Як вибрати дитині гурток чи секцію та зберегти мотивацію до спорту і занять 

3543
12 лютого 2021

Вибір спортивної секції для дитини – це складний процес, який впливає на емоційний стан малечі та подальшу реалізацію дитини. 

Запорукою успіху в цій справі є тандем батьків з дитиною, а також зворотний зв'язок із тренером. 

Як допомогти дитині обрати комфортне заняття, "Українській правді. Життя" розповіли:

  • психолог Катерина Гольцберг;
  •  президент міжнародного благодійного фонду "Спорт і діти" та засновниця спортивних шкіл 
     Стелла Захарова;
  • дитяча лікарка Анастасія Бикова-Шелевицька.

Як вибрати спортивну секцію для дитини

При виборі гуртка для дитини експерти наполегливо рекомендують батькам не опиратися на власні амбіції чи мрії

Такий підхід може негативно вплинути на емоційний стан дитини. 

Олімпійська чемпіонка Стелла Захарова запевняє, що примусові заняття не принесуть бажаного результату та досягнень. 

"В жодному разі не варто змушувати дитину займатися, якщо цього хочуть лише батьки. 

Тоді результату не буде – все будуватиметься на негативі. 

Дитина буде вважати, що всі налаштовані проти неї", – зазначає олімпійська чемпіонка. 

Рішення щодо вибору спортивного гуртка або секції повинне базуватися на бажаннях дитини

На перші групові заняття діти починають ходити з раннього віку, наприклад, на легку гімнастику можна записуватися з 3-х років. 

Зрозуміло, що в такому віці дитина не може одразу визначитися зі своїми вподобаннями.

Тому експерти радять випробувати кілька варіантів спортивних секцій та не боятися експериментів. 

"Батькам хочеться виховати у дитини послідовність і цілеспрямованість, але їй має подобатись заняття.

Завдання батьків – допомогти дитині в пошуку себе, тобто дати можливість спробувати різне. 

Рухаємося від позиції комфорту, щоб дитині хотілося залишитися. 

І немає нічого жахливого в тому, що вона буде "стрибати" у різні секції", – запевняє Катерина Гольцберг. 

Катерина Гольцберг, психолог

За словами психолога, дитина до 12 років може активно змінювати гуртки і визначатися з уподобаннями. 

Після цього періоду вона вже повинна обрати напрямок та побудувати для себе якусь мету.

Як зрозуміти, який спорт підходить дитині 

Коли батьки допомагають дитині обрати перші гуртки, їм варто звернути увагу на її темперамент

"Батьки можуть вдома спостерігати, на чому більше акцентується дитина і чим займається.

Деякі діти постійно бігають по квартирі, пробують повторити акробатичні вправи, сідають на шпагат, танцюють перед дзеркалом. 

Якщо дитині щось таке подобається – цьому варто приділити більше уваги", – пояснює Стелла Захарова. 

Щоб зрозуміти, чи подобається малечі спортивна секція, важливо також оцінити її реакцію безпосередньо після занять

"Завдання батьків – зрозуміти, в якому настрої дитина виходить з секції. Це головний маркер. 

Якщо вона пригнічена і каже, що не хоче повертатися – це сигнал до того, що туди йти не треба.

Якщо ж дитина після заняття виходить задоволеною – це позитивна ознака. Вона може бути втомленою, але щасливою", – пояснює Катерина Гольцберг. 

Стелла Захарова, олімпійська чемпіонка 

Стелла Захарова наголошує, що батькам не варто просити дитину залишитися на занятті, де їй не подобається. 

"Бувають випадки, коли батьки починають просити дитину залишитися, а вона починає плакати. Така ситуація може повторюватися кілька разів. 

Інші діти все це бачать, тому виходить, що дитина, яка не хоче займатися, відчуває себе ізгоєм. Такого також не можна допускати", – розповідає засновниця спортивних шкіл.

Коли та на який спорт віддавати дитину 

Під час вибору спортивної секції для малечі, потрібно також орієнтуватися на вміння та фізичні можливості відповідно до її віку. 

У Mayo Clinic пропонують таку класифікацію спортивних напрямків для різних вікових груп: 

Від 2 до 5 років

Малюки та дошкільнята починають освоювати багато основних рухів, але вони занадто юні для більшості організованих видів спорту. 

Для дітей цієї вікової групи найкраще підходить неструктурована вільна гра. 

