами моралі, інстинкту самозбереження і, часто-густо, здорового глузду.
Аморальні історії (реж. Валер’ян Боровчик, Франція, 1974)
У ролях: Фабріс Лукіні, Шарлот Александра, Палома Пікассо, Паскаль Крістоф, Флоренс Белламі
Перша еротична стрічка, яка була показана на французькому телебаченні. Її режисер – поляк Валер’ян Боровчик звернувся до творів Андре П’єйра де Мандьярга. У фільм увійшли чотири історії – "Прилив", "Філософ Тереза", "Ержебет Баторі" та "Лукреція Борджіа", - які охоплюють кілька країн та століть, від Італії Епохи Відродження до сучасної Франції.
На манер "Декамерону", стрічка розповідає про розгнуздані сексуальні витівки, часом поєднуючи еротику та садизм: двадцятирічний юнак на берегу моря схиляє юну кузину до орального сексу, читаючи їй лекцію про приливи, молода набожна селянка пізнає перші радощі плотських утіх, зловісна графиня Баторі купається у крові цнотливих дівчат, щоби зберегти вічну молодість, а римський папа Олександр VI влаштовує сексуальні ігрища із сином Чезаре та дочкою Лукрецією.
Звір (реж. Валер’ян Боровчик, Франція, 1975)
У ролях: Сірпа Лейн, Лізбет Гуммел, Елізабет Каза, П’єр Бенедетті
Цей фільм мав увійти до збірки новел "Аморальні історії", але згодом був випущений у повному метрі. У його основі – повість Проспера Меріме "Локіс".
Багата американка Люсі разом із тітонькою приїздить у садибу свого нареченого – маркіза Матюрена. Дівчина на знає, що за родинними переказами, прабабуся маркіза мала зв’язок із загадковим звіром. Уночі Люсі починає снитися сон про юну панянку, яка зустріла у лісі волохате чудовисько, і розгубивши усі свої мереживні сорочки та панчішки, скорилася сексуальній наполегливості несподіваного коханця.
Люсі прокидається, і починає мріяти те, щоб і собі зустріти такого звіра. Її дивне бажання несподівано збувається. У фільмі "Звір" поєднується класичний готичний горор та легковажна еротична історія, знята у барокових декораціях під грайливі мелодії клавесину.
Імперія почуттів (реж. Наґіса Осіма, Японія/Франція, 1976)
У ролях: Тацуя Фудзі, Ейко Мацуда, Такахіро Тамура, Такудзо Каватані
Один із найбільш суперечливих фільмів про кохання, режисер якого навіть пережив судове переслідування на батьківщині, але згодом був виправданий. У основі картини – реальна історія кохання власника борделю та нової повії.
Заради нової коханки чоловік покидає родину, і у пошуку нових задоволень розпочинає небезпечні сексуальні експерименти. Мета коханців – досягти максимального екстазу, перетворитися на одне ціле. Фільм максимально відвертий, а його фінал запам’ятовується надовго.
Матадор (реж. Педро Альмодовар, Іспанія, 1986)
У ролях: Антоніо Бандерас, Ассумпта Серна, Кармен Маура, Начо Мартінес
Фільм іспанського режисера Педро Альмодовара, в якому секс та смерть ідуть поряд, аби наприкінці злитися воєдино. Тореадор-маніяк, одержима убивствами адвокатка і юний недосвідчений учень матадора пов’язані між собою потягом, більшим за віру, закон та навіть життя.
Альмадовар у своїй ранній творчості поєднав традиційну для іспанського католицизму пишноту та хворобливу яскравість гомосексуального підпілля часів Франко. Він створив картину в якій оргазм дорівнює смерті, а сама смерть виглядає напрочуд сексуальною.
Гіркий місяць (реж. Роман Полянський, США/Франція/Велика Британія, 1992)
У ролях: Г’ю Ґрант, Пітер Койот, Емманюель Сеньє, Крістін Скотт Томас
У фільмах Романа Полянського завше поєднувалися жорстокість, трагізм та відверта недовіра до традиційних обивательських радощів та цінностей. У "Гіркому місяці" він береться за красиву історію кохання та ще й вміщує її у романтичні декорації круїзного лайнера. Та поступово режисер розкриває темний бік любовного шаленства, яке приречене згодом перетворитися на спопеляючу ненависть.
У центрі оповіді – дві нещасливі у спільному житті подружні пари. Британець Найджел вирушає із дружиною у круїз, щоби відновити свої занепалі стосунки. На борту чоловік заводить дружбу із паралізованим і вже немолодим американським письменником Оскаром, який подорожує із чуттєвою дружиною Мімі. Найджела вабить Мімі, тож письменник примушує його слухати свою збочену історію кохання, в обмін на ніч із нею.
Оскар розповідає про стосунки із дружиною, які почалися ночами шаленства, а закінчилися тваринною люттю, помстою та безумством. Фільм ніби підтверджує, що розірвати хворобливий союз не так вже й легко, адже ненависть, як і кохання вимагають постійної присутності іншої людини. І мучити свого ближнього виявляється ще приємніше, аніж пестити його.
