"Допоміг ланцюжок із рук херсонців": як в Одесі виловили древню амфору після підриву Каховської ГЕС

Херсонський обласний краєзнавчий музей у 2022 став синонімом слова "втрата". Під час тимчасової окупації Херсона цінні експонати музею цілковито розграбували росіяни. Скоріше за все, із ворогом співпрацювала тодішня очільниця музею Тетяна Братченко, яка, за свідченнями херсонців, буквально передала цінності загарбникам. Зараз триває судовий процес, який має встановити кількість та імена колаборантів.

До окупації Музей зберігав понад 180 тисяч експонатів. Серед найцінніших вкрадених речей: "золота кімната", де було скіфське золото та срібло, лапідарій – зразки стародавньої писемності, колекція зброї, яку започаткував засновник музею археолог Віктор Гашкевич.

Восени 2022 у порожні стіни розграбованого і спаплюженого музею повернулись співробітники, які раніше відмовились співпрацювати з росіянами. Виконувачкою обов’язків директорки стала Ольга Гончарова, яка до повномасштабного вторгнення РФ працювала у відділі новітньої історії. Коли пані Ольга повернулася до міста – перше, що зробили музейники – разом зі співробітниками Служби безпеки України оглянули музей та зафіксували всі вкрадені експонати.

Тоді Ольга Гончарова заявила, що попри суттєві втрати колекції, має плани на майбутнє. До Гончарової звернулися колекціонери, які запропонували надати свої експонати для виставок у музеї. У перший час відновлення роботи музею – нова директорка показувала відвідувачам наслідки злочину росіян – порожні зали музею.

Ольга Гончарова не часто дає інтерв’ю, проте УП.Життя вдалось поспілкуватись із новою очільницею Краєзнавчого музею – і привід, попри сумний контекст, втішний.

Днями до музею передали амфору, яку випадково виловили на пляжі в Одесі. Ми розпитали Ольгу Гончарову про експонат, його подальші дослідження та про те, як живе музей, опираючись постійним атакам росіян.

Старовинна амфора вже має унікальну історію

Про те, що до Краєзнавчого музею потрапила цінна знахідка, яка вочевидь стосується Візантійської доби, написали у соцмережах Херсонського краєзнавчого музею. Цінність переданого артефакту підтвердила нам і Ольга Гончарова.

"Амфору знайшли в суботу, 10 червня, і на другий день, у неділю, нам передали її в музей. В нас вона знаходиться тільки чотири дні. Херсон постійно під обстрілами, тому люди виїхали за межі, і фахівців наразі дуже мало. Але при первинному огляді вдалося виявити, що це Візантійська доба, період Київської Русі", – розповіла Гончарова.

Цінну амфору знайшли херсонці, які перебували в Одесі. Фото: Facebook Краєзнавчого музею

Очільниця музею також нагадала, що через Дніпро в Чорне море проходив так званий шлях "Із варягів у греки". Ведучи активну торгівлю, візантійські купці часто бували й на великому Потьомкінському острові, який знаходиться поблизу Херсону – у Середньовічну добу там знаходилось місто Олешшя.

"І тоді на цьому торгівельному шляху могли бути і потоплення кораблів, і там розташовувались, у пониззі Дніпра, різні поселення, в тому числі і грецькі. Тому, мабуть, ця амфора, належить до цього періоду і ми її будемо досліджувати. Але зараз уже можна сказати, що в таких амфорах перевозили оливкову олію, вино. Ймовірно, її походження відноситься десь до Х-ХІІІ сторіччя", – каже директорка.

Читайте також: "Якби не колаборанти, ми би врятували музей від росіян". Інтерв'ю з директоркою Херсонсього художнього музею

Зважаючи на гарний стан амфори – Ольга Гончарова припускає, що вона зберігалась у сприятливих умовах.

"Ймовірно, вона була десь у похованні, дивним чином зберіглась в досить хорошому стані. Горло амфори було забито землею і мулом, а всередині затрималось повітря. Але така знахідка сталась, на жаль, через страшну катастрофу, теракт, що стався на Каховській дамбі. Потужна течія підмила береги що з правого, що з лівого берегу. Зараз все це несеться в Чорне море. Амфора виплила на пляж Ланжерон в Одесі", – розповіла директорка.

Старовинну амфору передали в Херсонський краєзнавчий музей. Фото: Facebook Краєзнавчого музею

Через катастрофу можливо, й надалі траплятимуться цінні знахідки – каже музейниця.

