Вперше від початку вторгнення: Музей Ханенків відкрив виставку з колекції музею

У київському Музеї Ханенків відкрилася виставка "Золотом, кольором, світлом". Вона присвячена 175-річчю художника Вільгельма Котарбінського.

Це перший проєкт з початку повномасштабного вторгнення, що показує частину колекції музею.

На виставці експонують станковий живопис та малюнки Вільгельма Котарбінського з музейної збірки. Також покажуть окремі частини декору "Червоної вітальні" музею, 84 поштові картки з приватної колекції Олександра Жуковського та книги з бібліотеки Ханенків.

Відвідати експозицію можна з середи по неділю. Проте окремі роботи та частини декору, створені Котарбінським, у супроводі кураторів можна буде побачити щочетверга. Це пов’язано з безпековими обмеженнями та через пошкодження, які отримав музей 10 жовтня 2022 року.

Експозиція виставки. Фото: Музей Ханенків

Вільгельм Котарбінський – польсько-український художник-монументаліст. Брав участь у розписі Володимирського собору. Разом з іншими митцями, зокрема з Владиславом Галімським, Євгеном Вжещем та Яном Станіславським, заснував Товариство київських художників.

Символіст Котарбінський у своїх творах зображував біблійні та історичні сюжети, побутові сцени, фантастичні та алегоричні образи.

Він створив оздоблення для зали Музею Ханенків, що має назву "Червона вітальня" – від кольору шпалер у ній.

"Його секрет – у різнобічності таланту. Художник універсального обдарування, він створював станкові та монументальні картини, малюнки і навіть стінописи. Його твори – напрочуд різноманітні: побутові сцени, біблійні та історичні сюжети, фантастичні й алегоричні образи. Його замовники – численні колекціонери та можновладці. Його аудиторія – тисячі шанувальників, що збирали й дбайливо зберігали листівки з репродукціями його картин та малюнків", – зазначили в музеї.

У композиції Червоної вітальні зображені чотири цивілізації стародавнього світу – Індії, Єгипту, Греції та Риму. Декоративний ансамбль цієї зали зберігся майже повністю.

Робота Музею Ханенків під час війни

Довгий час Музей Богдана та Варвари Ханенків не проводив виставок з експонатами колекції. Більшість музейних артефактів приховали, щоб уберегти від повномасштабного російського вторгнення. Проте музей продовжував екскурсійну діяльність та проводив виставки сучасних художників, а також започаткував дослідження синайських ікон зі своєї колекції в паризькому Луврі.

Зокрема, в порожніх залах музею відбулася виставка представника української Нової хвилі Павла Макова "Фонтан виснаження", який став основою українського павільйона на Венеціанському бієнале у 2022 році.

Проводили й музичні вечори – серед напівпорожніх залів виступала Джамала, камерні концерти влаштовує піаніст Євген Громов.

Одним з наймасштабніших проєктів Музею Ханенків у час війни стала 5-годинна опера "Genesis. Opera of Memory in 13 mise-en-scene". Її створили композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко, засновники лабораторії сучасної опери Opera Aperta.

Вистава "Genesis. Opera of Memory in 13 mise-en-scene". Фото: Музей Ханенків

"Якось наша хореографиня, Христина Слободянюк, написала, що зараз вільний музей Ханенків і в неї є ідея щось зробити. Ми були іще в депресивному стані, сказали – о, Христино, давай краще ти станцюєш соло і ми тобі зіграємо Баха... Але в результаті ми потрапили в це приміщення і це надзвичайні враження, канєшно: музей, де нічого немає, музей військового часу. І за місяць 10-хвилинне соло Баха перетворилося на 5-годинну оперу", – розповідали в інтерв'ю УП.Культура композитори опери Роман Григорів та Ілля Разумейко.

Вистава "Genesis. Opera of Memory in 13 mise-en-scene". Фото: Музей Ханенків

Тоді під час перформансу відкрили єдину картину, котру не зняли для переміщення – "Смерть Орфея".

Через російський масований ракетний обстріл 10 жовтня 2022 на дитячий майданчик поруч з будівлею впала ракета. Вибуховою хвилею вибило вікна та світлові ліхтарі.

Наслідки, з якими стикнувся музей після обстрілу 10 жовтня 2022 року. Фото: Музей Ханенків

Крім Музею Ханенків у той день також постраждали культурні та освітні об’єкти, розташовані у центрі Києва:

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка (червоний корпус і корпус Інституту філології);
• Наукова бібліотека імені Максимовича;
• Національний науково-природничий музей НАН України;
• Інститут літератури НАН України;
• Інститут археографії НАН України;
• Національна філармонія;
• Педагогічний музей України та Музей української революції 1917-1921 рр.

Читайте також: Війна мистецтву не завада: як закинуту Фабрику повидла у Львові перетворили на сучасний артцентр