В естонському Таллінні показують масштабну виставку про український авангард – як адаптували "Футуромарення" до нового контексту

"Все розпочалося понад рік тому, коли директорка талліннського художнього музею KUMU Каді Поллі відвідала виставку "Футуромарення" в Києві і запропонувала адаптувати проєкт для свого Музею", – розповідає керівниця музейного відділу Мистецького Арсеналу Ольга Мельник. Стала співкураторкою виставки "Футуромарення: Україна і авангард", яка відкривається в суботу, 8 квітня.

Це перший масштабний україно-естонський проєкт про українське мистецтво 1910-х–початку 1930-х. В Естонії впродовж кількох місяців робили анонси, запрошували поринути в світ українських авангардистів та у "марення про майбутнє українського авангарду".

Виставка в Таллінні стала певним перезавантаженням київського великого виставково-дослідницького проєкту "Футуромарення", який Мистецький Арсенал показував з жовтня 2021 до 30 січня 2022. Тоді зібрали понад півтисячі творів, об'єктів, архівних документів та інсталяцій. Водночас "Футуромарення: Україна та авангард" – проєкт, який набув нових відтінків і символізму, котрі диктує теперішній контекст повномасштабної війни в Україні.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

"Футуромарення" репрезентує тяглість від авангардних 1920-х, які через масові репресії, залякування та утвердження стилю соцреалізм були фактично стерті з національної пам’яті, – і до наших 2020-х. Пропозиція від естонських партнерів розповісти про спадковість авангардного мистецтва та повторюваність історії з’явилась на самому початку повномасштабного вторгнення: про створення виставки Арсенал домовлявся у березні 2022 – під обстрілами, в час нескінченних повітряних тривог.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. На фото: Олеся Островська-Люта (праворуч) та Кадді Поллі. Фото: Siim Lõvi / ERR

"Ми розуміли, що дуже важливе завдання для українців, для професіоналів культурної сфери – це розказувати. І ми були готові. А наші колеги з естонського музею виявились дуже емпатичними й готовими слухати. Ставились із великою довірою до того, як ми бачимо цю виставку. А нам було страшенно важливо розказати про зв'язок наших 1920-х із теперішнім.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Перед війною був такий дискурс, що ми ніби відбудовуємо зворотній місток, і культурна сцена 2020 бачиться великою мірою спадкоємицею 1920.

І попри те, що дуже важко віднайти прямі лінії спадкоємності після стількох поруйнувань – головний творчий інтерес для багатьох сучасників лежить саме у 1920. Це стосується художників і величезною мірою літераторів", – розповідає директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. На фото – Олеся Островська-Люта Фото: Siim Lõvi / ERR

Вона підкреслює, що символом такого зв’язку став музичний альбом "Фокстроти", авторства Сергія Жадана, Любови Якимчук та Юрія Гуржи, створений у рамках "Футуромарення". У сучасному аранжуванні відтворили тексти та фонограми записів Миколи Бажана, Михайля Семенка, Гео Шкурупія, Павла Тичини, Олекси Влизька, Філіппо Томмазо Марінетті, Володимира Сосюри, Раїси Троянкер, Наталі Ужвій, Леоніда Первомайського. Курувала цю частину "Футуромарення" Оксана Щур.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

"Оксана тоді "розкопала" унікальні записи голосів українських митців. В одному трекові Михайль Семенко із 1920 каже "Привіт! Салям!" – і йому відповідають Сергій Жадан і Люба Якимчук: "Привіт". І це для мене було просто метафорою того, що з нами відбувається", – каже Олеся Островська-Люта.

Київське "Футуромарення" куратори Вікторія Величко та Ігор Оксаметний готували понад два роки. В основу лягли дослідження проявів футуризму та експериментальних практик авангардного мистецтва 1910-х–початку 1930-х.

