У Парижі Жанну Кадирову відзначили міжнародною премією для сміливих мисткинь
Жанна Кадирова стала першою лавреаткою нової премії Her Art Award всесвітньої мистецької виставки Art Paris. Українську скульпторку відзначили за серію робіт "Біженці", що показує інтер’єри громадських будівель, зруйнованих війною.
Про це повідомили на офіційному сайті премії Her Art Award.
Нова відзнака Art Paris покликана підтримувати мисткинь зі сміливими та проривними роботами.
Art Paris – паризький інклюзивний мистецький ярмарок, який з 2019 року працює над підвищенням впізнаваності жінок-художниць у Франції.
Переможницю Her Art Award обирали з-поміж 12 учасниць, які представили свої роботи на Art Paris. Нагородження відбувалося у Парижі в Grand Palais.
Під час заходу Жанна Кадрова наголосила, що сприймає цю нагороду не лише як особисте визнання, а як прояв солідарності з Україною.
Проєкт "Біженці" – це інсталяція з живих рослин, що були вивезені художницею з медичного центру, школи та бібліотеки в деокупованих Кирилівці та Богданівці на Харківщині, та фотографій зруйнованих інтер'єрів закладів, у яких їх було знайдено.
Її виставка – пряма реакція на війну, акт спротиву та вияв стійкості перед обличчям загрози. У ній Кадирова зосереджується на просторах, зруйнованими вибухами. Які тепер не мають особистих речей і там не живуть люди. Лише кімнатні рослини нагадують про те, що колись тут було життя.
Про Жанну Кадирову
Жанна Кадрова є лавреаткою цьогорічної Премії Шевченка у візуальному мистецтві.
Вона є учасницею мистецького гурту Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір), яка виникла під час Помаранчевої революції у Києві. Виступала у музичному проєкті Penoplast. Працювала кураторкою виставок у київському мистецькому просторі LabGarage.
Роботи Кадирової представлені на міжнародному рівні, зокрема на чотирьох Венеційських бієнале (2013, 2015, 2019 роки), та відзначені нагородами, серед яких – премії Казимира Малевича (2012) та PinchuckArtCentre (2013).
У роботах Жанни Кадирової є щось споріднене з алхімією. Однією з ідей алхімічної філософії була трансмутація "неблагородних" металів у "благородні" (як-от трансформація свинцю на золото). Так само художниця перетворює нарочито утилітарні матеріали на артоб'єкти. Побутовий символізм кахлів чи бетону дозволяє їм бути не просто пасивними носіями образу, а його активними концептуальними елементами, розповідає арт-критикиня Олександра Осадча для УП.Культура.
Першою з робіт Кадирової, де були використані кольорові кахлі, стала скульптура "Сантехнік Толя" (2004–2005), що обігрує химерну подібність матеріалу та персонажу: понура фігура чоловіка складена з того, з чим він працює щодня. Через ототожнення людини з її роботою авторка порушує питання проблем трудових відносин, що в сучасному суспільстві часто витісняють будь-які інші аспекти нашої індивідуальності.
Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
