Docudays UA оголосив тему і програму фестивалю

Анастасія Большакова — 7 травня, 13:20
Docudays UA оголосив тему і програму фестивалю
Такий вигляд має айдентика цьогорічного фестивалю документального кіно Docudays UA
Даша Подольцева

Міжнародний фестиваль документального кіно з прав людини Docudays UA оголосив концепцію цьогорічної програми. Вона має назву "10 років триденної війни, яка триває три сторіччя", розповідають організатори.

"Ми обрали довгу, сповнену протиріч назву, яка пригадує, помиляється, трохи іронізує, досліджуючи сама себе. В Україні вона стала частиною нового фольклору. Для іноземців — це заклик дізнатися більше про нашу історію, російську агресію в ній, про причини цієї війни. Чим є Україна і ким є її громадян(к)и", – говорить директорка Комунікаційного департаменту Docudays UA Дар’я Аверченко.

Головний акцент поставили на темі історичної пам’яті та циклічності історії. Також увагу глядачів звернуть на відповідальності суспільства: "Із кожним новим днем під атаками російських ракет у нас все більше питань до світової архітектури безпеки. Що потрібно, аби західні лідер(к)и, нарешті, втілили дієву систему захисту України, країн Західної Європи і решти світу від російської агресії?"

РЕКЛАМА:

На панельних дискусіях в межах фестивалю відвідувачі зможуть поговорити з українськими та іноземними режисерами й режисерками. Організатори пропонують одразу декілька варіантів, до яких можна долучитись: дискусії RIGHTS NOW! та "Архіву війни", обговорення DOCU/СИНТЕЗ, майстеркласи DOCU/PRO, зустрічі з командою Мережі кіноклубів DOCU/CLUB.

Фестиваль відбудеться з 31 травня до 9 червня у різних локаціях Києва.

Артдиректор Docudays UA Роман Бондарчук поділився, що дизайн та візуальні рішення цьогорічного фестивалю також зосереджені на пам’яті. Організатори надихались мистецькою практикою художника Михайла Алексєєнка, який понад 10 років працює з кришталем.

"За три століття немає жодного покоління українців та українок, яке би вповні отримало у спадок матеріальну пам’ять. Будинки, меблі, посуд, коштовності, фотоальбоми губляться у війнах і революціях [...] Щось красиве втрачає сенс чи залишається у спогадах. Але щоб рухатись далі нам доводиться збиратись докупи. Пам'ятати наших героїв/-інь, щоб уявляти майбутнє. Не забувати, хто наші вороги. Щоб усі жертви й наша вікова боротьба були не даремними", – прокоментував артдиректор.

Docudays представив й позаконкурсну тематичну програму, де вони так само намагаються показати значення культурної пам’яті під час війни. Відкриває програму стрічка Оксани Карпович "Мирні люди" – у фільмі зібрані перехоплені телефонні розмови російських солдатів з траншей. Окупанти всіляко хизуються мародерством та вбивствами перед своїми дружинами, друзями та родичами.

Кадр із фільму «Мирні люди»
Кадр із фільму "Мирні люди"

Фільм "Київські файли" Вальтера Стокмана піднімає питання власної відповідальності за умов диктатури, звертаючись до часів, коли Україна перебувала в системі радянського тоталітаризму. Нідерландський режисер опрацьовував архіви КДБ, які оприлюднили у 2017 році. Пізніше режисер розшукує "фігурантів" декількох архівних документів і навіть колишнього співробітника "органів", щоб дізнатися мотивацію їхніх дій за декілька десятків років після розпаду СРСР.

Кадр із фільму «Київські файли»
Кадр із фільму "Київські файли"

"Невидима нація" Ванесси Гоуп – стрічка про історичну боротьбу за існування цілої нації. Вона змальовує ідеологічні й політичні реалії, в яких існує Тайвань перед обличчям воєнної загрози з боку Китаю. Режисерка стежить за роботою президентки країни, яка продовжує відстоювати суверенність Китайської Республіки та історичне право Тайваню вважатися головним представником і мати юрисдикцію над материковим Китаєм.

Кадр із фільму Невидима нація
Кадр із фільму "Невидима нація"

Стрічка "Генрі Фонду в президенти" Александера Горвата охоплює період 80-х років, коли до влади у США приходить колишній актор Рональд Рейґан, а його "колега", актор Генрі Фонда саме працює над своїм останнім фільмом. Фільм розповідає не так історії цих двох людей, як полярне бачення історії, ролі й майбутнього Сполучених Штатів

Кадр із фільму «Генрі Фонду в президенти»
Кадр із фільму "Генрі Фонду в президенти"

"ДНК гідності" Яна Баумґартнера та "Місія 200" Володимира Сидька – це фільми, що показують шану до померлих. Головна героїня "Місії 200" – Тетяна Потоцька – з початком повномасштабної війни змінила роботу з туристичного бізнесу на транспортні перевезення загиблих захисників і захисниць зі східних регіонів у їхні рідні міста на заході України.

Натомість "ДНК гідності" розповідає про ідентифікацію решток тіл, що лишилися після Балканських воєн. Лабораторія Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти збирає зразки ДНК живих і померлих, виявляючи між ними збіги за допомогою комп’ютерної програми. Ця ж комісія підписала угоду про партнерство Міністерством юстиції та Міністерством охорони здоров’я України у жостні 2023 року.

Реклама:

Головне сьогодні