Читайте також: Харківський літмузей номіновано на премію Webby Awards

Тоді митці з різних сфер, заражені "бацилою футуризму", ніби об’єднались у творчих пошуках, відкидаючи будь-які кордони дозволеного. Музиканти, художники, поети, театральні митці були готові до прогресивного й нового, цілковито заперечували формалізм, помпезне надбання попередників, маніфестуючи і оспівуючи "три М": Місто, Машину, Маси.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Для "Футуромарення" зібрали твори аудіовізуального мистецтва, театральні костюми, афіші, ескізи модерних будівель, які так ніколи й не були втілені в життя, та відтворили візію футуристів "як марення майбутнього і процесуальність". Виставка стала одним із найбільш відвідуваних проєктів "Мицького Арсеналу" і отримала потужний зворотний зв'язок.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Зараз у Таллінні представили близько 100 об’єктів. Виставка розпочинається творами 1910-го, зокрема картинами Давида Бурлюка, які привезли з Художнього музею міста Дніпро. Перемежовується із зображенням сьогодення. Зокрема, на виставці є відео з селища Чорнянки, поблизу Херсона, де у 1910-20 була відома мистецька резиденція, а нині селище перебуває під російською окупацією.

"Куратори намагались сказати, що це дуже важливі для нас твори, імена, важлива для нас історія – але вона не завершена. Це не тільки історичні постаті. Це процес, який продовжується", – наголосила директорка Мистецького Арсеналу.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Також у Таллінні представили дві відеоінсталяції. В одній – поезоформи поета-футуриста Михайля Семенка, які свідомо не перекладали, адже важливішим є звуковий ряд, що передає футуристичний ритм.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Нові акценти, які лише намацувала київська виставка, оприявнила повномасштабна війна. Вони проявились у другій відеоінсталяції "Наші 1920і розстріляні у 2020і", яка є фактично завершенням експозиції. Її побудувала Валерія Гуєвська навколо історії знаменитого харківського "Будинку Слово". Інсталяція включає кілька елементів: імена всіх, хто мешкав у Будинку "Слова" у 1930-ті, і фотографії будинку зараз, які спеціально надали Арсеналу харківські колеги.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

"Будинок "Слово" мав неформальне прізвисько в 30-ті – "крематорій". І зараз ця будівля, яка займає символічне місце в українській літературній пам’яті – знову потерпає й зазнає поруйнувань. Показуємо Будинок "Слово" вже таким, теперішнім, але це не схоже на документальну воєнну фотографію, де багато крові й болю.

В якийсь момент перегляду – лунає дуже тонкий звук розбитого скла – як розбилось щось кришталеве. Частина імен митців, що написані поверх фото, розлітаються на друзки, а частина просто зникають як уламки – окремі букви, уривки імені, якісь шматочки залишаються в ландшафті. Символізує наші знання про нашу культуру ХХ ст. – начебто ми щось знаємо, але це лишилось як уламки розбитого", – каже Олеся Островська-Люта.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Виставку в Таллінні довелось адаптувати до набагато меншої площі – в Арсеналі "Футуромарення" займало понад 3 тис.кв.м, а в музеї KUMU площа виставкового простору дещо більше 200 кв. м.

"Коли у червні 2022 з KUMU запросили наших колег – кураторів виставки Ольгу Мельник, Ігоря Оксаметного, Олю Жук – перед нами постало кілька викликів і кілька переваг. На виставці в Києві було багато архівних предметів – наприклад, книг. Цього разу це здебільшого твори візуального мистецтва: живопис, графіка, театральні костюми.

Переваги такі, що дуже добре, якщо твори будуть зберігатись у безпеці. Зараз це заспокоює, що експонати в нормальному температурному режимі, під доглядом реставраторів. Багато творів були відреставровані спеціально для цієї виставки – у Львові національним реставраційним центром. Мої колеги були в захоплені від того, як працює реставраційна філія", – каже Олеся Островська-Люта.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Над адаптацією "Футуромарення", створенням її архітектури і графічним дизайном працювала українська сторона. Архітектуру розробляла Лєра Гоєвська – арт-директорка Арсеналу.

