Директорку "Київської фортеці" підозрюють у розкраданні майже 900 тисяч гривень
Слідчі Києва разом зі Службою безпеки України викрили схему розкрадання коштів на реставрації Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця". Підозру оголосили директорці установи, повідомляє головне управління Національної поліції Києва.
Підозрювана уклала договір з підрядником щодо реставрації однієї з башт фортеці за завищеною ціною.
"В ході досудового розслідування ми встановили, що порушниця підписала акти приймання виконаних робіт, у яких вартість будівельних матеріалів була значно завищена. Відтак своїми діями вона завдала збитків Національному музею на суму 868 тисяч гривень", – розповів слідчий поліції Нікіта Коршак.
Тепер жінці загрожує покарання за розтрату майна у великих розмірах і зловживання службовим становищем. Частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади протягом 3 років та конфіскацію майна.
Поліція не уточнила, яка зі споруд проходила реставраційні роботи. Ймовірно, мова йде про відновлення Башти №4 протягом 2020-2021 років. Як зазначає Вечірній Київ, місто виділило на протиаварійні роботи 10,6 мільйонів гривень.
Будівлю розчистили від сміття та перекрили її новим дахом, встановили підтримуючі споруди. У 2021 році пам'ятку планували законсервувати, виділивши на це ще 6 мільйонів з міського бюджету.
Про "Київську фортецю"
Національний історико-архітектурний музей “Київська фортеця” –музейний комплекс, який створено на базі Госпітального укріплення Київської фортеці. Комплекс укріплень та оборонних споруд XVIII-XIX століття розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра.
Вперше музей на території Київської фортеці з’явився у 30-х роках ХХ століття. Тоді відкрили пам’ятку “Косий капонір”, а після проголошення незалежності України у 1991 році її переформатували в Історико-архітектурну пам'ятку-музей “Київська фортеця”.
Зараз експозиція складається з трьох частин: “Фортифікація на теренах України”, “Історія використання споруд Київської фортеці”, експозицію під відкритим небом з оборонними валами, фортечною стіною та капонірами, а також найбільший в Європі кам’яно-земляний Лисогірський форт площею близько 120 гектарів.
