Порошенко підписав медреформу Супрун і сільську медицину
Президент Петро Порошенко підписав закон "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" (6327).
Глава держави зробив це під час робочої поїздки в Одеську область.
Підписавши Закон про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, я підтримую необхідність реформи сфери охорони здоров’я, важливість дотримання права кожного громадянина на якісну медичну допомогу
— Петро Порошенко (@poroshenko) 28 грудня 2017 р.
Таким чином, він відкрив шлях до реального впровадження медреформи, ініційованої командою Уляни Супрун.
Цей законопроект парламентарі ухвалили 19 жовтня.
"За" проголосували 240 депутатів.
 |
| Для збільшення клікніть на картинку |
У першому читанні цей документ було прийнято 8 червня.
До другого читання проект суттєво переробляли.
В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун навіть заявила, що після опрацювання близько 900 правок від 76 народних депутатів закон зазнав суттєвих змін та закликала "не імітувати реформи".
"Більшість з цих правок нівелюють саму суть медичної реформи, запропонованої МОЗ та урядом України.
Фактично, замість реформи всієї медичної галузі, після внесених майже 400 правок до законопроектів, ми можемо говорити про реформу не всієї галузі, а лише первинної ланки медицини", – зазначала в.о. міністра 12 липня.
 |
| В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун виявляла побоювання, що після правок депутатів закон зазнав суттєвих змін. Колаж Владислава Скобельського |
У сесійній залі Верховної Ради 893 правок розглядали три дні – 17, 18 та 19-го жовтня – більшість з поправок (як тих, що були враховані комітетом, так і тих, на яких наполягали депутати) були провалені.
Лікар, народний депутат та голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець заявила, що законопроект 6327 – антинародний, бо ним вводиться співоплата за медичні послуги.
[L]"Медична спільнота підтримує реформу, але не таку антинародну, – зазначила вона.
Цей закон зробить для соціальнонезахищених громадян медичну допомогу недоступною. Лише медичне страхування допоможе (відповідний законопроект зареєстрований Богомолець, – УП)".
У свою чергу заступниця голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ірина Сисоєнко, яка всі три дні доповідала по законопроекту від імені комітету, на це заявила: "Все, що було тільки що сказано виступаючим, не відповідає суті та наповненню цього документу.
Я дуже прошу, щоб ці маніпуляції і страшилки не впливали на те, що зараз буде ухвалювати Рада".
Зрештою, після завершення обговорення, Ірина Сисоєнко зачитала номери всіх правок, які були враховані комітетом, та спікер Верховної Ради Андрій Парубій поставив їх пакетом на голосування. "За" ці правки проголосували 229 депутатів.
ТРИ ВЕЛИКІ ЗМІНИ, що були внесені поправками та значно впливають на суть реформи:
(для перегляду скористайтеся стрілочками)
Натомість пропонувалися різні варіанти адаптації їх національними структурами (Академія наук, профільні асоціації).
Пояснення Уляни Супрун: Медичні настанови по суті є знанням, вони формуються за результатами наукових досліджень. Вони є знаннями та фактами, використовуються для лікування людей у всьому світі, і не можуть проходити ніяких корупційних "перевірок на якість".
Відмова від визнання міжнародних медичних настанов (протоколів) означає, що українців і далі лікуватимуть не за міжнародними стандартами, а так, як хочуть, продовжать нав’язувати застаріле лікування та ліки, замість нових підходів та практик, які використовують в розвинутих країнах.
Замість того, щоб прагнути до підвищення рівня медицини, ми на рівні закону залишимо лікування радянськими методиками, що неприпустимо.
Коли українець в пошуках кращої медицини їде до Німеччини або Ізраїлю, його там лікують не "як українця", а як людину. Лікування онкології, чи діабету в українця, американця чи француза нічим не відрізняються.
Пояснення Уляни Супрун: Передача бюджетів на первинну допомогу через механізм субвенції місцевим органам самоврядування повністю розриває систему охорони здоров’я на дві частини.
Держава отримує обов’язки лікувати складні захворювання, але повністю втрачає механізми впливу на найважливішу медичну ланку – первинну, де їх можна попереджати
Це унеможливлює створення нової потужної служби сімейних лікарів.
Також механізм субвенції залишає фінансування первинної ланки в руках у існуючої адміністративної вертикалі.
Замість того, щоб гроші ходили за пацієнтом, вони почнуть ходити за чиновником.
Передбачаються тільки послуги, які держава покриває на 100% (зелений список), і послуги, які пацієнт оплачує повністю (червоний список).
Пояснення Уляни Супрун: Законопроект передбачав модель співоплат, з виконанням всіх обмежень, встановлених Конституцією України.
Легальні співоплати є важливим соціальним інструментом заміни хабарів в лікарнях і перебудови відносин між пацієнтом та системою.
Також співоплати є інструментом впливу громадянина на своє здоров’я, стимулюючим інструментом для швидкої перебудови мережі та росту якості.
Ми орієнтувались на разову (!) співоплату при захворюванні в розмірі 20% мінімальної зарплатні (640 грн.) в госпіталі та 1,5% мінімальної зарплатні (48 грн) на рівні амбулаторного лікування.
Скасування в законопроекті співоплат суттєво загальмує зміни в лікарнях та поставить всі комунальні та державні заклади в конкурентно невигідні умови, відносно до приватних.
У проекті Закону залишились важливі положення:
- Оплата за послугу та договірні стосунки з медичними закладами.
- Поняття гарантованого пакету – чіткого обсягу зобов’язань держави щодо медичних послуг та ліків. Змінено лише його назву на "програму державних медичних гарантій". Це робить назву більш звичною для бюджетного законодавства, але не міняє суті.
- Незалежний від постачальників (лікарень, місцевої влади, МОЗ) замовник медичних послуг – Національна служба здоров’я України (цю незалежність зруйнує механізм субвенції).
- Залишились усі позиції, які стосуються системи e-Health.
ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО РЕФОРМУ ТА ЩО ВОНА ДАЄ ПАЦІЄНТУ ЧИТАЙТЕ У ПОЯСНЕННЯХ УЛЯНИ СУПРУН
Також у четвер Рада розглянула проект закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів" (6604).
Цей документ підтримали 234 депутатів.
Цим законом ліквідується закладення щорічної медичної субвенції у Державному бюджеті.
Однак, депутати передбачили, що протягом 2018-2019 років за рішенням Кабінету Міністрів може здійснюватися фінансове забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, а також окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я шляхом надання медичної субвенції з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, районним, міським (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетам та бюджетам об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
[L]У такому випадку, медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі методики, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та затверджується Кабміном.
У разі прийняття урядом рішення про фінансове забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів обсяги медичної субвенції затверджуються у законі про Державний бюджет окремо для відповідних бюджетів.
Альтернативний законопроект "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів" (6604-1) було вирішено врахувати про доопрацюванні проекту 6604 до другого читання.
Президент також підписав закон про сільську медицину.
— Петро Порошенко (@poroshenko) 28 грудня 2017 р.
Його підготували в адміністрації президента та внесли у парламент за поданням Петра Порошенка.
Окремо в документі прописана програма підтримки телемедицини на селі в Україні.
Що таке телемедицина, яку планують реалізовувати у сільській місцевості, читайте у поясненнях Міністерства охорони здоров'я.
У 2017 році в бюджеті передбачили 4 млрд гривень на розвиток охорони здоров’я у сільській місцевості.
Крім того, Кабмін заклав додатковий 1 млрд гривень на розвиток системи охорони у селах у 2018 році.