"Це щастя, що ми отримали стільки довіри від партнерів. Думаємо, що це досить новий тип взаємодії – набагато більш суб’єктний і агентний, ніж колись. Зараз наш мандат стрімко розширився – ніколи до вторгнення не було стільки інтересу до українських інституцій і культури, як зараз. Коли раніше ми намагались виходити на міжнародну сцену, нам потрібно було бити весь час у стіну.

І тут раптом ця стіна розчинилась – і ти начебто можеш вийти – але для цього мусиш зробити багато роботи. Наші інституційні штати – це колективи закритої країни, яка ніколи не виходить на міжнародну арену – вони так розроблені історично. І зараз ми всі під величезним тиском, щоби це переробляти", – каже директорка Мистецького Арсеналу.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

У виставці окрім Мистецького Арсеналу та Дніпровського музею, беруть участь Музей театрального мистецтва, який заснував Лесь Курбас, та Національний художній музей України. Більша частина колекції мистецтва 1910-30 НХМУ була знайдена у так званих спецфондах. Надали на виставку в Таллінні ті твори, які найкраще вписувались у концепцію й могли бути залученими в час війни.

"Ми виходили з того, що можемо дати, відповідно до тієї концепції й умов, які є зараз. Наші експонати цього ж періоду задіяні паралельно в трьох проєктах, присвячених українському авангарду – окрім Таллінна є виставки в Мадриді, Дрездені. Зараз у НХМУ нема постійних експозицій – всі твори заховані в максимально безпечних місцях. Це певною мірою утруднює роботу з експонатами і не завжди маємо можливість надавати ті, які ідеально би підходили для того чи іншого проєкту", – каже директорка НХМУ Юлія Литвинець.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

На виставку "Футуромарення" надали твори Олександра Богомазова, Василя Єрмілова, Марії Синякової.

"Також від нас є твори, які меншою мірою були відомі – імена художників вже відкривали після відкриття наших спецфондів. Це, наприклад, твір Горбача "На склозаводі", Василя Чалієнка "П’ятирічка", "Антирелігійний карнавал". Вони також маловідомі. Горбач після 1939 наступного разу експонувався у 2016. Спецфонди були засекречені, а самі художники вважались ворогами народу – формалістами і націоналістами. Їхні імена були максимально викреслені з історії мистецтва", – каже Юлія Литвинець.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Підкреслює, що така виставка цікава не лише для української сторони – адже допомагає побачити загальну картину мистецтва періоду початку ХХ ст.

"Це буде дуже цікаво для наших партнерів з Естонії. По-перше, це завжди певне порівняння мистецтва власного цього періоду і мистецтва іншої країни – дає розуміння загальносвітових тенденцій. Також дає розуміння і свого місця в історії мистецтва. Наше мистецтво не було відірване від світового контексту. Аналогії, посилання дають розуміння, що ми всі були в одному великому процесі. Бачимо взаємозв’язки між художниками, між стилями, певними характерними мистецькими рисами – вони були для всіх спільними", – підкреслила директорка Художнього музею.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Про "Футуромарення" в Естонії – розповіла співкураторка Ольга Мельник. Вона наголосила, що складно було адаптувати виставку так, щоби вона відгукувалась естонському глядачу, була зрозумілою й актуальною.

"Попри колоніальний досвід перебування в складі Російської імперії, естонський історичний контекст дещо інакший. У 1920 році Естонія стала незалежною, і той період 1920х-початку 1930-х, на якому значною мірою сфокусований наш проєкт, з радянською модернізацією, є маловідомим і малозрозумілим, особливо для молодших аудиторій. Потрібно було обрати мову, аби промовляти до глядача.

