Відбудову Академії мистецтв імені Бойчука профінансує ЮНЕСКО

Дар'я Лобанок — 13 травня, 10:05
Відбудову Академії мистецтв імені Бойчука профінансує ЮНЕСКО
Зруйнований центральний корпус Академії мистецтв. 25 березня 2024 рік
Богдан Кутєпов / УП

Пошкоджену російськими ракетами Київську державну академію декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука відновлять упродовж п’яти місяців за підтримки ЮНЕСКО.

Про це стало відомо під час підписання Меморандуму між ЮНЕСКО, Міністерством культури та стратегічних комунікацій та Київською академією мистецтв ім. Бойчука.

ЮНЕСКО профінансує та організує роботу з відновлення Академії. Нині організація вже уклала договір з експертом технічного обстеження будівель та отримала від нього звіт для подальших робіт.

Академія у своєю чергу надаватиме доступ до об’єкта і даватиме необхідні дозволи. Відновити будівлю планують за п’ять місяців.

ЮНЕСКО, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та Київська академія мистецтв імені Бойчука підписали Меморандум щодо відбудови Академії
ЮНЕСКО, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та Київська академія мистецтв імені Бойчука підписали Меморандум щодо відбудови Академії
Дар'я Лобанок
РЕКЛАМА:

Під час заходу міністр культури та стратегічних комунікацій зазначив, що саме у цей день – 12 травня 1954 року Україна приєдналася до ЮНЕСКО. Від перших днів повномасштабного вторгнення організація допомагає Україні.

"Цей меморандум є особливим, тому що, говорячи про відновлення, ми вперше розпочинаємо відновлювати не тільки культурний об'єкт, а й освітній. Коли ми працюємо із закладами освіти, ми вкладаємо в майбутнє митців, українських художників і молоді, які хочуть і далі працювати в українській культурі", – сказала керівниця офісу ЮНЕСКО в Україні К'яра Децці Бардескі.

К'яра Децці Бардескі, керівниця офісу ЮНЕСКО в Україні підписує Меморандум
К'яра Децці Бардескі, керівниця офісу ЮНЕСКО в Україні підписує Меморандум
Дар'я Лобанок

Академію було пошкоджено 25 березня 2024 року внаслідок російського удару. Кілька приміщень було зруйновано повністю, кілька зазнали часткових руйнувань.

За словами ректорки Академії Олени Осадчої, у приміщення, у яке влучив снаряд знаходилися архіви.

"Це був золотий фонд Академії. Це роботи переважно декоративного мистецтва: сакральний живопис, іконопис, вітраж, мозаїка, текстиль, вишивка, моделювання костюмів. Ми сподіваємося, що ми зможемо врятувати частину наших робіт, а якщо не зможемо, то це буде прямим свідченням російського геноциду проти української культури", – додала ректорка.

Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчукавищий мистецький навчальний заклад, заснований у грудні 1999 року на базі Київського художньо-промислового технікуму.

До заснування та розвитку навчального закладу причетні Марфа Тимченко, Марія Примаченко, Іван Гончар, Параска Власенко та інші українські митці. Твори вихованців та викладачів академії Бойчука містяться в колекціях музеїв Німеччини, Австралії, США, Канади, Японії, Чехії та багатьох інших країн.

Академія названа на честь Михайла Бойчука – видатного художника-авангардиста, новатора, педагога-реформатора, представника розстріляного відродження.

Він формував українську ідентичність, зберігав, популяризував та розвивав українське народне мистецтво і традиції.

Бойчук є одним з найяскравіших представників українського модернізму. І водночас – один з найменш знаних і досліджених: наприкінці 1930-ї років радянська влада розстріляла самого Бойчука, його дружину та майже усіх його учнів, а мистецький доробок бойчукістів знищила.

Митець родом з села Романівці на Тернопільщині. Його хист до малювання помітили ще зі школи. Першим учителем Бойчука Юліан Панькевич, художник, що займався релігійним малярством. І звідки бере початок той монументалізм, який дослідники Бойчука простежують в усіх його творах. Панькевич забрав шістнадцятирічного підлітка до Львова й влаштував на навчання у своїй студії. Там навчання Михайлу допоміг профінансувати Михайло Грушевський.

Бойчук вчився у Відні, Кракові, Мюнхені, Франції тощо.

Стиль художника називають бойчукізмом, інколи – неовізантизмом. Тобто, він поєднував традиції візантійського іконопису, українського народного мистецтва та ідеї сучасного монументалізму. Бойчукісти працювали переважно з монументальним живописом – робили фрески та мозаїки. Напрям був знищений радянською владою у 1930-х роках, а Олександра Бойчука розстріляли разом з учнями 15 липня 1937 року.

Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
Реклама:

Головне сьогодні