Основний інстинкт (реж. Поль Верговен, США/Франція, 1992)
У ролях: Майкл Дуґлас, Шерон Стоун, Джордж Зунза, Джинн Тріпплгорн
"Основний інстинкт", як і багато інших картин у нашій підбірці, фільм-скандал, який славу здобув свою славу ще до виходу на екрани. Зйомки стрічки супроводжувалися демонстраціями активістів ЛГБТ-організацій, які вбачали у картині наклеп на людей нетрадиційної сексуальної орієнтації. З готової картини були вирізані найбільш провокативні моменти.
Фільм нідерландця Верговена виявився занадто відвертим для американських смаків, адже у ньому секс був показаний через насилля, агресію та хворобливу залежність. У картині йдеться про лос-анджелеського поліцейського Ніка Каррена, який розслідує убивство рок-зірки за доволі непевних обставин. Головною підозрюваною стає письменниця Кетрін Тремелл, яка подібне убивство описала в одній із її книг.
Виклична поведінка Кетрін приваблює Каррена. В неї є те, про що в глибині душі мріє алкоголік та наркоман Нік: вона розумна, аморальна, сексуальна, і головне – може безкарно убивати. "Основний інстинкт" сповнений пристрасних сексуальних сцен, проте його найбільше прославив епізод допиту письменниці, на якому вона продемонструвала усю силу власної привабливості..
Автокатастрофа (реж. Девід Кроненберґ, Канада/Велика Британія, 1996)
У ролях: Джеймс Спейдер, Голлі Гантер, Еліас Котеас, Дебора Карра Анґер, Розанна Аркет
Канадський візіонер Кроненберґ у своїх фільмах завше демонстрував понівечену, трансформовану, або злиту із холодною механікою людську плоть.
В картині "Автокатастрофа" він доводить до максимуму взаємодію тілесного та механічного, розповідаючи історію про коханців, здатних отримувати сексуальну насолоду лише від автокатастроф.
Руйнація металу та спотворення плоті вабить персонажів, в той час як шрами й біль заміняють обридлі пестощі у холодному подружньому ліжку.
9 пісень (реж. Майкл Вінтерботтом, Велика Британія, 2004)
У ролях: Кіран О’Браян, Марґо Стіллі
Ще один фільм, який балансує на межі еротики та порнографії. Проте, і у Британії, і у нас він йшов в обмеженому прокаті у звичайних кінотеатрах. Сюжет в картині побудований на спогадах чоловіка про його стосунки зі своєю дівчиною. Разом вони відвідують концерти та згодом кохаються.
Майкл Вінтерботтом намагався зобразити стосунки героїв максимально реалістично, тож знімав картину на цифрову камеру, без додаткового освітлення. Завдяки цьому прийому, стрічка виглядає як любительська зйомка-замальовка із життя пересічної закоханої пари. По-суті, це картина про секс та рок-н-рол, допитливе і нестримне пізнання плоті, до якого вдаються нещодавно закохані один в одного люди.
Шортбас (реж. Джон Камерон Мітчелл, США, 2006)
У ролях: Лі Сук-Їн, Пол Довсон, Ліндсей Біміш, Пі Джей Дебой
Цей фільм – суцільний секс, при чому на будь-який смак. Тут є секс удвох, втрьох, груповий секс та навіть автофеляція. Сама ж стрічка розповідає про одружену жінку Софі, яка працює сексуальним консультантом, але сама жодного разу в житті не отримувала оргазму. Пацієнти-гомосексуали приводять Софі у напівпідпільний клуб "Шортбас", де нью-йоркська богема влаштовує сексуальні вечірки.
У цьому місці зібралися добрі друзі, а "хазяйка" закладу трансвестит Джастін Бонд завжди радий допомогти новачку. Саме там Софі намагається отримати перший у житті оргазм.
Режисер та сценарист фільму Джон Кемерон Мітчелл полюбляє розсувати рамки комерційного кіно і не соромиться застосовувати викличні засоби для вираження своїх думок. На його думку, "Шортбас" (і тут він абсолютно правий) – це не порнографічна стрічка, а романтична комедія про кохання та секс. У цій картині кохаються легко, мов дихають, даруючи ближнім насолоду та радість і від власного тіла, і від життя.
Всі пісні лише про кохання (реж. Крістоф Оноре, Франція, 2007)
У ролях: Луї Ґаррель, Людівін Саньє, К’яра Мастроянні, Ґреґуар Лепренс-Ренґе
Музичний фільм Крістофа Оноре, в якому герої співають не лише про кохання, але й про втрату та смерть. Молодий журналіст Ісмаель зустрічається із привабливою білявкою Жулі. Їхні почуття давно минули, проте вони продовжують жити разом та навіть запрошують у своє ліжко спільну подругу. Та одного дня Жулі гине, а Ісмаєль залишається сам на сам із почуттями втрати і провини.
Несподівано для себе хлопець відповідає взаємністю на залицяння закоханого у нього старшокласника. Нове кохання відкриває для Ісмаеля шлях у нове життя.
Анна Купінська, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина luckybusiness/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Нестандартні серіали про любов: "Маніяк", "Страшні казки", "Зворотна сторона", "Простір" та ще три
Що подивитися у лютому: True Detective, Luther, Sex Education, "Каратель" та ще три серіали
Що подивитися у січні: "Втеча з в’язниці Даннемора", "Бюро легенд", "Нарко. Мексика" та ще 4 серіали