Окрім досить лаконічних текстів, використовували візуальну. Дуже цікаво, наприклад, взаємодіють в нашому проєкті два твори – "Українське село взимку" Віктора Пальмова і "Подорож навколо світу" Соломона Нікрітіна. Останній твір не було представлено в київській експозиції. Ідеалізована картина традиційного побуту та омріяна революційними романтиками візія світлого майбутнього. Утопічна, як виявилося, для обох позицій", – каже співкураторка Ольга Мельник.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Естонські партнери розповіли в коментарі УП.Життя, що виставка "Футуромарення" продовжує і розширює їхнє розуміння горизонтальної історії мистецтва.

"У концепції історії мистецтва, над якою ми працюємо в Естонії, ми хочемо відійти від вертикальної моделі, де мистецькі явища представлені вибраними найкращими авторами (які походять переважно із Західної Європи або, починаючи з 20-го століття, також із США), а також досліджувати різноманітність і багатство мистецьких процесів у світі", – прокоментували директорка Художнього музею Kumu Каді Поллі та співкоординаторка виставки Ельнара Тайдре.

На фото – картина Олександра Богомазова з виставки "Футуромарення". Фото: надав Мистецький Арсенал

Зазначають, що з виставкою "Футуромарення" відкрили багато значущих художників-авангардистів.

"Оскільки для авангарду було важливим теоретичне осмислення, можна виділити постать Олександра Богомазова, чиє глибоко чутливе і водночас аналітичне розуміння стихій і природи живопису звучить дуже актуально в контексті сучасного живопису", – прокоментували директорка Художнього музею Kumu Каді Поллі та співкоординаторка виставки Ельнара Тайдре.

Світлини з пресвідкриття виставки "Futuromarennia. Ukraina ja avangard" в музеї KUMU. Фото: Siim Lõvi / ERR

Вони також зазначили, що українська виставка спонукає критично дивитися на колоніальне минуле та аналізувати його з різних точок зору. "Футуромарення" сприймають в контексті діалогу українського та світового авангардного мистецтва та підкреслюють схожі тенденції до повернення імен, привласнених імперською політикою та тих, які асоціюються з іншими країнами іншими країнами.

Читайте також: Старовинний музей, "камасутра" і вітрина із повітряними кульками: у Ханенків відкрилась виставка сучасного мистецтва

"У нас, в естонській історії мистецтва так само важливі як національний, так і міжнародний підходи. Один із найвидатніших наших художників Карл Тимолеон фон Нефф (1805–1877), фактично француз за походженням, працював при дворі російського імператора, але тим не менш здобув найбільше визнання в історії мистецтва Балтійської Німеччини та Естонії.

Кар'єра Йоганна Келера (1826–1899), першого естонського художника за національністю, також пройшла переважно в Росії. Місцеві модерністи тут дивилися передусім на Росію, Німеччину та Францію. Наше завдання – написати власну, естонську історію мистецтва, але також помітити взаємозв’язок і зв’язати різні культурні впливи в нашу ідентичність", – прокоментували Каді Поллі та Ельнара Тайдре.

"Футуромарення" в Мистецькому Арсеналі. Фото: Мистецький Арсенал

Крім того, вони зазначили, що завдяки "Футуромаренню", навчилися краще розуміти суверенітет авангарду в Україні.

"Цікаво думати, що, хоча авангард історично прагнув до космополітизму та універсалізму, він багато мав справу з локальними джерелами, такими як народне мистецтво та традиції. Тому багато авангардних проектів також пов’язані з пошуками (національної) ідентичності: хоча й можуть бути певні подібності в методах і диспозиціях, усі вони унікальні", – розповіла Ельнара Тайдре.

Музей KUMU має вагоме місце в системі північноєвропейських музеїв – Балтійських, Скандинавських та, за словами української сторони, може стати початком зацікавлення українським мистецтвом інших країн Північної Європи.

Читайте УП.Культура у Telegram