"Артефакти різного роду ми, мабуть, будемо ще виявляти. І якщо громадяни свідомі, то будуть приносити їх до музеїв. Я звернулася через телебачення, щоби люди, які виявляють подібні знахідки – приносили їх до нас, до Краєзнавчого музею. Мало того, що ми пограбовані під час російської окупації, а деякі раритети ми взагалі не знаємо, чи вони колись з'являться чи ні – їх доля невідома. Тому отакі знахідки для нас, для музейників, вони дуже-дуже цінні", – каже Ольга Гончарова.

Жінка розповідає, що амфору на одеському пляжі знайшли два херсонці з сім'ями, коли рятували з дніпровських прісноводних черепах, яких занесло в море. Одним з рятівників виявився історик за фахом Юрій Пословський, який і зрозумів цінність цього предмету. Він звернувся до херсонської краєзнавчині Марини Тарасової, яка порадила передати амфору до Херсонського краєзнавчого музею.

"І що в цій історії мене особисто вражає – це ланцюжок херсонських рук. Один херсонець виловив, друга херсонка порадила, інша херсонка привезла. Ми тут її вже зустріли. Ланцюжок таких добрих дій херсонців, які є справжніми патріотами і людьми, які люблять свою землю", –говорить зворушена керівниця музею.

Старовинну амфору досліджуватимуть науковці. Фото: Facebook Краєзнавчого музею

Музей працює з науковими задачами

Зараз Краєзнавчий музей не має змоги приймати відвідувачів, але продовжує працювати.

"Ви бачете, в новинах пишуть, скільки разів за день нас обстрілюють. Тому з відвідувачами під обстрілами ми працювати не можемо. Це небезпечно. Навіть стояти на зупинці небезпечно. По-друге, вороги розтрощили всі експозиційні вітрини", – каже директорка.

Але попри постійні атаки ворога – команда музею працює над створенням виставки "Херсонці незламні", де хочуть розкрити опір мешканців міста під час окупації.

"Покажемо, як Херсон боровся, як люди йшли на танки з голими руками, на БТР-и з голими руками. Виставимо світлини, які нам подарував місцевий фотограф Корняков. Частиною експозиції стануть також сітки, які плетуть наші дівчата, херсонські жінки для фронту. І уламки – це уламки, які обсипали все наше місто", – каже Гончарова.

Сподіваємось на міжнародну допомогу

В процесі розмови з пані Ольгою згадуємо про дослідження мистецтва доби Візантії в Луврі. Питаю директорку – чи розглядають можливість співпрацювати з міжнародними партнерами. Ольга Гончарова зауважує, що зараз, при відсутності колекції, це не на часі. Але Херсон сподівається на міжнародну підтримку й допомогу у збереженні цінної спадщини.

"Знаєте, ми сподіваємось, що світ нас не залишив у війні і нам допомагає. І відроджувати культурну спадщину він теж нам допоможе. Нам треба відбудовувати будинки, які постраждали під час війни. Це архітектура 19-го сторіччя", – каже Гончарова.

Про колаборантів

На питання, чи фігурували експонати Краєзнавчого музею десь на кшталт вивезених із Художнього музею – директорка зауважує, що говорити про це не може.

"У складніша ситуація, ніж в Художньому музеї. І пограбування у нас набагато більше. Про це ми зараз не можемо говорити. Ми дуже сподіваємось, що коли закінчиться ця війна, то нам це повернуть згідно реституції", – каже Ольга Гончарова.

Щодо причетних до пограбування музею – теж інформацію поки що не розголошують.

"Наразі йдуть слідчі дії, все це передане до суду, і поки не буде вироку, ми про це не говоримо. Для нас болісна тема, дуже болісна. Тому що я, наприклад, дуже довго працюю в музеї, я всі ці експонати знаю – всі в руках вони в мене були, екскурсії проводили весь час, багато-багато років. Все це таке рідне, значиме для нашої історії. Тому це дуже болісно, але ми про це поговоримо трошки пізніше. Зараз ми не маємо права", – каже директорка.

Сьогодні, 15 червня, стало відомо, що у селі Покровському біля Нікополя на дні Каховського водосховища, яке втрачає воду після підриву росіянами Каховської дамби, виявили рештки старовинної козацької церкви.

Читайте УП.Культура у Telegram