"210 добрих справ", або Нарешті на телебаченні з’явиться нова українська анімація

5213
11 грудня 2020

Масовий український глядач давно і гірко жаліється на відсутність анімаційного продукту вітчизняного виробництва.

Особливо затребуваного і на часі зараз, коли карантин, зумовлений пандемією коронавірусу, поставив хрест на кінотеатральному, найдешевшому виді сімейного дозвілля, і головою всьому стали розваги домашні – телеканали, інтернет-провайдери і сервіси "відео за запитом".

Суттєвою розрадою в цьому голому полі, де й хрущ – м’ясо, може стати 12-серійний анімаційний серіал "210 добрих справ" Андрія Щербака, створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно і за показ якого наразі борються декілька телеканалів.

Найвищий поверх сірої неприкметної будівлі в сірому індустріальному районі Києва. Довгий порожній коридор з безліччю самотніх дверей.

І зненацька – вхід, мов в печеру Алі-Баби, повну скарбів: кольорові стіни, веселі картинки на стінах з фігурами смішненьких персонажів, усміхнені люди-мультиплікатори.

Це студія Good Deeds Animation, яка має що відповісти спочатку батькам на питання "що ми мусимо показувати дітям?", а потім і дітям на прохання "покажіть щось з українського на кшталт "Свинки Пеппи" чи "Фінеаса і Ферба!".

Продюсер та співзасновник студії Good Deeds Animation Володимир Нікітенко
та ілюстратор Андрій Щербак

Ці та інші цілком слушні вимоги вже багато років аж ніяк не можуть задовольнити поодинокі вітчизняні анімаційні серіали з якістю та популярністю 4-х сезонів "Ескімоски", кількох випусків "Козаків" чи "Уроків тітоньки Сови".

Крім них, за часів Незалежності, вийшло лише 3 (!) повнометражні анімаційні фільми.

Короткометражної анімації, звісно, є набагато більше, але вона не має масового попиту, а відтак комерційного зиску, уявляючи собою розвиток загалом національного кіно та його іміджевого представлення на різних кінофорумах (по типу "Кохання" Микити Лиськова, яке за рік свого існування проїхало понад сотнею світових фестивалів).

Тобто саме анімаційні серіали можуть стати в пригоді як виробникам і демонстраторам, так і глядачам.

Втім, для історії, розтягнутій в часі, необхідні значні матеріальні, творчі та часові ресурси, які в Україні можуть бути забезпечені тільки інваріантним бізнесом або інвестиціями з фондів (як у випадку зі студією Film.UA Group та судією Animagrad, творців "Викраденої принцеси" і "Мавки. Лісової пісні").

Займатися анімацією – це три "Д" – довго, дорого, але добре, бо крім можливих перспектив у фінансовому плані, анімація здатна тішити наших дітей, таким чином, як бонус, втішаючи й їх батьків.

І тут важливо, як до цього ставляться самі власники бізнесу.

Продюсер та співзасновник студії Good Deeds Animation Володимир Нікітенко, високий спокійний чоловік – тим не менше, з прихованою енергією мультяшних персонажів в очах – ніби читаючи мої думки, відразу говорить про головне:

"Після половини життя роботи з нерухомістю, хотілося зробити новий, кармічно-більш-правильний бізнес.

Бо в нерухомості завжди присутні компроміси з совістю. А в анімації, якщо глибоко копнути у вивчення матриці бізнесу, може виявитися ще й перспектива досягнення чогось матеріального".

Його проект "210 добрих справ" ще на початку реформації Держкіно, коли була впроваджена в життя ідея продюсерського кіно, викликав захват. Вийшла велика книжка, як унаочнене представлення майбутнього проекту. Все було серйозно.

"Від початку, – продовжує Володимир, – ми планували зробити перший в Україні 3D-анімаційний фільм.

2012-го року ми виграли пітчинг Держкіно і, відповідно, перші гроші. Інша частина грошей була своя і ще частина – наших партнерів.

Але з початком війни партнери зникли, як і власні гроші. Та з часом ми передомовилися з Держкіно, змінили формат повного метру на серіал, а стиль графіки – на 2D".

Як у тій народній приказці – немає злого, щоб на добре не вийшло: крах першого проекту, зрештою, зробив проект іншим – масштабнішим, цікавішим і з перспективами.

"Перед тим як розпочати анімаційний бізнес, я аналізував продакшн-бюджети інших мультфільмів, наймав спеціалістів з Британії та Сполучених Штатів, які провели б, так би мовити, за ручку невідомими шляхами, – розповідає Нікітенко.

2013-го я познайомився з британцем Максом Говардом, який у свій час очолював різні підрозділи в Walt Disney і Warner Bros. І дійшов до віце-президента з адміністрування і планування. Спочатку він нам надавав консультації, потім став нашим виконавчим продюсером.

Він же знайшов діснеївського сценариста Ріккі Роксбура ("Рапунцель: Серіал"), який попрацював як скрипт-доктор, а врешті сам переробив весь сценарій під міжнародні вимоги.

Крім того, за всі ці роки у нас помінявся склад компанії, з’явилася маса нових художників, і моїм завданням було зробити так, щоб таргани в моїй голові потоваришували з їх тарганами, бо тільки в такому симбіозі можливо плавно рухатися до цілі".  