Вона може включати:

  • біг;
  • стрибки;
  • перекиди;
  • кидання та ловіння;
  • плавання;
  • їзда на велосипеді;
  • підтягування на спорядженні дитячих майданчиків.
Для дітей 2-5 років гарно підходить плавання.
Фото yanlev/Depositphotos

Від 6 до 9 років

Коли діти дорослішають, їх зір, концентрація уваги, координація рухів і навички покращуються. Вони також можуть краще виконувати вказівки.

Для цієї вікової групи будуть доречними такі спортивні заняття:

Від 10 до 12 років

У цьому віці більшість дітей можуть розуміти і сприймати спортивні стратегії. 

Зазвичай вони готові займатися складними видами спорту, такими як футбол, баскетбол, хокей і волейбол.

Що робити, якщо дитина не хоче займатися спортом

Дитина може мати здібності для розвитку в певному виді спорту, але не мати до цього бажання. 

У такому випадку батькам потрібно бути уважними до деталей і зрозуміти, що саме не подобається дитині в конкретному гуртку.

Ймовірно, що її може відштовхувати не рід занять, а саме організація процесу. 

Наприклад, при виборі секції варто звернути увагу на атмосферу. Дитину може не влаштувати комунікація з тренером або колектив. 

Як варіант, можна спробувати відвідати аналогічну секцію в іншому місці. 

Крім того, дитина може негативно сприймати організаційні моменти, пов'язані з заняттями.

Катерина Гольцберг розповідає, що малечі може не подобатися переодягатися чи їздити на гурток. 

Краще обирати гуртки та студії, які розташовані недалеко від дому або школи, щоб не витрачати зайвого часу на дорогу. 

Якщо з організаційними процесами немає проблем, то безпосередньо із зацікавленням дитини повинні працювати не батьки – а тренер

"Якщо у дитини є талант, але немає бажання – батьки безсиллі, оскільки це завдання тренера.

Професійний фахівець, який бачить талант, може в правильній формі своїми знаннями стимулювати дитину", – розповідає Стелла Захарова. 

Ще одна причина, через яку дитина може не захотіти займатися спортом – це перенавантаження

Такий стан може мати негативні наслідки для емоційного та фізичного стану дитини. 

Анастасія Бикова-Шелевицька, дитяча лікарка

Дитячий педіатр Анастасія Бикова-Шелевицька називає кілька ключових ознак, які можуть вказувати на перевантаження дитини:

  • аномальна втома (важко прокидатись, виконувати прості завдання);
  • часті головні болі, запаморочення;
  • болі в животі;
  • прояви апатичності;
  • симптоми з боку серцево-судинної системи (тахікардія, біль за грудиною);
  • пригнічений настрій;
  • підвищена збудливість;
  • відсутність бажання спілкуватися з однолітками та батьками;
  • часті хвороби;
  • проблеми зі сном;
  • погіршення пам'яті;
  • можливе зниження успішності в школі.

Експертка також зазначає, що дітям, які відвідують професійні спортивні секції, попередньо потрібно пройти обстеження та проконсультуватися із лікарем. 

Також важливо стежити за самопочуттям дитини безпосередньо після закінчення занять.

Як мотивувати дитину до занять спортом

Психолог Катерина Гольцберг розповідає, що формула правильної мотивації для занять – це поєднання "подобається" і "виходить". 

За словами експертки, якщо один із компонентів відсутній, то з часом дитина може розчаруватися в обраному напрямку. 

Проте на думку психолога, бажання може бути важливішим за здібності, тому дитині варто давати шанс себе спробувати. 

"Іноді завзяття, наполегливість і праця дають неймовірний результат, якщо дитина цього хоче.

Зворотній зв'язок зазвичай не змушує себе довго чекати. 

Якщо у дитини нічого не виходить, батьки не повинні за це сварити, а дозволити відмовитися і дати шанс змінити своє рішення", – пояснює Катерина Гольцберг. 

При цьому Стелла Захарова уточнює, що в такому випадку дитина може займатися певним видом для загального розвитку, але не варто налаштовуватися на професійні результати. 

"Якщо ми говоримо просто про масовий спорт або звичайний гурток, щоб дитина могла покращити якість фізичні якості, то до цього можна поставитися з розумінням.

Але далі розвиватися, коли немає хисту, але є бажання – дуже складно. 

Крім того, дитина може знайти себе в іншій секції – потрібно спробувати, може її якості краще проявляться там", – застерігає вона. 

Зберегти та посилити мотивацію до занять спортом можуть батьки і тренер, який працює з дитиною. 

"У ранньому віці дитину мотивують батьки, бо сама вона ще не може зрозуміти, що хоче займатися спортом. 

Проте починати потрібно із власної сім'ї та домашньої атмосфери. 

