"Чотири країни": як Київський симфонічний оркестр знайомив слухачів з музикою Східної Європи

2061
3 грудня 2021

Київський симфонічний оркестр на чолі з італійським диригентом влаштували своєрідний музичний діалог між Україною та чотирма країнами Європи. 

Музичні твори, створені угорським, словацьким, чеським і польським композиторами, лунали на сцені одного зі столичних готелів. Репертуар був підібраний таким чином, щоб глядачі могли ознайомитися з історією та традиціями країн.

Перед концертом "Чотири країни" відбулася відкрита репетиція, яку також назвали сімейним концертом, куди першочергово запрошували дітей та підлітків. 

Захід присвятили головуванню Угорщини в Вишеградській групі – спілці 4 країн, яка була утворена в 1991 року для інтеграції в Західну Європу. 

"Українська правда. Життя" побувала на репетиції та на концерті оркестру і спробуємо передати атмофсферу 

Провести через музичну подорож

Тромбони, труби, контрабас та віолончель, альти, скрипки – це інструменти, з якими оркестр вийшов на сцену. 

 Фото Ельзи Жеребчук

Першими заграли труби та тромбони

Далі глядачі почули контрабас.  

І, звісно, вибухнули гучним звуком барабани. 

  Фото Ельзи Жеребчук

Так оркестр показав, як звучить кожна окрема група інструментів.

Щоб об’єднати їх в єдиний музичний організм, на сцену вийшов диригент.

  Фото Ельзи Жеребчук

Диригент італієць Луїджі Ґаджеро вклонився. Ведуча розповіла, що з колективом оркестру він спілкується англійською мовою, але музиканти часто розуміють диригента і без слів. 

Луїджі Ґаджеро змахнув паличкою, музиканти відкрили ноти, і зі сцени почали звучати різні групи інструментів по черзі.

  Фото Ельзи Жеребчук

Музиканти так налаштовуються. Як пояснили зі сцени, це робиться за допомогою однієї ноти "ля". 

  Фото Ельзи Жеребчук

Аби юні глядачі не засумували, організатори концерту влаштовували для них різні ігри. 

  Фото Ельзи Жеребчук

Зокрема, зал розділили на три групи: перша імітувала звуки ударних інструментів, друга – струнних, а третя – духових.  І коли оркестр грав, глядачі йому "допомагали". 

Під кінець репетиції, коли музиканти почали грати танцювальну музику, дітей запросили танцювати біля сцени. Діти відчували себе комфортно та вільно, а під час танцю заспокоїлись навіть ті, які вередували.  

  Фото Ельзи Жеребчук

"Ми повинні провести кожну людину в аудиторії через музичну подорож, яка може залишити тривалий (а може й незабутній) слід в його чи її пам’яті. Навіть якщо людина вперше сидить у концертному залі", сказав диригент оркестру Луїджі Ґаджеро в інтерв’ю виданню Marie Claire.

Після закінчення репетиції діти з батьками могли піднятися на сцену. Найсміливіші били в барабани та власноруч переконалися, як важко грати на контрабасі. 

  Фото Ельзи Жеребчук

"Сімейний концерт – це те, про що ми давно мріяли, наша креативна команда, наш диригент. Це той формат, який дуже довго й успішно існує на заході, де є спеціальні концерти для дітей, молоді та сімей.

Зокрема і відкриті репетиції, які дають можливість послухати фрагменти дорослої програми, дізнатися про неї більш детально і підготуватися до концерту", – каже виконавча директорка оркестру Ганна Ставиченко.

Мандоліновий концерт та "Слов'янські танці"

Польщу на концерті представляла музика Кшиштофа Пендерецького, а саме струнний квінтет "Сторінки з ненаписаного щоденника". 

У творі Пендерецький використав гуцульський коломийковий мотив, що награвав його батько, котрий виріс в Тенетниках, біля Рогатина (нині – Івано-Франківщина).

Композитор навіть зізнавався: так захопився розвитком коломийкової мелодії у Квінтеті, що вона мало не заполонила усю музику.

 Фото Alina Harmash

Композитор Кшиштоф Пендерецький розпочинав кар’єру як авангардист і став відомим завдяки твору "Плач за жертвами Хіросіми".

Проте пізніше заглибився в духовну музику. Вже у "Сторінках..." від радикального авангардизму Пендерецького залишилося небагато, натомість яскравіше у творі проглядається мінімалізм.

Наступним глядачі почули мандоліновий концерт австро-угорського композитора словацького походження Йогана Гуммеля.

Йоганн Гуммель відомий як учень Моцарта та Сальєрі. Його вишукана є показовою музикою для класицизму.

Фото Alina Harmash

Від часу своєї появи у XVI столітті мандоліна стала шалено популярним музичним інструментом. Мандоліну використав Моцарт в опері "Дон Жуан", великі сольні концерти писав для неї і Вівальді.

Однак саме мандоліновий концерт Гуммеля вважається вершинним твором у цьому жанрі. На київській сцені він прозвучав у виконанні відомої української мандоліністки Світлани Білоусової.

"Гуммель створив класику, що вивела мандоліновий концерт на віртуозний рівень. Дослідники зазначають тут вплив Гайдна, з яким Гуммель товаришував. Але я тут чую Моцарта, в якого Гуммель навчався: його прозорість, простота фактури, ясна логіка викладення матеріалу. 

  Фото Alina Harmash

Музика ясна та зрозуміла, і на додачу до усього тут відчувається моцартівська грайливість", розповіла Світлана Білоусова у інтерв’ю газеті "День".

Після антракту на глядачів очікував твір всесвітньо відомого композитора Дьордя Лігеті, славу якому приніс саундтрек до фільму "Космічна Одіссея" Стенлі Кубрика "Атмосфери".

Лігеті був єдиним композитором фільму, який не отримав гонорар, а лише потім домігся законних роялті через суд.

  Фото Alina Harmash

Він єврей за національністю, угорець за походженням, а народився в Румунії. Зі сцени в Києві оркестр виконав його "Румунський концерт" таке собі музичне поєднання різних культур та фольклорних мотивів.

Під час виконання твору один музикант з трубою сів в проході збоку, щоб виконувати відлуння, ніби то музика грає з сусідньої гори. Під час виконання твору можна уявляти картини природи, життєві трагедії та побут людей, що живуть в горах. 

  Фото Alina Harmash

Твори, які виконувалися під час концерту, вражали несподіваними переходами та змінами настрою. 

Закінчився вечір "Слов’янськими танцями" композитора Антоніна Дворжака поєднували в собі настільки різну музику, що  вона підходить і для спокійних танців, і для запальних.

Цей твір своєрідна музична екскурсія по двох регіонах Чехії Богемії та Моравії, а також сусідніх областей, серед яких композитор згадує й Україну.

  Фото Alina Harmash

"Танці" написані за моделлю популярних й досі "Угорських танців" Брамса, але без вживання оригінальних мелодій. 

Доля композитора така ж бурхлива, як і цей його твір.

  Фото Alina Harmash

У 32 роки Дворжак жив на стипендію для бідних, але талановитих митців, а вже за шість років за його твори билися кращі німецькі видавництва. Наразі він є всесвітньо знаним композитором-романтиком.

  Фото Alina Harmash

"Лігеті – "європейський" представник цієї програми – походить від Бартока, а рідною мовою Бартока була мова Бетховена. Це майже "філософський" спосіб написання музики, де его, воля композитора "заплітає" сюжети.

Дворжак і Пендерецький мають безпосередність та спонтанність, яку рідко можна знайти в західній музиці, проте можна назвати слов’янською рисою.

А Гуммель, який народився в сучасній Братиславі та навчався у Гайдна, Моцарта і Сальєрі є певним чином trait-d’union, зв’язком двох світів", – розповідає диригент Луїджі Ґаджеро.

Вас також може зацікавити:

Симфонічний концерт "Віденські класики: Моцарт, Гайдн, Бетховен"

Українські композитори створять першу сучасну концертну увертюру: чому це важливо

Heinali: "Я намагаюся переосмислити музику Середньовіччя в електроніці"

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.





Головне на сайті