Актор Андрій Альохін озвучив персонажа Дезмонда в анімаційному серіалі "210 добрих справ"

Одним з головних "власників" тарганів був Андрій Щербак, ілюстратор книжки Володимира Нікітенка.

Талановитий художник, аніматор, сторібордист і арт-супервайзер, Андрій, як і Володимир, був з Луганська, і за майже 10 років перед цим пройшов у своїй професії "крим-рим-і-мідні-труби", працюючи над всіма видами художньої творчості, від анімаційних музичних кліпів і комп’ютерних ігор до роботи художником з персонажів, со-автора проекту і головного художника.

На момент 2011 року для нього був лише в майбутньому короткометражний мультфільм "Причина" 2017-го року, одна з кращих анімаційних робіт в історії українського кіно, але "210 добрих справ" став етапною сходинкою в цьому темпоральному русі.

"По суті це був мій перший досвід роботи в кіно, – розказує художник.

Почалося з дизайну, продовжилося обговоренням сценарію з американськими продюсерами і сценаристами, а закінчилося... закінченням грошей для створення повнометражного мультфільму.

Поки в мене не виникла ідея переробити повний метр в серіал, 3D-графіку – в 2D, а молоду і сімейну аудиторію – в аудиторію для дітей 7-12 років.

І це сильно відрізнялося від того, що я робив перед цим. Тут було завдання зробити історію для дітей, яка б не заплутувала юного глядача і не відволікала від головного – від розваг. А разом з тим, донести непросту, але центральну ідею серіалу – як працює машина добрих справ".

Власне, ідея серіалу – це одна з головних знахідок проекту, яка й дозволяє назвати його оригінальним і життєдайним як для анімаційного серіалу дитячого спрямування – він може бути позитивним прикладом у формуванні ставлення до оточуючих і навчальним посібником для кожного.

Справа в тому, що внесена у назву цифра 210, формується інтелектуально й духовно, якщо так можна сказати.

За сюжетом батько сімейства Гудіні, Олександр, винахідник і дивак з баняком для спагеті на голові, винаходить машину часу, що працює на енергії з добрих справ. І аби повернутися, скажімо, на день в минуле, треба виконати 30 добрих справ.

210 добрих справ мусять виконати його дітки, донька Еммі та син Кіт, щоб повернутися на 7 днів в минуле, і запобігти драматичній історії, розказаній в одній із серій серіалу.

Але чому саме 210, а не 300, чи 1 тисяча?

"Так ритмічніше звучить", – з посмішкою грайливо відповідає на моє питання Володимир Нікітенко, і в його очах знов з’являються мультики.

І без такої грайливості, насправді, в анімації робить нема чого.

Режисер анімації "210 добрих справ" Манук Депоян

Он, аніматор Манук Депоян, якого я знайшов в інших кімнатах студії за дуплетом спарених моніторів, – він мультяшний в усьому. Живе, небанальне, ніби художником написане обличчя, позитив в ставленні та голосі й самовідданість проекту на всі 100%.

Останній раз ми з ним бачилися 4 роки тому на фіналізації його мультфільму "Микита Кожум’яки", який і став першим 3D-анімаційним повнометражним фільмом в Україні, чим і випередив "210 добрих справ". Але тепер, символічно, Манук – режисер анімації "... добрих справ".

"На початку 2019-го року до мене звернувся Володимир Нікітенко, – пояснює режисер.

А вже за півтора роки ми зробили 12 серій. У нас час був так щільно розподілений, що я не дивився сторонніх ні фільмів, ні мультфільмів, тому не міг орієнтуватися на якісь сучасні зразки анімації: переді мною був лише сценарій нашого серіалу.

До останнього часу навіть в машині, повертаючись додому, я по-телефону відповідав на робочі питання. А вдома – щось вкидаю в рота – і знову за комп’ютер. Мене дружина і син останні місяці бачили лише зі спини!..

Ніби-то вже здали серіал, а він досі перед очима... Це як катання на лижах, коли після трьох днів спусків та піднімань, воно переходить у сон. Але. Невдовзі після закінчення роботи завжди утворюється певна порожнеча, і от її треба вже чимось заповнювати".

В якомусь сенсі, це чудово синхронізується зі словами Нікітенка: "Сон розуму породжує чудовиськ. Тому ми намагаємося не спати – у нас паралельно розробляється ще 5 проектів.

Я вже написав продовження "210 добрих справ", другу книжку, яка протягом місяця вийде друком".

Як пройде перший сезон серіалу – покажуть глядацькі рейтинги. 12 серій по 7 хвилин кожна почнуть виходити вже цієї зими.

І заглавна пісня, проспівана Фоззі, одним з фронтменів гурту "Танок на Майдані Конґо" (ТНМК), про "геть дивакувату родину", мусить добре пасувати для сімейного кола в часи різдвяно-новорічних свят.  

Ярослав Підгора-Гвяздовський, журналіст, кінокритик, редактор, спеціально для УП.Життя

Вас може також зацікавити:

Великий і самодостатній світ аніме: 7 найкращих стрічок, які ви точно маєте побачити  

Як виглядає український мультсеріал за 12 мільйонів гривень з держбюджету. ВІДЕО

ТОП-30 найкращих мультфільмів усіх часів на думку критиків та глядачів

Друге "Крижане серце" стало найуспішнішим мультиком в історії кіно

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua