Лабіринт і 300-літні ковані двері: історик розповів про знахідки після обвалу ґрунту в Острозі

На Рівненщині біля Острозької академії утворилося провалля, що відкрило науковцям підземні лабіринти й цінні ковані двері XVII століття.

Ґрунт на території новоакадемічного корпусу провалився після дощу ще 5 жовтня, однак двері досі не забрали на реставрацію.

Про цінні знахідки в підземеллях Острога та причини обвалів "Українська правда. Життя" розпитала Миколу Бендюка – історика, керівника арт-кластера Острозької академії та фахівця Центру вивчення спадщини князів Острозьких.

Чому стався провал ґрунту?

Микола Бендюк пояснив, що причинами провалів у центрі Острога, зокрема, є проблеми з ремонтом об'їзної дороги та пересування центром міста вантажних автомобілів.

"Міська влада Острога перекрила рух важкого транспорту по об'їзній дорозі Острога, тому машини пішли через центр. Якщо стати над тими підвалами, можна почути, як вібрує земля, коли проїжджають важкі машини. Разом із розмиванням це послаблює землю.

Історичні будинки в центрі міста поступово тріскаються і просідають, об'їзна не ремонтується, тому скоро ми матимемо ще більше провалів", – каже історик.

Восени ситуація особливо складна, тому що ґрунт розмивають дощі.

"Ми знали про підземні лабіринти завжди, тому що періодично в Острозі провалюються машини. Вперше я потрапив у ці лабіринти у 1988 році, коли почав будуватися будинок культури й нищилася частина тих підвалів. Коли будувався новий корпус Острозької академії, були проведені дослідження, але не всюди.

Минулого року також було провалення. Ми покликали Рятівну археологічну службу, яка дослідила ці підвали; намалювали план, а потім покликали спеціалістів з георадаром, які просканували територію", – розповідає історик.

За словами фахівця, торік провалення було відносно невеликим, а зараз вчені побачили ще більше ходів і підземелля глибиною близько 8 метрів.

Що знайшли у свіжому проваллі

На місці провалу науковці помітили цікаву ужиткову річ – ковані двері XVII століття, за якими могла бути місцева скарбниця.

"Ще рік тому ми не бачили цих дверей. Зазвичай ми знаходимо прості дерев'яні двері, а тут дуже гарні ковані. Ми маємо єдиний такий зразок, який зберігся в Межиріцькому монастирі, і вони датуються XVI століттям. Двері, які зараз відкрили, я не можу датувати XVI століттям, бо тоді тут ще не було кам'яної забудови. Це вже початок XVII, але князі Острозькі ще жили.

В Острозькому музеї є подібні двері, але це відтворення, яке у 1914 році зробило Братство імені князів Острозьких. А те, що ми знайшли – це оригінал, який треба було б використати в експозиції. Можливо, через ті двері ходили князі Острозькі. Тому знахідка цікава", – каже Микола Бендюк.

Історик сподівається, що ці двері поповнять колекцію музею Острозької академії. Але поки що через загрозу ще більшого провалення ґрунту знайдені двері досі не дістали з-під землі.

За словами вченого, витягнути їх просто так неможливо – треба хоча б частково розкидати брили, якими їх завалило. 

"Я намагатимусь зробити так, щоб їх дістали. Але коли їздить великий транспорт, може завалитися все. Якби хоча б частково перестали їздити машини, ми могли б реставрувати знахідку й забрати в експозицію, але зараз ми нічого не можемо зробити. Найближчим часом ми будемо просто засипати провалля піском, щоб у майбутньому археологам було легше їх діставати", – додає історик.

Які знахідки приховують підземелля Острога

Центр Острога – це суцільні підземні лабіринти, найглибші з яких мають три рівні (три поверхи під землею). За словами історика, колись підвали були зʼєднані між собою з міркувань військової безпеки. 

"У центрі Острога була щільна забудова. Ратуша і будинки у два поверхи. Перший поверх – це магазини, а другий – житло. Перший рівень підвалів використовувався для зберігання припасів, які можна дістати й продати.

Другий – укриття на випадок нападу, бо якщо будинок завалився, можна вийти у сусіда. Але в деяких місцях є і третій рівень підвалів. В основному там переховували найцінніші речі, бо дістатися третього рівня було дуже складно", – каже Микола Бендюк.

Ще у 1988-1989 роках науковці знаходили у підземеллях Острога багато ужиткових предметів, зокрема значки польського скаутського руху. Також Микола Бендюк пригадує цікаву знахідку початку XX століття – закорковане 70-літнє вино, яке навіть не зіпсувалося. 

"Серед інших знахідок був дуже гарний турецький кухоль в поливі, не характерній для України. Особливо багато було тарілок XVI, XVII, XVIII століть. В Острозі виготовлялося багато кухонного приладдя, скляних виробів того періоду. Їх було реставровано і зараз вони здебільшого зберігаються у фондах Державного історико-культурного заповідника Острога", – пригадує історик.

Водночас у підземеллях не виявляли предмети, які могли належати князям Острозьким. За словами Миколи Бендюка, згуби князів Острозьких знаходили тільки поза межами міста.

"Знаходили перстень князя Василя Костянтина Острозького на дорозі, яка веде до Гощі. Потім була печатка Анни Алоїзи Ходкевич, останньої з роду князів Острозьких.

А на Ринковій площі ми такого не знаходили. Нижня частина, де найцінніші знахідки, заблокована. Розкопати її дуже проблемно. Треба люди, техніка і кошти", – додає дослідник.

Нагадаємо, раніше на Волині знайшли митну печатку часів Київської Русі, на березі Дніпра у Запоріжжі – кістки мамонта, а в історичному центрі Києва – древню печеру з наскельними малюнками.

Також цього літа у центрі Острога знайшли старовинний посуд і невідому підземну споруду: вчені вже розгадали її призначення.