Якщо батьки самі не хочуть займатися і знаходять для цього причини – це неправильний підхід", – пояснює Стелла Захарова. 

Якщо батьки самі не хочуть займатися, то й дитина не буде.
Фото CITAlliance/Depositphotos

Крім того, мотивація до занять може народжуватися безпосередньо під час роботи. 

Наприклад, за допомогою різноманітних заохочень, змагань, грамот за успіхи і навіть оплесків глядачів

"Дітям подобається отримувати своєрідні лайки за свої успіхи, коли ним пишаються", – пояснює психолог. 

Мотивація дітей часто базується на бажанні перемогти у якихось змаганнях чи конкурсах. 

Проте батькам не варто наголошувати саме на таких цілях. Особливо, якщо мова йде про маленьких дітей.

"Буває, батьки приводять дитину займатися гімнастикою і хочуть, щоб вона стала олімпійським чемпіоном. 

На це смішно дивитися. Бо невідомо, які якості є у дитини і як вона зможе їх розвивати. 

Необхідні талант і працьовитість проявляються в дитини ближче до 10 років.

Коли батьки ставлять нам такі умови, намагаємося пояснити, що це неправильний підхід", – розповідає Стелла Захарова. 

Говорити про такий стимул можна лише з дітьми старшого віку.

Наскільки добре буде працювати така мотивація, залежить від того, кому вона важливіша – дитині чи батькам. 

"Якщо чемпіоном хоче стати дитина, то нічого поганого в цьому не бачу.

Але батькам потрібно відрізняти свої бажання, від бажань дитини. 

Якщо дитина робить до цього кроки, то у неї є власна внутрішня мотивація. А якщо це зовнішній вплив, то він ні до чого не приведе", – розповідає психолог. 

Як вибрати тренера для дитини 

Важливо, щоб відносини між тренером, малечею та батьками були довірливі. 

При цьому дитина повинна відчувати зв'язок із людиною, яка з нею працює. 

"Якщо є повага до особистості дитини, то навіть наполегливість і вимогливість тренера буде сприйматися нормально. 

Дитина повинна розмовляти з тренером.

Але багато хто може ставитися до дитини, як до м'яса, коли вона повинна – і все", – розповідає Катерина Гольцберг. 

Засновниця спортивних шкіл Стелла Захарова пояснює, що на ринку не вистачає професійних тренерів, які б могли правильно та без насильства привчити дитину до роботи. 

За її словами, деякі колеги можуть використовувати жорстку лексику, або присоромлювати її на очах у інших, що може психологічно зламати в ранньому віці. 

При цьому наголошує, що професійний тренер дуже важливий для розвитку дитини, особливо, якщо вона робить успіхи в конкретному напрямку і націлена на чемпіонство. 

"У спорті є розподіл на: дитячий спорт, юнацький, юніорський, спорт вищих досягнень і дорослий спорт. 

Якщо тренер бачить в дитини здібності, то віддає її з дитячого спорту в юніорський.

Там її бере під опіку інший тренер. Як правило, саме він веде дитину до чемпіонства.

Тоді дитина і тренер йдуть разом до тих вершин, яких вони можуть досягти", – пояснює олімпійська чемпіонка. 

Катерина Гольцберг зазначає, що комунікація має бути також між батьками і тренером.

Це зворотний зв'язок, який дає розуміння того, як дитина себе почуває на тренуванні. 

За її словами, погано, якщо тренер відмовляється комунікувати з батьками.

Зі свого боку Стелла Захарова наголошує, що батьки не повинні втручатися в тренувальний процес. 

"Коли проходить тренування, батьки сидять окремо, в зал ми забороняємо заходити.

Є такі фактори, що дитина не може зосередитися або біжить до батьків, коли щось не виходить – це порушує тренувальний процес. 

Тоді тренер втрачає дитину та не приділяє належної уваги іншим", – пояснює вона.

А також додає, що саме тренер може допомогти батькам підібрати правильну секцію для дитини, оцінивши її здібності та можливості.

Дарія Поперечна, УП.Життя

Титульні світлини sergey23/Depositphotos та IgorTishenko/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Успіх у спорті — це 50/50 роботи тренера та спортсмена

"Королева спорту" втрачає свій трон в Україні, або Що не так зі спортивною інфраструктурою

Скандинавська ходьба: що це за спорт і чому він не тільки для бабусь. Пояснює інструктор

Естафети, віртуальний спорт і нові види активностей: як заохочувати школярів займатись фізкультурою?

З чого складаються уроки фізкультури, які люблять діти

Ненудна фізра: як шоумен Олександр Педан прокачує фізкультуру в школах і навчає вчителів

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua